Відмінності між версіями «Верозуб Олександр Олексійович»
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Олександр Олексійович Верозуб''' (народився [[23 вересня]] [[1985]]) — бібліотекар сектору комплектування та каталогування [[Носівська публічна бібліотека|Носівської публічної бібліотеки]], майстер вишивки. | '''Олександр Олексійович Верозуб''' (народився [[23 вересня]] [[1985]]) — бібліотекар сектору комплектування та каталогування [[Носівська публічна бібліотека|Носівської публічної бібліотеки]], майстер вишивки. | ||
+ | |||
+ | == До життєпису == | ||
+ | |||
+ | Закінчив Ніжинське училище культури та мистецтв імені Марії Заньковецької за спеціальністю «Бібліотечна справа». | ||
== Магія краси == | == Магія краси == |
Поточна версія на 20:39, 27 квітня 2024
Олександр Олексійович Верозуб (народився 23 вересня 1985) — бібліотекар сектору комплектування та каталогування Носівської публічної бібліотеки, майстер вишивки.
До життєпису[ред. | ред. код]
Закінчив Ніжинське училище культури та мистецтв імені Марії Заньковецької за спеціальністю «Бібліотечна справа».
Магія краси[ред. | ред. код]
- Джерело: Магія краси від Олександра Верозуба, Газета Ніжинщини "Вісті", 25 квітня 2024
Майже п'ятнадцять років бібліотекарем сектору комплектування та каталогування у колективі цієї публічної бібліотеки працює Олександр Верозуб. Свого часу Олександр закінчив Ніжинське училище культури та мистецтв імені Марії Заньковецької за спеціальністю «Бібліотечна справа», утім, тривалий час через вади здоров'я роботи за спеціальністю знайти не міг, аж поки йому на допомогу не прийшла тодішня директорка Носівської бібліотеки Олександра Давиденко. Під час навчання в училищі Олександр проходив тут свою виробничу практику, зарекомендував тоді себе здібним, сумлінним та комунікабельним співробітником, грамотним спеціалістом. Тож як тільки у бібліотеці з'явилася вакансія, Олександра Іванівна відразу ж запропонувала її молодому чоловіку, розуміючи, наскільки непросто знайти роботу на периферії навіть дуже хорошим фахівцям з-поміж людей з обмеженими можливостями….
Тривалий час Олександр з інтересом придивлявся до виробів майстринь з «РуНа». А потім бажання самому спробувати творити таку красу взяли верх над усілякими гендерними стереотипами й хлопець взяв у руки голку. Підтримала сина у цьому захопленні й мама, знана сільська майстриня-вишивальниця. Щоправда, на відміну від сина, який, надихнувшись роботами членкинь клубу й такими ж майстерними вишиванками своєї двоюрідної тітки Ірини, від самого початку взявся опановувати мистецтво вишивки бісером, Олена Степанівна більше любила вишивати заполоччю.
— Пам'ятаю свою першу роботу, – згадує Олександр. – Це була ікона одного з канонізованих новгородських князів. Спочатку хвилювався дуже, чи ж вийде щось путнє з цього, а потім настільки захопився, що відразу по закінченню роботи відразу ж взявся за наступну. Так, поступово почав опанувати різними техніками вишивки бісером – лінійна, криволінійна, з повною зашивкою, частковою…
— Олександре, а чи не здається Вам, що вишивання все-таки більш жіноча справа?
— Та хто вам це сказав? Історія знає багато випадків, коли професійними вишивальниками були саме чоловіки – кардинал Рішельє, пруський король Фрідріх Великий, король Франції Людовик, шведський король Густав тощо. Ось жінки колись вишивали тільки для себе та для своєї сім'ї. Якось прочитав, що навіть голлівудський актор Том Круз полюбляє вишивати. Серед знайомих маю таких, хто займається вишиванням. Ось, наприклад, у Макіївці, звідки я родом, займається вишиванням Віталій Баклан – він всі сценічні костюми з ручною вишивкою виготовив для учасників та учасниць свого фольклорного колективу «Мальви». Ще маю чимало знайомих у соціальних мережах, які теж полюбляють вишивати…
За словами Олександра, за дев'ять років, а саме стільки він займається вишиванням картин, вдома у нього вже назбиралася справжня картинна галерея. Місця на стінах вже не вистачає, тож довелося частину виробів у сховок покласти.
— Картини оживляють помешкання та створюють атмосферу тепла і затишку, – зауважує Олександр. – От коли повертаєшся з роботи втомленим і бачиш цю красу, тоді й настрій мимоволі покращується, і сил додається, й наснаги…
— Вишивати сідаю, коли є час і настрій, – ділиться тонкощами свого мистецтва Олександр. – Ось зараз вже на городі, по господарству роботи вистачає – тепер до осені, мабуть, за вишивання не сяду. Хіба нові схеми та матеріали замовлю на наступний сезон, трохи над новими техніками вишивання попрацюю…
Спеціальні схеми та матеріали для своїх картин Олександр замовляє через інтернет або ж купує в магазині. І хоч бібліотекарська зарплата не дуже велика, та й дорога з Плоского, де вони з мамою живуть, до Носівки влітає в копієчку, однак про те, щоб продавати свої картини, Олександр навіть не задумувався. Каже, нехай так і залишається – звичайним хобі, улюбленим заняттям…
А й справді – ось так подивишся звіддалік на ці яскраві, соковиті кольори й здається, що перед тобою цілісна картина, створена художником фарбами. Й тільки уважно придивившись, розумієш, що створена вона з сотень, тисяч дрібнюсіньких камінчиків, ювелірно викладених спеціальною тоненькою бісерною голкою. Це ж скільки праці, сил і терпіння закладено у кожній такій картині….
Катерина МИХАЙЛЕНКО.