Редагування Хіняєв Олександр Миколайович

[[Файл:Олександр Хіняєв.jpeg|міні|Олександр Хіняєв]]

'''Олександр Миколайович Хіняєв''' (народився [[17 червня]] [[1969]] — помер [[5 січня]] [[2022]]) — лікар і громадський діяч, лікар-уролог комунального некомерційного підприємства "[[Носівська центральна районна лікарня імені Ф. Я. Примака]]" Носівської районної ради, Заслужений лікар України.

== Громадська діяльність ==
Був засновником і керівником Громадської організації "[[Простота]]" (з 2016)

Присяжний [[Носівський районний суд|Носівського районного суду]] (2014—2019).

== Родина ==
Був одружений із [[Хіняєва Людмила Олександрівна|Хіняєвою Людмилою Олександрівною]], рентгенлаборантом Носівської міської лікарні.

Син [[Хіняєв Микола Олександрович]], випускник медуніверситету; донька. 

== Відзнаки ==

* «Заслужений лікар України» — за значний особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров'я, надання кваліфікованої медичної допомоги, рятування життя людей, сумлінну працю та високий професіоналізм.

== Хірург Олександр Хіняєв ==
: ''Джерело: {{cite web | url = https://issuu.com/desnjnka/docs/namede1434 | title = Хірург Олександр Хіняєв | publisher = Деснянська правда вільна №27960 | author = Микола Кохан | date = 17 листопада 2009, стор. 5 | accessdate = | language = }}''
Раніше багато хворих їхало на операцію до обласної або республіканської лікарень. Тепер у районній їх оперує Хіняєв.

Олександр Миколайович вже двічі в столиці проходив курси підвищення кваліфікації. Там доля звела його з благодійним фондом «Україна - дітям», що співпрацює з німецькою фірмою «Сіменс». Вона поставила в кілька районних лікарень у нашій області УЗД-апарати для обстеження щитовидної залози у дітей, які проживають на забруднених територіях. У тому числі - й в Носівську.

Щоб долати важкі недуги, треба їх виявляти на ранніх стадіях. Тож був конче потрібен ректальний датчик. Носівська лікарня не змогла самостійно придбати - надто дорогий.

Фонд "Україна - дітям" знову підставив плече. Перебуваючи на курсах, Олександр Хіняєв звернувся з проханням до німецьких фахівців допомогти з датчиком Носівській ЦРЛ, мотивуючи це зростанням онкологічних захворювань.

На жаль, онкохвороби «помолоділи». Під час УЗД пухлину, розміром з горошину, навіть досвідчений лікар не побачить, а Хіняєв з допомогою датчика фіксує хворобу. Вчасно прооперовані хворі живуть ще багато років.

Окрім УЗД, під опікою Олександра Миколайовича — урологічний кабінет, в якому працює фельдшер [[Ломонос Микола|Микола Ломонос]] (проводить медичний огляд чоловіків).

Запідозривши патологію, направляє до Хіняєва на глибоке обстеження. А той, у разі потреби, пропонує хворому вчасно зробити операцію.
Щоб урологічні хворі не запускали хвороби, Олександр Хіняєв з бригадою лікарів виїжджає до жителів сіл, проводить профілактичну роботу.
Застерігає від сечокам’яної хвороби, яку, за статистикою, виявляють усе частіше. Для розчинення каменів практикує сучасні ефективні препарати. Якщо вони не допомагають — застосовує оперативне втручання.

Надійні помічники у лікувальному процесі — фармацевти з ТОВ «[[Сана-фарм]]» (засновник [[Балаєва Ліна Іванівна|Ліна Балаєва]]), яке має широку аптечну мережу в Носівці і селах району. Ліна Іванівна постійно інформує лікаря про нові препарати, їх можливості. Призначаючи новинки, Хіняєв індивідуально підходить до кожного хворого, враховуючи загальний стан здоров’я.

Оперувати урологічних хворих йому допомагають завідуючий хірургічним відділенням, лікар першої категорії [[Ященко Володимир|Володимир Ященко]], хірург-онколог [[Шульга Руслан Валентинович|Руслан Шульга]], хірург [[Драга Олександр|Олександр Драга]], завідуючий реанімаційним відділенням [[Коваленко Володимир|Володимир Коваленко]], анестезіолог [[Радченко Валентин|Валентин Радченко]] та операційна сестра [[Верба Валентина|Валентина Верба]], сестра-анестезіолог [[Золотар Світлана|Світлана Золотар]].

Про створення належних умов в операційній подбав головний лікар, депутат районної ради Микола Колесніков. Завдяки його старанням відремонтували хірургічне відділення й операційний блок. У стаціонарному корпусі зробили нову покрівлю.

…Олександр Хіняєв свій трудовий шлях розпочав як лікар-хірург у Носівській ЦРЛ. З часом пройшов ординатуру під керівництвом завідуючого урологічним відділенням обллікарні [[Рожило Остап|Остапа Рожила]], котрий, до речі, раніше працював завідуючим хірургічним відділенням Носівської ЦРЛ.

…Щоразу стомлений, Олександр Хіняєв повертається з лікарні. Але напругу знімає тепла домашня атмосфера, дружина [[Хіняєва Людмила Олександрівна|Людмила Олександрівна]], яка працює рентгентехніком, і діти — син Миколка і донька Марійка.

Та раптом лунає телефонний дзвінок: біля двору чекає карета швидкої допомоги. В операційній вже чекають помічники Хіняєва, щоб боротися за людське життя…

Микола КОХАН Фото Катерини ГАВРИШ Носівський район

== Про лікаря з Ніжинщини ==
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/132211-oleksandr-hinjaev-bagatom-zdorovja-povernuv-ne-odne-zhittja-vrjatuvav.html | title = Олександр Хіняєв: багатьом здоров'я повернув, не одне життя врятував | publisher = «Чернігівщина» №33 (851) | author = Микола Кохан | date = 12 серпня 2021}}''
Про лікаря з Ніжинщини: багатьом здоров'я повернув, не одне життя врятував

Понад 30 років головний уролог КНП «Носівська міська лікарня ім. Ф.Я. Примака», заслужений лікар України Олександр Хіняєв чи не для кожного жителя Носівщини, і не тільки, став сімейним лікарем, обстежуючи на УЗД не одну родину, лікував, оперував, повернув здоров'я, а то і врятував життя.

Декілька характерних епізодів з його успішної лікарської практики переконливо свідчать про високу фахову майстерність, про небайдужість до хворих, бажання допомогти їм. Аби вони не тільки жили без болю, а й працювали і горя не знали.

Коли Олександр Миколайович приїхав перед інтернатурою на роботу в Носівську ЦРЛ, тодішній головний лікар [[Колесніков Микола Кирилович|Микола Кирилович Колесніков]] запропонував йому пройти спеціалізацію по урології, бо багато років не було лікаря такого профілю. Хоча Хіняєв і хотів бути травматологом, аби таких хворих лікувати й оперувати, урологія стала для нього улюбленою галуззю медицини.

Допоміг у цьому Хіняєву наставник, доцент, кандидат медичних наук кафедри урології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, заслужений лікар України, керівник курсів урологів України, наш земляк із Ніжина Андрій Іванович Бойко, який плідно поєднує наукову діяльність із практичною у ДП «Інститут урології України». Завдяки йому на курсах Олександр Миколайович успішно освоїв лапароскопічну та ендоскопічну урологію. За останні п'ять років провів 55 операцій з видалення аденоми простати (були розміром з грейпфрут), каменів у сечоводі, сечовому міхурі і нирках (траплялись розміромз як гусяче яйце), видаляв кисти і пухлини. Зазвичай при новоутвореннях у нирках урологи їх видаляють. Натомість тактика Андрія Бойка і Олександра Хіняєва – зберегти важливі органи, зробивши резекцію (висікши пухлину). Першу таку операцію серед колег-урологів з райлікарень області вони зробили в Носівці. Тепер Хіняєв, навчившись у наставника, такі операції робить сам.

За допомогою благодійного фонду «Україна – дітям» Олександр Хіняєв придбав ректальний датчик для УЗД простати. За останні два роки провів майже 400 обстежень. Того часу у медичних закладах Чернігівщини такі обстеження не проводились.

Для збору благодійних коштів (бо держава їх не виділяє) на закупівлю медично-урологічного обладнання створив громадську організацію «Простота», яку і очолив. Генеральний директор НКВЦ «Прес», кандидат технічних наук почесний громадянин Носівки, меценат і благодійник Григорій Мойсейович Волошин придбав лінійний датчик. Ним Олександр Хіняєв обстежує щитоподібну і молочну залози, судини, лімфовузли, поверхневі новоутворення та абсцеси тощо.

За благодійні внески закупив насадку для датчика, яким здійснює пункції кист нирок, чого не роблять в інших лікарнях, трансвагінальний датчик для обстеження жінок, що практикують далеко не всі гінекологи. Щоб убезпечити хворих від тромбозу, головний уролог першим у Носівській ЦРЛ впровадив відповідний препарат для профілактики ускладнень у післяопераційний період.

Усе це завдяки тому, що Олександр Миколайович постійно підвищує свою кваліфікацію, впроваджує надбаний досвід, ініціює нововведення при проведенні урологічних операцій, перебуває в постійному пошуку ефективних методів амбулаторного і операційного лікування хворих. Тому йому заслужено присвоєно дві вищі кваліфікаційні категорії: лікар-уролог і лікар з ультразвукової діагностики, а також звання «заслужений лікар України».

Окрім курсів, на яких майже 20 разів навчався Олександр Хіняєв під орудою «хрещеного батька» периферійної урології Андрія Бойка, збагатився професійно, був учасником Всесвітнього конгресу гастроентерологів, що відбувся в Ізраїлі. Про захворювання органів травлення, що значно помолодшали останнім часом, і про новітні методики лікування вели мову науковці з медицини і фармації, лікарі відповідного профілю й аптекарі.

Учасники зібрання заслухали цикл потрібних лекцій щодо сучасного підходу до лікування таких недуг, складання індивідуальних схем для кожного хворого, що успішно практикує Хіняєв. Але багато чого запозичив в ізраїльських клініках, одних із кращих у світі (у Києві – «Лісод»). Бо хворі економічно розвинутої країни медично захищені. Для них діє страхова медицина, соціальний пакет, одержують велику пенсію. Це дає можливість вчасно лікуватись, робити операції, щорічно оздоровлюватись у санаторіях, пізнавати світ, подорожуючи країнами Європи і Азії. Ось що значить ізраїльська медична реформа, повчальна для України.

Організатором конгресу була фармацевтична фірма ТОВ «Кусум» із Сум, якісні препарати якої Хіняєв призначає своїм хворим. Зокрема ті, що розчиняють камені, активно лікують печінку, підшлункову залозу і шлунок. Головний уролог тісно співпрацює з українським виробником, керуючись принципом «підтримаємо вітчизняного».

Для хворих солідного віку, які мають букети серйозних недуг, Олександр Миколайович робить ставку на медикаментозне лікування.

Адже операційне може спровокувати загострення патологій. Тому перебуває у тісному союзі з фармацевтами і щодо підбору ліків, і щодо ціни, адже багато таких хворих – з мізерною пенсією. Для них хоче придбати пересувний УЗД-апарат, особливо для тих, що проживають у селах.

Їх особливо допікають урологічні недуги – затримка сечі, ниркові і сечокам'яні коліки, тощо. Від них болі такі, хоч на стіну лізь. У таких випадках Олександр Миколайович надає висококваліфіковану допомогу вдома, виїжджаючи на виклик. Буває, повернеться з у лікарню – а вже доставили хворого, якого треба негайно оперувати. При потребі допомагають генеральний директор НКП «Носівська міська лікарня ім. Ф. Я. Примака» хірург-онколог [[Шульга Руслан Валентинович|Руслан Валентинович Шульга]], завідуючий хірургічним відділенням [[Драга Олександр Васильович|Олександр Васильович Драга]], постійний надійний помічник, завідувач відділення інтенсивної терапії [[Радченко Валентин Григорович|Валентин Григорович Радченко]].

А коли оперували двоюрідного брата Олександра Хіняєва Сергія, який проживає у далекій Іспанії, то він його консультував і місцевому урологу допомагав, користуючись новітнім зв'язком. Той не міг поставити діагноз, а стан хворого погіршувався. Обстеження за допомогою цистоскопа, що запропонував Хіняєв, дало бажаний результат. Олександр Миколайович ще й ефективне лікування призначав, українські препарати надсилав.

– Звідки такий розумний лікар? – занервував іспанський уролог.

– З України, – з гордістю відповів Сергій, уродженець Канева, що на Черкащині.
І все ж зарубіжний колега врахував висновок Олександра Хіняєва і прооперував Сергія, видаливши поліп із сечового міхура. Тож неодноразово не аналізи треба було робити, а цистоскопію, що виявила хворобу.
– Подякуй своєму братові. Запроси його в гості і познайом мене з ним, – побажав зарубіжний колега.

Так і сталося. Від зустрічі Хіняєву запам'яталося таке: в іспанських лікарнях – значно краще медичне обладнання, в українських – набагато краще підготовлені лікарі.

– Якщо ти взявся за лікарську справу, то повинен бути справжнім лікарем-суміжником (виявляти при УЗД патологію в сусідніх органах). Хочу, щоб таким став мій син Микола, який, закінчивши Національний медичний університет ім. Олександра Богомольця, проходить інтернатуру у ДП «Інститут урології України» під керівництвом мого вчителя Андрія Бойка і працюватиме зі мною. Моя мама Олександра Іванівна – з понад 50-річним стажем лікаря-гінеколога, тато Микола Іванович – відомий хірург у Макіївці Донецької області, де народився і закінчив Донецький медичний інститут, дружина Людмила Олександрівна – ренгентехнік, дочка Марійка – учениця, – розповідає Олександр Хіняєв. Бо добре знається не тільки в урології, а й у інших галузях медицини. Не зациклюється на тому, що вміє і чим володіє, впроваджуючи і свої методики лікування.

Зроблене урологом високого рівня Олександром Хіняєвим для повернення багатьом хворим здоров'я, а то й життя, – це головна його заслуга, якій немає ціни, бо то – найдорожче для кожної людини.

У своїй роботі Олександр Миколайович користується ідеонтологією – наукою про взаємовідносини лікаря і хворого, про етику лікаря.

– Я у пенсійному віці повернувся до батьків, які проживають у Носівці, з Києва із задавненою хворобою. Хоча мав можливість пролікуватись у столиці. Та все відкладав, не наважився лягати під ніж. Почувши добре слово про Олександра Хіняєва, вирішив піти до нього на операцію. Він зустрів мене, як старого друга, у доброму гуморі. Зробивши обстеження й аналізи, говорив не про мої болячки, а про історію України її патріотів, красне письменство і мистецтво, їхні витоки, про земських лікарів. Незчувся, як і на операційному столі і в палаті опинився, – з приємністю згадує Петро Луговий.

Не злічити, скільки таких вдячних відгуків (зокрема, від інваліда війни першої групи Микола Овода, інших фронтовиків) про лікаря-новатора, пошуковця Олександра Хіняєва, девіз якого – менше хворих оперувати, щоб організм не травмувати, більше ефективно лікувати.

gorod.cn.ua, Микола Кохан, «Чернігівщина» №33 (851) від 19 серпня 2021

== Світлої пам'яті Олександра Хіняєва ==
:''Джерело: "[[Носівські вісті]]", 13 січня 2022 року, №2 (9756), стор. 6''
У цю страшну звістку неможливо було повірити — раптово, у розквіті життєвих сил та професійного таланту зупинилося серце досвідченого лікаря-уролога, заслуженого лікаря України Хіняєва Олександра Миколайовича. Усього п'ятдесят два роки відміряла йому доля, та кожен з них він прожив чесно, самовіддано, з оптимізмом і надзвичайною любов'ю до життя і людей.

Народився Олександр Миколайович 17 червня 1969 року на Донеччині в родині лікарів. Закінчивши школу, юнак навчався в Макіївському медичному училищі, затим працював фельдшером швидкої медичної допомоги. Після служби в армійських лавах вступив на навчання до Донецького медичного університету. Приїхавши до Носівки, він з головою поринув у роботу, зарекомендувавши себе справжнім лікарем-новатором, лікарем-пошуковцем нових, ефективних методів лікування. Усі ці роки Олександр Миколайович жив ідеєю створення на базі лікарні нового сучасного урологічного центру, якому б не було рівних в області. Для цього робив усе можливе й неможливе, стукав в усі двері, зав'язував потрібні зв'язки й ділився своєю мрією з фахівцями-практиками та вченими в галузі урології, які б могли допомогти придбати необхідне обладнання. Олександр Миколайович постійно працював над підвищенням професійного досвіду, практикував надскладні операції у співавторстві з провідними урологами, останнім часом залучаючи до справи і свого сина, випускника медуніверситету [[Хіняєв Микола Олександрович|Миколу Олександровича]], котрий, як свого часу і він сам, пішов батьківською стежиною у медицину.

Блискучий хірург, досвідчений лікар ультразвукової діагностики, він був справжнім лікарем від Бога. За видатні особисті заслуги та сприяння розвитку галузі охорони здоров'я й медичної науки, підготовку кадрів та впровадження сучасних методів діагностики і лікування, за сумлінну працю та творчу ініціативу, професійну майстерність Олександр Миколайович став переможцем обласного відбору на нагородження його орденом Святого Пантелеймона в номінації «Найкращий лікар», а торік отримав найвищу фахову нагороду — звання Заслуженого лікаря України.

Небайдужий до чужого болю і проблем, для нього допомога ближньому завжди була способом життя, а не просто професійним обов'язком. Саме тому смерть Олександра Миколайовича стала страшною, непоправною втратою не тільки для усієї родини Хіняєвих, його мами, дружини, сина та доньки, а, без перебільшення, для усієї медицини Носівщини, для усіх нас, його колег, з якими Олександр Миколайович був пліч-о-пліч понад двадцять років свого професійного життя, для його численних пацієнтів, яким він повернув здоров'я та життя.

Нехай земля буде тобі, колего, легким лебединим пухом. Царство Небесне та Вічний спокій твоїй світлій душі. Пам'ять про тебе назавжди залишиться у наших серцях.

У глибокій зажурі — колектив КНП «Носівська міська лікарня імені Ф.Я. Примака».

[[Категорія:Урологи Носівської лікарні]]
[[Категорія:Заслужені лікарі України]]
[[Категорія:Люди Х]]