Освіта в роки Другої світової війни
Освіта в роки Другої світової війни
- «Освіта в роки Другої світової війни» — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.
З початком Великої Вітчизняної війни навчання у школах району фактично припинилось. Німецька окупаційна влада, що встановилася у вересні 1941 р. та проіснувала до визволення району Радянською Армією у вересні 1943 р. не була зацікавлена у навчанні дітей поневолених країн. Так у приміщенні Червонопартизанської ЗОШ № 1 німці розмістили комендатуру, де катували людей запідозрених у зв’язках з партизанами. У приміщенні Носівської ЗОШ №1 були розквартировані мадярські та італійські солдати. Столи, парти, стільці, навчальне обладнання було викинуто і знищено, а вікна школи закладені доверху, щоби захиститися від нападу партизанів. Приміщення Мринської середньої школи німці, побоюючись нападу партизанів, перетворили на справжню фортецю – вона була огороджена колючим дротом, обладнана вогневими точками, обкопана траншеями. В самому приміщенні знаходилась мринська поліція та в’язниця для партизан, заложників та мирних жителів. Рівчак-Степанівська школа також була перетворена на поліцейську дільницю.
В деяких школах німецька влада дозволила проводити навчання у 1-4 класах, але обмежила викладання: вивчали лише арифметику, українську та німецьку мови. Підручники використовували довоєнні радянські, але повидиравши звідти радянську символіку, портрети вождів та іншу комуністичну «крамолу».
Як розповідав мені Володимир Захарович Лотренко, який ходив до школи саме в цей час, школярі на перервах стріляли з рогаток в портрет Гітлера, що висів над дошкою, кидали в нього учнівські пера з прив'язаною периною. Вчителі для годиться робили зауваження своїм вихованцям, та цим все й обмежувалося. Але після визволення Носівщини і відновлення навчання ці підлітки інколи багатозначно натякали на уроках в присутності вчителів: «А ми знаємо, хто вішав портрет Гітлера в класі».
Після визволення Носівського району від окупантів у вересні 1943 року поступово почалося відновлення навчання учнів. Формально майже в усіх селах розпочали працювати школи, проте вони були погано підготовлені до проведення занять: не вистачало приміщень, не було самого необхідного інвентаря, не було підручників, письмового приладдя та іншого.
Учні писали поміж стрічками в старих книгах, робили саморобні зошити із паперових мішків.
За час війни в районі було повністю знищено 2 середні, 3 семирічні та одну початкову школу. Значних втрат і руйнувань зазнали всі інші школи.
В червні 1944 року на адресу Носівського райвно з Саратовської області надійшло понад три тисячі книг і підручників.
Також з Архангельська до носівської бібліотеки надійшло 1675 томів художньої літератури. Це стало суттєвою допомогою нашому району.
Вкрай повільно поповнювалися педагогічні кадри, яких і так було обмаль. На кінець 1943-1944 навчального року в школах УРСР не вистачало 34788 вчителів. Через нестачу кадрів в Чернігівській, Волинській і Станіславській областях 463 школи не змогли розпочати новий 1944-1945 н/р.
Напередодні Великої Вітчизняної війни на Чернігівщині працювало 11267 педагогів, а до кінця війни область втратила 31,9% вчителів, найбільше в Україні!
