Редагування Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію''' | '''Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію''' | ||
− | :''Джерело: [[Тимошик Микола Степанович|Микола Тимошик]]. | + | :''Джерело: [[Тимошик Микола Степанович|Микола Тимошик]]. УСТАЛЕНА ВЕРСІЯ ТА ПРИХОВАНА ПРАВДА ПРО РАДЯНСЬКУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ: на матеріалах сіл тодішніх [[Носівський район|Носівського]] та Лосинівського районів // Сіверянський літопис, сторінки 18–33'' |
== Анотація == | == Анотація == | ||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
причетний до мільйонів безневинних людських жертв. | причетний до мільйонів безневинних людських жертв. | ||
− | У цій статті читач довідається про те, як ця людська трагедія не лише всеукраїнського, а й всепланетарного масштабу починалася, розвивалася й дійшла до свого | + | У цій статті читач довідається про те, як ця людська трагедія не лише всеукраїнського, а й всепланетарного масштабу починалася, розвивалася й дійшла до свого |
− | маловідомих нині газет 20-40-х років, які виходили в окружному центрі Ніжині («Нове Село») та районних центрах Носівці ( | + | епогею в окремо взятому українському селі та його околицях. Основним фактологічним |
+ | тлом оповіді слугуватимуть досі не оприлюднені архівні матеріали, а також підшивки | ||
+ | маловідомих нині газет 20-40-х років, які виходили в окружному центрі Ніжині («Нове | ||
+ | Село») та районних центрах Носівці («Червона Носівщина») і Лосинівці («Ударний | ||
+ | труд» та «Жовтнева Зоря»), куди в різні радянські роки входили Данина і Шатура. | ||
== Організація колгоспів == | == Організація колгоспів == | ||
Рядок 237: | Рядок 241: | ||
Великій Дорозі. | Великій Дорозі. | ||
− | Щоправда, другий і третій колгоспи у Данині отримали імена живих ще українських партійно-радянських діячів, діяльність яких пізніше оцінювалася неоднозначно: Петровського і Ворошилова. Петровський постійно був «присутнім» також у щоденних справах колгоспників Леонідівки, а Ворошилов, – окрім Данини, ще й у Лосинівці і Сальному. Імена Ворошилова, Будьонного та назви «Ударник» отримали три окремі Хутори колишніх Степових Хуторів. Ім'ям діючого партійно-більшовицького діяча Куйбишева названо було два колгоспи краю: | + | Щоправда, другий і третій колгоспи у Данині отримали імена живих ще українських |
+ | партійно-радянських діячів, діяльність яких пізніше оцінювалася неоднозначно: Петровського і Ворошилова. Петровський постійно був «присутнім» також у щоденних | ||
+ | справах колгоспників Леонідівки, а Ворошилов, – окрім Данини, ще й у Лосинівці і | ||
+ | Сальному. Імена Ворошилова, Будьонного та назви «Ударник» отримали три окремі | ||
+ | Хутори колишніх Степових Хуторів. Ім'ям діючого партійно-більшовицького діяча | ||
+ | Куйбишева названо було два колгоспи краю: один у Червоних Партизанах, інший – у | ||
+ | Лосинівці, німецького комуніста Тельмана в Коломійцівці, всеросійського старости | ||
+ | Калініна – в Калинівці, московського діяча Постишева – в Макіївці, українського | ||
+ | радянського діяча Чубаря – в Лосинівці. | ||
Коли вже говорити про персоналістичний підхід до присвоєння назв колгоспів, то | Коли вже говорити про персоналістичний підхід до присвоєння назв колгоспів, то | ||
Рядок 259: | Рядок 271: | ||
партз'їзду» (Терешківка). | партз'їзду» (Терешківка). | ||
− | Колгоспникам із Галиці сподобалася, напевне, абревіатура КІМ, що розшифровувалася як Комуністичний Інтернаціонал Молоді. Так і назвали свій колгосп – імені КІМ. Ця назва, до речі, також проіснувала аж до епохи розвалу колгоспів на початку | + | Колгоспникам із Галиці сподобалася, напевне, абревіатура КІМ, що розшифровувалася як Комуністичний Інтернаціонал Молоді. Так і назвали свій колгосп – імені |
+ | КІМ. Ця назва, до речі, також проіснувала аж до епохи розвалу колгоспів на початку | ||
90-х років ХХ століття. До речі, з утворенням у 1935 році Лосинівського району слово | 90-х років ХХ століття. До речі, з утворенням у 1935 році Лосинівського району слово | ||
«Кімовець» стало назвою органу Лосинівського райкому комсомолу – тематичної | «Кімовець» стало назвою органу Лосинівського райкому комсомолу – тематичної | ||
Рядок 866: | Рядок 879: | ||
[[Категорія:Статті]] | [[Категорія:Статті]] | ||
− |