Нечепа Василь Григорович
Василь Григорович Нечепа (народився 1 вересня 1950, Носівка) — кобзар, лірник, народний співак, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка [1], народний артист України з 2008 р.
Освіта і кар'єра[ред. | ред. код]
Навчався в Ліснохутірській середній школі, нині Носівський навчально-виховний комплекс № 3. Про Василя Нечепу оформлений стенд у Історико-краєзнавчому музеї при цій школі. Є подаровані записи його пісень, фотокартки.
Найперші уроки отримав у своїй родині, а трохи згодом — у місцевого таланта, народного скрипаля Олександра Сопіги (1892—1971). У юнацькі роки навчався в музичній школі й училищі Чернігова, де його найкращим учителем був Заслужений артист України Леонід Пашин (1925—2004). Надалі талант Василя Нечепи шліфували уроки народного артиста України Сергія Козака, професора Київської консерваторії. А грі на кобзі й лірі навчався у майстра світової слави Олександра Корнієвського, який, своєю чергою, засвоїв таємниці кобзарського та лірницького мистецтва від славетного Терентія Пархоменка.
З 1967 року був солістом ансамблю пісні й танцю радянських військ у Німеччині, заслуженого народного хору «Десна», виступав у Чернігівському народному хорі й у фольклорному ансамблі «Сівери» при Чернігівській філармонії, який сам і створив. З 1985 року виступає як кобзар-лірник-співак.
Випустив на професійну сцену десятки «Соколиків» Чернігівського гурту кобзариків.
З 2003-го — працює у Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП).
Кобзарська школа[ред. | ред. код]
Василь Нечепа — унікальний співак-музикант, нині єдиний представник старосвітської (але розвинутої ним!) чернігівської кобзарської школи, яку Гнат Хоткевич, загальновизнаний авторитет з історії кобзарства, вважав найдавнішою в Україні. Він — прямий спадкоємець і продовжувач творчості Терентія Пархоменка та його учня-лірника Аврама Гребеня.
Голова Національної всеукраїнської музичної спілки, Герой України А. Авдієвський у вітальному слові до В. Нечепи говорив:
- «В мистецьких колах України та за її межами давно утвердилась думка про Вас як про визначну особистість, високопрофесійного митця-художника, що усе своє творче життя присвятив формуванню і розвитку на новітніх засадах сучасної національної школи кобзарського мистецтва, розробці і втіленню найбільш професійних засобів виконавства. За роки багатолітньої творчості Ви досягли вершин досконалості, стали достойним прикладом для молодих музикантів-послідовників»
Інструмент
Кобза Василя Нечепи унікальна, бо має на бунтах лади, а на приструнках — півтонові перемикачі. Стрій цієї кобзи діатонічний: 7 бунтів та 16 приструнків. Це дає можливість грати на діатонічному інструменті в багатьох тональностях. Кобзу Нечепі виготовив за його особистим кресленням з кобзи Пархоменка Микола Єщенко, знаний у всьому світі.
Ліра Василя Нечепи виговлена на його замовлення на Мельнице-Подільській експериментальній фабриці музичних інструментів за зразком стародавніх українських колісних лір. Вона вдосконалена хроматичною клавіатурою, яка дає змогу грати в мінорі та мажорі без перенастроювання.
Репертуар[ред. | ред. код]
Окрім дивовижного виконання ним народних пісень, вражає й сам репертуар. Окремі твори сягають часів гомерівської «Ілліади», а то й індоарійської «Рамаяни». Так, у пісні «Ой, зійди, місяць…» йдеться про сватання дівчини до хлопця, яку неприхильна до неї мати віднаджує конем вороним.
Краєзнавча діяльність[ред. | ред. код]
Василь Нечепа є автором-упорядником художньо-публіцистичного твору «Рід козацький величавий», який вийшов 2011 року у видавництві «ЕММА». Вступне слово до цієї книги написав третій Президент України Віктор Ющенко, передмову — академік НАН України Микола Жулинський. Книга видана тиражем 1 тисяча екземплярів, обсяг — 560 сторінок.[2]
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Разом з народним депутатом України Анатолієм Єрмаком стояв біля витоків Всеукраїнського товариства Нестора Махна «Гуляй-Поле».
Учасник мистецько-волонтерського проекту «Перша кобза Чернігівщини — дітям та захисникам Луганщини». У прифронтових Сєвєродонецьку, Лисичанську, Новодружеську відбулись чисельні концерти Василя Нечепи. На кожному виступі — «аншлаг» і глядацький успіх, а особливий — у фахової аудиторії викладачів та учнів Сєвєродонецького коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф’єва, Новодружеської дитячої школи мистецтв, дитячих музичних шкіл Лисичанська. Відбулись також концерти Василя Нечепи у фронтових Трьохізбенці та Кримському, на які завітали місцеві мешканці та військовослужбовці однієї з бригад ОТУ «Північ» зі складу Об’єднаних сил, які тримають оборону на цих рубежах. Для військовослужбовців однієї з гірсько-штурмових бригад Сухопутних військ ЗС України відбувся і незапланований імпровізований виступ Василя Нечепи.[3]
Родина[ред. | ред. код]
Виховав сина і двох дочок. Разом з сином Романом, який грає на бандурі, дають спільні концерти. Любов до мистецтва кобзар прищеплює онукам Одарці та Михайлику. Вчить малих народних українських пісень та грі на лірі й кобзі. Підростає також онучка Маруся. «Ці Нечепенята з перших днів життя — у корсетках, плахтах та вишиванках», — каже Василь Григорович.
Відзнаки[ред. | ред. код]
За концертну програму «В рокотанні, риданні бандур» отримав Державну премію України імені Тараса Шевченка (2006).
Галерея[ред. | ред. код]
Василь Нечепа під час концерту
Василь Нечепа під час концерту
Василь Нечепа активний учасник патріотичних заходів
Василь Нечепа активний учасник патріотичних заходів
Василь Нечепа активний учасник патріотичних заходів
Василь Нечепа активний учасник патріотичних заходів
Василь Нечепа під час концерту
Василь Нечепа під час концерту
Василь Нечепа під час концерту
.JPG)
.JPG)
Нечепа Василь Григорович[ред. | ред. код]
- Нарис у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
Кобзар і лірник Василь Григорович Нечепа народився 1 вересня 1950 року в Носівці. З дитинства навчався музики і співу у місцевого народного музиканта Олександра Степановича Сопіги. Закінчивши Носівську середню школу № 3, він продовжує навчання у місті Чернігові в музичній школі по класу скрипки, а також закінчив музичне училище як співак і хоровий диригент.
Гри на кобзі та лірі навчився у відомого музичного майстра Олександра Самійловича Корнієвського. Кобзу, з якою виступає Василь Нечепа, виготовив заслужений майстер народних інструментів М. І. Єщенко за кресленнями самого Василя на зразок і стрій кобзи кобзаря Терешка Пархоменка.
Василь Нечепа — унікальний представник старосвітської чернігівської кобзарської школи, яку Гнат Хоткевич вважав найдавнішою.
Василь Нечепа для своїх концертних програм сам збирає, записує, обробляє маловідомі думи, легенди, билини, перекази й пісні, які звучать на Чернігівщині. Крім того, він розробляє й збирає зразки народних вишивок, народних костюмів, сам виготовляє свій сценічний одяг.
Як артист Чернігівської обласної філармонії Василь з концертами виступав у десятках країн світу – Польщі, Угорщині, Німеччині, Австрії, США, Канаді, Англії, Франції та інших.
Із своїми концертними програмами «Пісні з берегів зачарованої Десни», «Через віки і серця», «Було колись в Україні», «Материні пісні», «Були і ми козаками», «Зоряна вічність», Василь сотні разів виступав у містах і найвіддаленіших селах рідної Чернігівщини, даючи, бувало, до 300 концертів на рік.
Василь Нечепа створив фонд «Дітям Чорнобиля» і зібрав десятки тисяч доларів для дітей України, на які закуповувалися тонни ліків, полівітамінів, сучасна діагностична медична апаратура та інше необхідне для лікування хворих.
Сотні благодійних концертів відбулися у Австрії, Канаді, США, країнах Європи заради майбутнього України.
В. Г. Нечепа — народний артист України, лауреат премії імені Т. Г. Шевченка, лауреат премії ім. Нечуя-Левицького.
Своїм мистецтвом, своїм талантом доносить красу і славу України, її духовність і велич до найвіддаленіших куточків планети, об'єднуючи українців світу, гідно представляючи наш народ, нашу культуру.
.JPG){kind=link}