Редагування Тарасевич Іван Андрійович
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
Усе цінне і пам'ятне, що вдалося порятувати з палаючого маєтку, – то скриня з родинними реліквіями. Значну частину їх складали оригінали різноманітних документів та архівні виписки. | Усе цінне і пам'ятне, що вдалося порятувати з палаючого маєтку, – то скриня з родинними реліквіями. Значну частину їх складали оригінали різноманітних документів та архівні виписки. | ||
− | На пропозицію родичів повертатися до родинного маєтку в Мрин Іван Андрійович не пристав. Для нього, одинокого і постарілого, там було гамірливо й багатолюдного. Старість свою захотів провести в мальовничому й безлюдному закутку. Таким виявися хутір, облаштований ще його дідом Федором Йосиповичем у частині Володьководівицького подарунку польського короля братам Тарасевичем ще від 1647 року – наділу на околиці села Данина. Хутір той не випадково звався Сотниківським. Адже заснований був десь на початку ХVІІІ століття відомим у краї сотником Мринської сотні | + | На пропозицію родичів повертатися до родинного маєтку в Мрин Іван Андрійович не пристав. Для нього, одинокого і постарілого, там було гамірливо й багатолюдного. Старість свою захотів провести в мальовничому й безлюдному закутку. Таким виявися хутір, облаштований ще його дідом Федором Йосиповичем у частині Володьководівицького подарунку польського короля братам Тарасевичем ще від 1647 року – наділу на околиці села Данина. Хутір той не випадково звався Сотниківським. Адже заснований був десь на початку ХVІІІ століття відомим у краї сотником Мринської сотні Федором Тарасевичем – дідом Івана Андрійовича. Тоді на хуторі постійно жила лише челядь. Сам сотник навідувався сюди зрідка – весь свій час проводив у походах та війнах. |
Точної дати переїзду нащадка гетьмана Трясила на старий данинський хутір в архівах не виявлено. Найімовірніше, це сталося наприкінці 20-х – початку 30-х років ХІХ століття. | Точної дати переїзду нащадка гетьмана Трясила на старий данинський хутір в архівах не виявлено. Найімовірніше, це сталося наприкінці 20-х – початку 30-х років ХІХ століття. |