Відмінності між версіями «Прищепа Дмитро Олександрович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 8: Рядок 8:
 
Розповідь Дмитра Прищепи про найдавнішу фотографію свого роду, яка збереглась до наших днів. Спогади про долю родини. Записав у 2015 онук, [[Хоменко Сергій Миколайович]].
 
Розповідь Дмитра Прищепи про найдавнішу фотографію свого роду, яка збереглась до наших днів. Спогади про долю родини. Записав у 2015 онук, [[Хоменко Сергій Миколайович]].
  
Див. також: [[Про минуле для майбутнього]] — спогади Прищепи Дмитра Олександровича (1924 р.н.)
+
:''Див. також:'' "[[Про минуле для майбутнього|Спогади Прищепи Дмитра Олександровича Про минуле для майбутнього]]" — розділ книги [[Фурса Валерій Михайлович|Валерія Фурси]] «[[З історії освіти Носівщини]]» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.''
  
 
== Спогади про Дмитра Прищепу ==
 
== Спогади про Дмитра Прищепу ==

Версія за 20:20, 15 грудня 2021

Дмитро Прищепа з дружиною, травень 2020

Дмитро Олександрович Прищепа (народився 7 листопада 1924 в Лісних Хуторах — помер 3 липня 2020) — юрист, адвокат, учасник Німецько-радянської війни. Похований у Носівці на кладовищі по Козарському шляху.

Спогади Дмитра Прищепи

Розповідь Дмитра Прищепи про найдавнішу фотографію свого роду, яка збереглась до наших днів. Спогади про долю родини. Записав у 2015 онук, Хоменко Сергій Миколайович.

Див. також: "Спогади Прищепи Дмитра Олександровича Про минуле для майбутнього" — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.

Спогади про Дмитра Прищепу

Олександра Ляшенко, голова Носівської районної ради ветеранів:[1]

Був найактивнішим учасником хору ветеранів, яскраво читав гуморески. Любив спілкування. Зі школярами зустрічався з охотою, ділився спогадами. Адже він усю війну пройшов, учасник бойових дій. За фахом юрист.

Родина

Дружина Катерина, донька Валентина, онуки Олександр і Сергій.

Батько: Прищепа Олександр Іванович, репресований радянською владою в 1937. Місце поховання невідоме. Реабілітований після смерті Сталіна.

Мати: Прищепа Меланія Семенівна. Похована в селі Лісові Хутори.

Брати: Василь й Іван.

Сестра: Галина (нар. 1937).

Галерея

Примітки

Посилання