Відмінності між версіями «Харченко Лідія Федорівна»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
[[Категорія:Бібліотекарі]] | [[Категорія:Бібліотекарі]] | ||
[[Категорія:Краєзнавці]] | [[Категорія:Краєзнавці]] | ||
| + | [[Категорія:Завідувачі музеїв]] | ||
[[Категорія:Нагороджені Почесною грамотою Кабінету Міністрів України]] | [[Категорія:Нагороджені Почесною грамотою Кабінету Міністрів України]] | ||
[[Категорія:Поховані в Козарах]] | [[Категорія:Поховані в Козарах]] | ||
[[Категорія:Люди Х]] | [[Категорія:Люди Х]] | ||
Версія за 13:32, 8 січня 2021
Лідія Федорівна Харченко (до заміжжя Яговенко, народилася 24 лютого 1937 в селі Мрин, померла 25 березня 2020 в селі Козари) — завідувач Козарівської сільської бібліотеки, засновник та завідувач народного історико-краєзнавчого музею села Козари.
Родина
Батько: Яговенко Федір Мусійович (1900—1984), учасник Громадянської та Другої світової воєн, діяч колективізації, партійний та радянський діяч.
Мати: Яговенко Ганна Антонівна (до заміжжя Трухан), з села Держанівки.
Сестри:
- Огієнко Ольга Федорівна (08.10.1947, с. Іржавець, 21.09.2017, м. Ніжин),
- Бондарчук Валентина Федорівна (14.11.1950, с. Іржавець).
Чоловік: Харченко Борис Іванович (1935—2014 року), голова колгоспу «Червоний партизан» в селі Козари (1965–1998),
Діти: Кайнаренко Наталія Борисівна (1959), Харченко Анатолій Борисович (1962)
Відзнаки
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України — за багаторічну і сумлінну працю, високий професіоналізм, значний особистий внесок у збереження пам'яток історії та культури, розвиток музейної справи (2009).[1]
Примітки
- ↑ Губернатор повернувся з села, SVOBODA.FM, 19 серпня 2009, переглянуто 12 травня 2020
