Леонідівське ремісниче училище
Леонідівське нижче ремісниче чоловіче училище — навчальний заклад у Мрині, названий на честь Леоніда Платоновича Рудановського, рідного дядька Павла Степановича Коробки.
Відкрите 1 жовтня 1901. На урочистостях були присутні перші особи Чернігівської губернії, поважні гості з Петербурга. Губернатор Є. К. Андрієвський у вітальному слові підкреслив, що подія, якій міг би позаздрити будь-який куточок Росії, завдячує виключно приватному почину і значному матеріальному пожертвуванню П. С. Коробки.
Нині в приміщенні училища міститься Мринська загальноосвітня середня школа.
Почесний попечитель[ред. | ред. код]
- Фрагмент зі статті «Почесний попечитель Мринської Людмилинської школи Павло Степанович Коробка» / Історичні студії суспільного прогресу Випуск V. Посилання. Автор Бровко Альона Григорівна, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, історико-юридичний факультет, доцент кафедри
1 жовтня 1901 р. у Мрині за присутності Чернігівського губернатора було урочисто відкрито Леонідівське нижче ремісниче чоловіче училище. Навчальний заклад був названий на честь рідного дядька П. С. Коробки — Леоніда Платоновича Рудановського. Варто відзначити, що просвітницька діяльність Павла Степановича підтримувалася матір'ю. Про що свідчить нотаріальне зобов'язання, надане Людмилою Платонівною Міністерству народної освіту, в якому зазначалось:
- «…обязываюсь предъ Министерствомъ Народного Просвещения, на случай открытия имъ въ Черниговской губернии Нежинском уезде въ м. Мринъ двухъ классного училища, нести лично за себя и за сына моего дворянина Павла Степановича Коробки:
- 1) две тысячи пятьсотъ руб. пяти процентными билетами Государственного Банка, въ пособие по содержанию Министерствомъ этого училища. Изъ процентовъ на этотъ капиталъ должны происходится расходы: по отоплению, найму сторожа и ремонту училищныхъ постороекъ и на другие расходы, какие Министерство признаетъ нужными….
- 2) покупку вблизи училища огорода, нужного подъ учительскую квартиру, обязываюсь сделать на свои средства для чего назначаю двести руб. т. е. действительную стоимость земли.
- 3) принимаю на себя обязанность построить деревянный домъ подъ железную крышу, для учительского помещения…» [ 1, арк. 7].''
В училищі, яке було першим у губернії навчальним закладом такого типу, працювало 3 відділення — ковальське, слюсарне та столярне. В навчальному закладі навчалися хлопці віком від 14-ти до 16-ти років, проте інколи зараховувалися й старші. Протягом трьох років вони набували фаху прикажчика, майстра з виробництва селянського реманенту та ремонту сільгосптехніки.
Учні, зокрема, виготовляли знаряддя праці і речі, необхідні для сільського вжитку: плуги, борони, віялки, сокири, молотки, завіси, діжки та ін.
Більшість з випускників училища виїхала із села, працювала на заводах Києва, Харкова, Санкт-Петербурга та інших міст.
Станом на 1915 р. в училищі навчалося 40 учнів. Нині в його приміщенні міститься Мринська загальноосвітня середня школа [14, с. 308].
