Редагування Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію''' | '''Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію''' | ||
− | :''Джерело: [[Тимошик Микола Степанович|Микола Тимошик]]. | + | :''Джерело: [[Тимошик Микола Степанович|Микола Тимошик]]. УСТАЛЕНА ВЕРСІЯ ТА ПРИХОВАНА ПРАВДА ПРО РАДЯНСЬКУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ: на матеріалах сіл тодішніх [[Носівський район|Носівського]] та Лосинівського районів // Сіверянський літопис, сторінки 18–33'' |
− | |||
На основі архівів колишніх спецфондів, які досі не вводилися до наукового обігу, автор | На основі архівів колишніх спецфондів, які досі не вводилися до наукового обігу, автор | ||
переконливо руйнує усталену радянську версію колективізації сільського господарства в | переконливо руйнує усталену радянську версію колективізації сільського господарства в | ||
Рядок 36: | Рядок 35: | ||
У своїй кіноповісті Довженко критикує політику партії в галузі колгоспного будівництва. Він зображує справу так, нібито колгоспний лад вбив у людях людську гідність і почуття національної гордості… Довженко не розуміє і не хоче зрозуміти, що тільки колгоспи посправжньому розкріпачили радянську жінку… Завдяки трудодневі колгоспниця перестала бути економічно залежною від сімї, від чоловіка. | У своїй кіноповісті Довженко критикує політику партії в галузі колгоспного будівництва. Він зображує справу так, нібито колгоспний лад вбив у людях людську гідність і почуття національної гордості… Довженко не розуміє і не хоче зрозуміти, що тільки колгоспи посправжньому розкріпачили радянську жінку… Завдяки трудодневі колгоспниця перестала бути економічно залежною від сімї, від чоловіка. | ||
− | ''(Зі стенограми виступу Й. В. Сталіна на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) 30 січня 1944 р., де піддано гострій критиці фільм О. Довженка «Україна в огні»).'' | + | ''(Зі стенограми виступу Й. В. Сталіна на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) 30 січня |
+ | 1944 р., де піддано гострій критиці фільм О. Довженка «Україна в огні»).'' | ||
Наведена вище маловідома цитата належать одному з найодіозніших творців комуно-більшовицького режиму, що упродовж десятиліть примусом, обманом, обіцянками, | Наведена вище маловідома цитата належать одному з найодіозніших творців комуно-більшовицького режиму, що упродовж десятиліть примусом, обманом, обіцянками, | ||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
причетний до мільйонів безневинних людських жертв. | причетний до мільйонів безневинних людських жертв. | ||
− | У цій статті читач довідається про те, як ця людська трагедія не лише всеукраїнського, а й всепланетарного масштабу починалася, розвивалася й дійшла до свого | + | У цій статті читач довідається про те, як ця людська трагедія не лише всеукраїнського, а й всепланетарного масштабу починалася, розвивалася й дійшла до свого |
− | маловідомих нині газет 20-40-х років, які виходили в окружному центрі Ніжині («Нове Село») та районних центрах Носівці ( | + | епогею в окремо взятому українському селі та його околицях. Основним фактологічним |
+ | тлом оповіді слугуватимуть досі не оприлюднені архівні матеріали, а також підшивки | ||
+ | маловідомих нині газет 20-40-х років, які виходили в окружному центрі Ніжині («Нове | ||
+ | Село») та районних центрах Носівці («Червона Носівщина») і Лосинівці («Ударний | ||
+ | труд» та «Жовтнева Зоря»), куди в різні радянські роки входили Данина і Шатура. | ||
− | |||
+ | Організація колгоспів | ||
Про колективізацію українського села написано упродовж радянської доби гори | Про колективізацію українського села написано упродовж радянської доби гори | ||
літератури, знято сотні фільмів, зафіксовано кілометри плівок радіо- та телепередач. | літератури, знято сотні фільмів, зафіксовано кілометри плівок радіо- та телепередач. | ||
Рядок 190: | Рядок 194: | ||
збирання врожаю першого року Голодомору – 1932 року. | збирання врожаю першого року Голодомору – 1932 року. | ||
− | + | Про назви колгоспів та процедуру їхніх найменувань | |
На сторінках газети «Червона Носівщина» перші публікації про створення колгоспів | На сторінках газети «Червона Носівщина» перші публікації про створення колгоспів | ||
у районі відносяться до початку 30-х років. Привертає увагу той факт, що в колишньому | у районі відносяться до початку 30-х років. Привертає увагу той факт, що в колишньому | ||
Рядок 237: | Рядок 241: | ||
Великій Дорозі. | Великій Дорозі. | ||
− | Щоправда, другий і третій колгоспи у Данині отримали імена живих ще українських партійно-радянських діячів, діяльність яких пізніше оцінювалася неоднозначно: Петровського і Ворошилова. Петровський постійно був «присутнім» також у щоденних справах колгоспників Леонідівки, а Ворошилов, – окрім Данини, ще й у Лосинівці і Сальному. Імена Ворошилова, Будьонного та назви «Ударник» отримали три окремі Хутори колишніх Степових Хуторів. Ім'ям діючого партійно-більшовицького діяча Куйбишева названо було два колгоспи краю: | + | Щоправда, другий і третій колгоспи у Данині отримали імена живих ще українських |
+ | партійно-радянських діячів, діяльність яких пізніше оцінювалася неоднозначно: Петровського і Ворошилова. Петровський постійно був «присутнім» також у щоденних | ||
+ | справах колгоспників Леонідівки, а Ворошилов, – окрім Данини, ще й у Лосинівці і | ||
+ | Сальному. Імена Ворошилова, Будьонного та назви «Ударник» отримали три окремі | ||
+ | Хутори колишніх Степових Хуторів. Ім'ям діючого партійно-більшовицького діяча | ||
+ | Куйбишева названо було два колгоспи краю: один у Червоних Партизанах, інший – у | ||
+ | Лосинівці, німецького комуніста Тельмана в Коломійцівці, всеросійського старости | ||
+ | Калініна – в Калинівці, московського діяча Постишева – в Макіївці, українського | ||
+ | радянського діяча Чубаря – в Лосинівці. | ||
Коли вже говорити про персоналістичний підхід до присвоєння назв колгоспів, то | Коли вже говорити про персоналістичний підхід до присвоєння назв колгоспів, то | ||
Рядок 259: | Рядок 271: | ||
партз'їзду» (Терешківка). | партз'їзду» (Терешківка). | ||
− | Колгоспникам із Галиці сподобалася, напевне, абревіатура КІМ, що розшифровувалася як Комуністичний Інтернаціонал Молоді. Так і назвали свій колгосп – імені КІМ. Ця назва, до речі, також проіснувала аж до епохи розвалу колгоспів на початку | + | Колгоспникам із Галиці сподобалася, напевне, абревіатура КІМ, що розшифровувалася як Комуністичний Інтернаціонал Молоді. Так і назвали свій колгосп – імені |
+ | КІМ. Ця назва, до речі, також проіснувала аж до епохи розвалу колгоспів на початку | ||
90-х років ХХ століття. До речі, з утворенням у 1935 році Лосинівського району слово | 90-х років ХХ століття. До речі, з утворенням у 1935 році Лосинівського району слово | ||
«Кімовець» стало назвою органу Лосинівського райкому комсомолу – тематичної | «Кімовець» стало назвою органу Лосинівського райкому комсомолу – тематичної | ||
Рядок 312: | Рядок 325: | ||
* * * | * * * | ||
− | |||
Завершуючи огляд назв колгоспів на етапі їхнього становлення від початку 30-х | Завершуючи огляд назв колгоспів на етапі їхнього становлення від початку 30-х | ||
до початку 40-х років, варто акцентувати увагу на двох особливостях цього явища. | до початку 40-х років, варто акцентувати увагу на двох особливостях цього явища. | ||
Рядок 370: | Рядок 382: | ||
Данинські гостряки й тепер кепкують: якби тоді райком запропонував для нас іншу, | Данинські гостряки й тепер кепкують: якби тоді райком запропонував для нас іншу, | ||
ніж «Жовтнева революція», назву, може б, усе було інакше… | ніж «Жовтнева революція», назву, може б, усе було інакше… | ||
− | + | Хроніка невдалого господарювання в колективі | |
− | |||
− | |||
Колгоспам, які сформувалися взимку-весною 1932 року, вже доводився зверху план | Колгоспам, які сформувалися взимку-весною 1932 року, вже доводився зверху план | ||
хлібозаготівлі в державні засіки. Там, де вони ще не сформувалися, такі плани затверджували за сільськими радами. Цифрові показники, як і у випадку з продрозкладкою | хлібозаготівлі в державні засіки. Там, де вони ще не сформувалися, такі плани затверджували за сільськими радами. Цифрові показники, як і у випадку з продрозкладкою | ||
Рядок 477: | Рядок 487: | ||
Земля враз ставала чужою і добутий від неї врожай вже не був своїм… | Земля враз ставала чужою і добутий від неї врожай вже не був своїм… | ||
Хто з чесних і працьовитих змириться з цим? | Хто з чесних і працьовитих змириться з цим? | ||
− | + | Сільради і колгоспи провалюють плани здачі хліба державі | |
− | |||
− | |||
Ще до початку жнив починається щоденний пресинг на селян. Окрім численного | Ще до початку жнив починається щоденний пресинг на селян. Окрім численного | ||
партійно-радянського апарату, який жорстко і систематично контролював хід збирання | партійно-радянського апарату, який жорстко і систематично контролював хід збирання | ||
Рядок 578: | Рядок 586: | ||
боку його за виконанням рішень бюро РК». | боку його за виконанням рішень бюро РК». | ||
− | + | Суди над непокірними | |
− | |||
Наступною після запровадження інституту уповноважених застрашуючою формою | Наступною після запровадження інституту уповноважених застрашуючою формою | ||
впливу влади на непокірних селян стали виїзні (показові) сесії районного народного суду. | впливу влади на непокірних селян стали виїзні (показові) сесії районного народного суду. | ||
Рядок 689: | Рядок 696: | ||
Дворського за злісне ставлення й несвоєчасне виконання плану хлібозаготівлі оштрафовано на 10 крб., деяким членам сільради винесені догани [27]. | Дворського за злісне ставлення й несвоєчасне виконання плану хлібозаготівлі оштрафовано на 10 крб., деяким членам сільради винесені догани [27]. | ||
− | + | Після судів: хроніка спротиву владі данинців і шатурян | |
− | |||
Аналіз архівних матеріалів та підшивки газети «Червона Носівщина» першої половини 30-х років за означеною в цьому розділі темою наводить на думку, що з усіх 40 | Аналіз архівних матеріалів та підшивки газети «Червона Носівщина» першої половини 30-х років за означеною в цьому розділі темою наводить на думку, що з усіх 40 | ||
сіл тодішнього Носівського району переважна більшість уперто і послідовно чинила | сіл тодішнього Носівського району переважна більшість уперто і послідовно чинила | ||
Рядок 866: | Рядок 872: | ||
[[Категорія:Статті]] | [[Категорія:Статті]] | ||
− |