Відмінності між версіями «Красницький Леонід Петрович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
 +
: ''Джерело: Спогади онука, [[Бережняк Євгеній Миколайович|Євгенія Бережняка]], 29 вересня 2021''.
 
Почав грати на баяні з п'яти років. Хист до музики, перейняв від батька [[Красницький Петро Лукіч|Красницького Петра Лукіча]], який теж грав на баяні. Грав на баяні і старший брат юного Леоніда - [[Красницький Віталій Петрович]] (1928-2008).  
 
Почав грати на баяні з п'яти років. Хист до музики, перейняв від батька [[Красницький Петро Лукіч|Красницького Петра Лукіча]], який теж грав на баяні. Грав на баяні і старший брат юного Леоніда - [[Красницький Віталій Петрович]] (1928-2008).  
  
Рядок 20: Рядок 21:
 
Перед виходом на пенсію, пішов працювати у четверту школу у Носівці, де працював теж вчителем музики. З 1994 року, Леонід Петрович пішов на пенсію.   
 
Перед виходом на пенсію, пішов працювати у четверту школу у Носівці, де працював теж вчителем музики. З 1994 року, Леонід Петрович пішов на пенсію.   
  
Має трьох онуків і одного правнука. Онуки - Бровко Вячеслав Сергійович (1986 р.н), [[Бережняк Євгеній Миколайович]] (1993 р.н), Фальтусова Дана Дмитрівна (1994 р.н). Правнук - Бровко Олексій Вячеславович (2013 р.н).
+
Має трьох онуків і одного правнука. Онуки - Бровко Вячеслав Сергійович (1986 р.н.), [[Бережняк Євгеній Миколайович]] (1993 р.н.), Фальтусова Дана Дмитрівна (1994 р.н.). Правнук Бровко Олексій Вячеславович (2013 р.н.).
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Версія за 14:58, 29 вересня 2021

Леонід Красницький

Леонід Петрович Красницький (23 березня 193730 вересня 2006) — музикант і педагог, у 1967—1984 очолював Носівську музичну школу, чудово грав на баяні.[1]

Життєпис

Джерело: Спогади онука, Євгенія Бережняка, 29 вересня 2021.

Почав грати на баяні з п'яти років. Хист до музики, перейняв від батька Красницького Петра Лукіча, який теж грав на баяні. Грав на баяні і старший брат юного Леоніда - Красницький Віталій Петрович (1928-2008).

Батьки Леоніда та Віталія: Батько, Красницький Петро Лукіч (1907-1945) працював бугалтером в носівському цукрозаводі. В 1943 пішов на фронт. Загинув від снаряду бомби в Німеччині 16 квітня 1945, біля містечка Ленгенау Олджихов. Мати, Красницька Марина Данилівна (Кривенко) 1902-1998, працювала в носівському колгоспі все життя та займалася домашнім господарством.

Після закінчення носівської 2 школи, Леонід поступив до київського залізничного технічного училища №7. після закінчення, приблизно рік працював на ДВРЗ.

Потім, Леонід Петрович згадав за свій хист до музики, і знову пішов вчитися. Цього разу поступив у музичне училище імені Глієра, в місті Київ.

З 1957 по 1960, служив в армії в десантних військах, що на Україні, в місті Павлоград. Після закінчення служби, повернувся додому, та влаштувався вчителем музики в 2 школі у Носівці.

У 1964 році, Одружився на Красницькій Валентині Іванівній (1944 р.н), дівоче прізвище Сень, яка теж народилася у м.Носівка. У 1965 році, в Носівці відкрилась музикальна школа, куди і пішов працювати Леонід.

Через 2 роки, у 1967, його обрали директором. З 1967 по 1984, він 17 років очолював музичний заклад. Після посади директора, ще якийсь час працював викладачем в музичній школі. В Носівці на той час був дружний молодий колектив музикантів-викладачів і сотні юних носівчан навчалися у них музичному мистецтву.

Перед виходом на пенсію, пішов працювати у четверту школу у Носівці, де працював теж вчителем музики. З 1994 року, Леонід Петрович пішов на пенсію.

Має трьох онуків і одного правнука. Онуки - Бровко Вячеслав Сергійович (1986 р.н.), Бережняк Євгеній Миколайович (1993 р.н.), Фальтусова Дана Дмитрівна (1994 р.н.). Правнук — Бровко Олексій Вячеславович (2013 р.н.).

Примітки

  1. Валерій Фурса: До історії Носівської музичної школи, Носівка Nosivka Носовка, 26 вересня 2021