Дуб у Софіївці

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Дуб у Софіївці

Дуб у Софіївці — в гаю села Софіївка, вiком 400 рокiв.

Росте на території колишнього маєтку Федора Степановича Цецюри, лейб-медика, директора вiйськово- медичного департамента, лiкаря, який лiкував М. В. Гоголя.[1]

Віковий дуб з великою історією[ред. | ред. код]

Джерело: Марія Пучинець: Віковий дуб з великою історією, zemlyaivolya.net, 2013

Чимало дубів-довгожителів збереглося в Україні, про які люди розповідають легенди, бо ж вони були свідками значних історичних подій, а ще подейкують, що такі дуби навіть сили додають. Один з таких велетнів росте в парку поблизу села Софіївка Носівського району.

Дендрологічний парк Рівчак-Степанівський одразу за селом. Цей старовинний парк займає понад 100 гектарів. І його окрасою є ботанічна пам’ятка природи – 400-річний красень-дуб. За переказами, він посаджений ще генеральською дочкою Софією, яка колись мала тут маєток. Саме її ім’ям і назване село Софіївка. Дуб – єдине, що збереглося з тих часів. Адже в цьому парку були колись і маєток Софії, і церква, і господарчі будівлі. Все те давно зруйноване, а дуб росте.

Старожили кажуть, що цей дуб має цілющі властивості. І хоча щороку до нього приходять люди, аби обійняти стовбур та набратися сили, сам парк дещо занедбаний.

«Цей дуб – єдине, що залишилося з тих далеких часів. За переказами, йому більше 400 років, – розповіла місцева жителька Ганна Ващенко. – Кажуть, що колись тут була гарна церква і маєток, що Софія доглядала і дуже любила це місце. Парк також створений за її часів. Коли в 50-х роках тут проводилися розкопки, то археологи знайшли золоту шаблю та шапку. Це ще один доказ того, що тут був поміщинський маєток. Ще за моєї молодості це був гарний, «живий» парк. Ми проводили тут туристичні зльоти, молодь завжди відпочивала. А зараз тут все позаростало».

Перекази людей про цей парк та його власників і творців неоднозначні. Вони ніби переплітають володіння Бринкіних з володіннями генерала-медика Сусюрина, котрий був нібито придворним медиком при імператорському дворі у Петербурзі (а от центральний маєток його був у селі Татарівці, тепер Софіївка). Володіння Бринкіних в переказах другої половини XIX століття вже згадуються як володіння генерала Федора Сусюрина, який розділив їх між своїми дочками Вірою, Софією і Тетяною.

Софії належав маєток Софіївка в парку, де росте дуб. Та подейкують, що поміщик Анастасій Безсмертний видурив у неї ці землі, і вона виїхала до Москви, а потім за кордон.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Александр Носовский: Чернігівське земляцтво в Києві, 2019-12-06