Хоменко Ольга Григорівна
Ольга Григорівна Хоменко (? — ?) — піонервожата, потім вчителька російської мови та літератури в Носівській середній школі номер 1, активна учасниця Носівського майдану.
До життєпису[ред. | ред. код]
Закінчила Прилуцьке педагогічне училище (1974). З того ж року працювала педагогом організатором і вчителькою російської мови та літератури в Носівській середній школі номер 1. Також працювала в Носівському районному комітеті комсомолу.
15 червня 1991[ред. | ред. код]
- Фрагмент зі статті Носівський майдан. Джерело: Василь Кияниця: 9. До 30-річчя Носівського Майдану, Носівка Nosivka Носовка, 15 червня 2021
Якщо виходити з текстів телетайпограм, то напрошується висновок про затишшя. Але воно виявилося оманливим затишшям. Затишшям перед останньою бурею. До голодуючих на центральній площі Миколи Єфіменка, Григорія Музиченка і Івана Кошового 15 червня 1991 року приєднуються Федір Картун (заступник головного лікаря райлікарні) і громадянин поважного віку Зленко. Останній оголосив голодовку дещо раніше за відкриття церкви на Вербові, користуючись нагодою створеною основною подією. І, головне, до голодуючих приєдналися понад 20 чоловік носівських афганців, яких «організували» Іван Кошовий та Ольга Хоменко. Біля голодуючих було небагато людей, але «електризація атмосфери» була максимальною. Відчувалося, що до війни оголошеної владі представниками середнього і старшого поколінь, долучиться молодь, яка «за афганців»
Віддавала всю себе роботі та дітям[ред. | ред. код]
- Джерело: Юлія Філь: У дописі до 30-річчя Носівського майдану, 13 січня 2025
В мої шкільні роки (1970-80 роки) Ольга Григорівна Хоменко була піонервожатою Носівської школи N1. Активний лідер піонерів та комсомольців першої школи. В тодішніх умовах школи, їй не легко було виживати, здобувати професію, робити кар'єру. Вона завжди сповна віддавала всю себе роботі та дітям.
Надзвичайно порядна, розумна, тактовна[ред. | ред. код]
- Джерело: Тамара Киричок: У дописі до 30-річчя Носівського майдану, 13 січня 2025
Ольга Григорівна працювала учителем російської мови та літератури в Носівській першій школі. Згодом - у райкомі комсомолу, потім у райкомі партії. Товаришувала з Миколою Сергійовичем Єфіменком та Іваном Івановичем Кошовим, Тоцькою (Ляшенко) Валентиною Іванівною, з якою разом працювала в райкомі комсомолу. Надзвичайно порядна, розумна, тактовна людина, вмілий організатор. Весела, компанійська, доброзичлива і щира. Потім виїхала до Славутича, де працювала за спеціальністю в освітньому закладі, виховувала сина Сергія. На жаль, рано померла, син був ще неповнолітнім.
На початку 1990-х[ред. | ред. код]
- Джерело: Тетяна Сидоренко: У статті про Носівський майдан..., Енциклопедія Носівщини, 25 жовтня 2024
На початку 1990-х Ольга Хоменко виїхала в Славутич. Там народила сина. На жаль, потім тяжко захворіла... Померла молодою. Ховали в Носівці. На похоронній церемонії батько її, який із сім'єю не жив, ніс хрест. Заповідала нібито, щоб панахиду відбували без спиртного. Заповіту не виконали... Через кілька днів помела її приятелька, що брала участь у тій панахиді...
