Редагування Яговенко Федір Мусійович

{{Однофамільці|Яговенко}}
[[Файл:Яговенко Ф.М. у молоді роки.jpg|міні|Федір Яговенко у молоді роки]]

'''Федір Мусійович Яговенко''' (народився [[16 лютого]] [[1900]] року в селі [[Іржавець]] — помер [[3 квітня]] [[1984]]), учасник Громадянської та Другої світової воєн, діяч колективізації, партійний та радянський діяч, пенсіонер місцевого значення.

== Життєпис ==
Народився в сім'ї селянина. Мав старшого брата – Гаврила. З ранніх літ він почав свою трудову діяльність в наймах у поміщика. Обидва брати захопилися комуністичними ідеями. В 1920 році Федір з гвинтівкою в руках пішов воювати у горнило громадянської війни в лавах т.з. Червоної армії. Після повернення з фронтів він брав активну участь у встановленні радянської влади у рідному селі, скоро одружився. Дружину (першу) звали Марія. Діти – [[Яговенко Михайло Федорович|Михайло]] (1925-1942) і [[Яговенко Ольга Федорівна|Ольга]] (1928-1942).

По заснуванню сільськогосподарської артілі «[[Шлях Перемоги]]» Федір, одним із перших усуспільнюється в колективне господарство. Активна діяльність, ораторський хист і повага односельців допомогли йому, тоді ще кандидату в члени партії більшовиків, бути обраним головою сільської ради Іржавця у [[1930]] році.

У 1931 році він, вже член партії, закінчує обласні курси райпартпрацівників у Чернігові і продовжує працювати головою сільради. Потім Ф.М. Яговенко призначається завідуючим господарством у колгоспі імені Шевченка, працює головою сільської ради у с. [[Мрин]], заступником директора в [[МТС]].

[[Файл:Федір Яговенко з родиною. 18.08.1952.jpg|міні|Федір Яговенко з родиною. 18 серпня 1952]]

В цей час він розлучається з першою дружиною Марією. Другою дружиною його стала [[Яговенко (Трухан) Ганна Антонівна]] з с. Держанівки. У них народились діти:
* [[Харченко Лідія Федорівна]] (24.02.1937 р., с. Мрин — 25.03.2020 р., с. Козари),
* [[Огієнко Ольга Федорівна]] (08.10.1947 р., с. Іржавець, 21.09.2017 р., м. Ніжин),
* [[Бондарчук Валентина Федорівна]] (14.11.1950 р., с. Іржавець).

1938 року Федір Яговенко – інструктор, завідуючий організаційним відділом, секретар Носівського райкому партії. У 1940 році направляється на партійну роботі у Малдавію, де працює секретарем по кадрах Кагульського райкому партії та в м. Чадир-Лунга [https://uk.wikipedia.org/wiki/Чадир-Лунга] В цей період Яговенко, за спогадами, служив і в органах НКВС, хоча офіційних даних про це знайти не вдалося.

У 1941 році, після нападу німецьких військ на СРСР, він призначається політруком роти Південно-Західного фронту, викладає на курсах молодших лейтенантів, допомагає вдосконалювати військові знання командному складу, бере участь у бойових операціях.  У 1942 році першу сім'ю Федора Мусійовича розстріляли німці у м. Ніжин, як родичів партійного працівника. Війну закінчує у званні капітана. 

1946 року він знову обирається головою сільської ради Іржавця, бере участь у відновленні народного господарства після війни.

На заслуженному відпочинку отримував персональну виплату як пенсіонер місцевого значення. У 1981 році отримав пам'ятний  платиновий значок за 50 річний час перебування у лавах КПРС. Потім здоров’я його різко погіршилось і 3 квітня 1984 року Ф.М. Яговенко помер. Похований у с. Іржавець.

== Відзнаки ==
[[Файл:Подяка Яговенку Ф.М. за оволодіння Берліном.jpg|міні|Подяка Яговенку Ф.М. за оволодіння Берліном]]

Наказом Йосипа Сталіна від 2 травня 1945 року № 359, за оволодіння столицею Німеччини містом Берлін, йому оголошено подяку. Мав бойові нагороди.

[[Категорія:Уродженці Іржавця]]
[[Категорія:Діячі колективізації]]
[[Категорія:Учасники Громадянської війни]]
[[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]]
[[Категорія:Працівники Носівського районного комітету Комуністичної партії]]
[[Категорія:Поховані в Іржавці]]
[[Категорія:Люди Я]]