Криволап Ірина Андріївна
Ірина Андріївна Криволап (народилася 18 квітня 1994 в місті Носівка) — керівник відділу народних інструментів Носівської школи мистецтв.
Життєпис[ред. | ред. код]
Батьки: мати — Криволап Лариса Сергіївна, батько Криволап Андрій Володимирович
У 2003 році вперше взяла в руки бандуру, почавши навчання у Носівській школі мистецтв.
У 2010 закінчила Носівську міську гімназію. У 2010—2014 — навчалась у Чернігівському музичному коледжі ім. Л. М. Ревуцького, 2014—2017 — в НДУ ім. М. В. Гоголя.
З 2012 працює в Носівській школі мистецтв викладачем класу бандури.
З 2019 очолює відділ народних інструментів.
Того ж року стала учасником гурту за запрошенням сестри — Ганни Криволап.
Відвідувала всі концерти гурту а вже у 2019 році почала грати там на клавішах. Зробила великий внесок в репертуар грою на бандурі, яку експериментально додавали до деяких пісень.
Сім'я: син — Гринь Роман Олександрович, 2015 року народження.
Відео[ред. | ред. код]
Професійні досягнення[ред. | ред. код]
Її вихованка Ольга Руденко у 2023 та 2024 році зайняла III місце в обласному конкурсі виконавців на музичних інструментах серед учнів мистецьких шкіл Чернігівської області (в секції бандури).
Участь у міжнародних конкурсах виконавської майстерності 2022, 2023 роки
Виступи на обласних конференціях викладачів- бандуристів у 2020, 2021, 2021, 2023
Учениця Анастасія Устимчик стала студенткою Чернігівського музичного коледжу ім. Левка Ревуцького у 2022 році
Зі спогадів[ред. | ред. код]
- Джерело: Ірина Криволап: Мого пра-пра-прадіда розкуркулили. Забрали все...., 23 листопада 2024
Мого пра-пра-прадіда розкуркулили. Забрали все. Розібрали дім, клуню. У нас в сім'ї лишились його фрази "баба мовчить, а я слухаю", "хліб- не жона, з'їв та й нема", "з своєї землі ногами вперед". Його дочка у 35 років померла, лишивши двох дочок сиротами. Моя прабабуся пережила два Голодомори.
Мого пра-пра-прадіда забрали в заслання, бо він був священиком, малював ікони. Мали забрати всю сім'ю, але він сторгувався. Страшний торг- життя твоїх рідних. Про нього не згадували мало не до часів Незалежності.
Сьогодні я розумію, як важливо Знати: ми є, були і будемо. Якою ціною. Як важливо вбити внутрішнього малороса. Мої онуки не знатимуть москальської мови.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://www.facebook.com/profile.php?id=100017293441332 Ірина Криволап у Фейсбуці
