Редагування Сулацька гімназія

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Сулацька ЗОШ.jpg|міні|]]
+
'''[[Сулак|Сулацька]] загальноосвітня школа I-II ступенів Носівської районної ради'''
 
 
'''Сулацька гімназія''', до 2022 — [[Сулак|Сулацька]] загальноосвітня школа I-II ступенів Носівської районної ради
 
  
 
Станом на березень 2019 у школі навчається 54 учні перших-дев'ятих класів.
 
Станом на березень 2019 у школі навчається 54 учні перших-дев'ятих класів.
  
 
Школа заснована [[1924]] року<ref>[https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/permalink/1264695437066573/ Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради] 25 жовтня 2019</ref>.
 
Школа заснована [[1924]] року<ref>[https://www.facebook.com/groups/1115239838678801/permalink/1264695437066573/ Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради] 25 жовтня 2019</ref>.
 
30 серпня 2022 Носівська міська рада вирішила організувати освітній процес у 2022-2023 навчальному році в закладах освіти Носівської міської ради Чернігівської області під час дії воєнного стану в режимі онлайн з використанням дистанційних технологій, в тому числі в Сулацькій гімназії.<ref>{{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=37725&tp=7 | title = Про організацію освітнього процесу в 2022-2023 навчальному році в закладах освіти Носівської міської ради Чернігівської області під час дії воєнного стану| publisher =  Носівська міська рада | author = | date = | access-date = | language = }}</ref>
 
 
== Педагоги ==
 
* [[Ілляш Олег Григорович]] — директор
 
** [[Боліцок Михайло Степанович]] — колишній директор
 
  
 
== Подвійний ювілей ==
 
== Подвійний ювілей ==
Рядок 36: Рядок 28:
 
Віктор ЧЕРНЕНКО
 
Віктор ЧЕРНЕНКО
  
== Сулацькій ЗОШ І-ІІ ступенів – 95 років ==
+
== Педагоги ==
 
+
* [[Боліцок Михайло Степанович]] — директор.
:Джерело: {{cite web | url = http://che.cn.ua/index.php/different/history/item/1639-nosivshchyna-sulatskii-zosh-iii-stupeniv-95-rokiv | title = Носівщина: Сулацькій ЗОШ І-ІІ ступенів – 95 років | publisher = che.cn.ua| author = Сергій Тимошик | date = | accessdate = 26 листопада 2020 | language = }}
 
 
 
Історія освіти у селі Сулак Носівського району бере свій початок з другої половини ХІХ століття і була тісто пов’язана з волосним центром [[Володькова Дівиця|Володьковою Дівицею]]. Жителі хутора Роздоховка (тогочасна назва Сулаку), які відносилися до Богоявленської парафії Дівиці, мали змогу навчати своїх дітей у церковнопарафіяльній школі, а з часом і у земському училищі, що вони власне і робили, коли дозволяла можливість.
 
 
 
Безпосередньо ж Сулацька школа була відкрита в 1924 році. Вона була утворена як трьохрічна трудова школа соцвиху змішаного типу навчання (для дівчат та хлопців) із закріпленою земельною ділянкою розміром 84 сотки, на якій ріс сад. Набір учнів проводився через рік, а навчання велося українською мовою.
 
 
 
[[Файл:Ніна Сірик.jpg|міні|Ніна Сірик]]
 
 
 
Першим директором і водночас вчителем була [[Сірик Ніна Іванівна|Ніна Іванівна Сірик]] 1901 року народження, яка у 1920 році закінчила Ніжинську жіночу гімназію П.І. Кушакевич, окрім цього чотири рази була на курсах підвищення кваліфікації. Вона отримує 47 карбованців за роботу і 2,50 квартирних, поза школою працює у культкомісії Сулацької сільради.
 
 
 
Школа розміщувалася в орендованому дерев'яному будинку 6 на 6 метрів з 4 вікнами під солом'яною стріхою, за який районний виконком сплачував 180 карбованців у рік. Освітлення здійснюється гасовими лампами, а опалення – дровами за допомогою російської грубки, вбиральня і водогін відсутні. За оцінкою директора приміщення не пристосоване для навчального процесу. Окрім безпосереднього свого призначення будівля школи використовувалася для загальних зборів сулачан.
 
 
 
Не хитрим було і меблювання: стілець вчительський, дві стоячі нерухомі дошки, 16 лав учнівських на 56 місць, 1 стінна карта, 4 портрети.  Приладдя для письма власні учнів. У бібліотеці 167 підручників, в тому числі 11 вчительських, при потребі вчитель користується бібліотекою Першої  Дівичанської семирічки.
 
 
 
Школу відвідують діти із Сулаку хуторів Горла, Ляшка, Федорини, Циганка та залізничних будок № 21, 22, 59, 60, деякі долають для цього чотирьохкілометрову відстань. Станом на [[15 грудня]] [[1927]] року функціонує два класи де навчається 35 учнів серед них 9 дівчаток, а за невиконання закону про обов'язкове навчання батькам виписано 16 штрафів. У першій групі навчання тривало 155 днів, у другій – 173, проводили батьківські збори та раду сприяння. Канікули тривали 120 днів, 12 – через несприятливі погодні умови. Загалом навчальний рік обійшовся для районного бюджету в 780 карбованців.
 
 
 
З часом кількість жителів села стала стрімко зростати, тому було логічним рішення про будівництво нового приміщення для школи, завершення якого не відбулося через події 1941-1945 років. На 84 день війни німецькі війська армії «Центр» наблизились до села. [[14 вересня]] тривають оборонні бої за Сулак 45 стрілецької дивізія 5 армії Потапова, а в понеділок [[15 вересня]] німецькі війська повністю прибрали до рук село. Починається дворічна окупація, під час якої школа припиняє своє функціонування.
 
 
 
Після створення з'єднання «[[За Батьківщину]]», багато жителів вступили у партизанський загін, серед них була вчителька [[Кравець Тетяна Опанасівна|Тетяна Опанасівна Кравець]] разом із чоловіком. Подружжя мешкало у лісовій сторожці, куди часто навідувалися партизани і отримували продукти, чисту білизну, передавали листи для жителів. Зв’язковою партизанського загону була [[Сірик Ніна Іванівна|Ніна Іванівна Сірик]], яка удостоєна медалі «За відвагу» за участь у партизанській боротьбі.
 
 
 
У двадцятих числах березня 1943 року партизани знищили групу нацистів неподалік села, які охороняли залізницю на дільниці Ніжин–Бобровиця. Карателі вчинили жорстоку розправу, дощенту спалили Сулак з мирними мешканцями. В цьому вогні згоріло приміщення старої і недобудованої нової школи.
 
 
 
[[15 вересня]] [[1943]] року Сулак було звільнено від нацистської окупації. В умовах великих труднощів з першого ж дня визволення жителі села почали відбудову зруйнованого господарства. На початкових порах шкільне питання відійшло на другий план, настільки страшними були наслідки березневої візитації мадярського карального загону. Проблему вдалось вирішити завдячуючи Дівичанській школі, на той момент Червонопартизанській, яка [[27 вересня]] [[1943]] року відчинила двері для своїх вихованців. Але сулачани не сиділи склавши руки, трохи облаштувавши власні тимчасові обійстя заходилися відновлювати навчальний процес і у себе на селі. Спочатку навчання проходило у тимчасовому нашвидкуруч зведеному приміщенні, а у 1952 році діти Сулаку отримали нове дерев'яне добре обладнане приміщення початкової школи площею 96 кв. м. Пришкільна територія залишалася не обгородженою і не облагородженню: немає посадки декоративних і плодових дерев, відсутній сарай для зберігання дров. Ці проблеми були частково вирішені за допомогою батька директора школи [[Демчук Надія Дмитрівна|Надії Дмитрівни Демчук]] агронома-садівника Носівської дослідної станції. У 1954 році в 4 класах навчається 61 учень, а бюджетні витрати становлять 7248 карбованців, з них 2640 – зарплата.
 
 
 
У 1957 році школу очолює [[Супрун Григорій Сергійович|Григорій Сергійович Супрун]]. 1958-1959 навчального року школа була реформована у восьмирічку, не остання у цьому заслуга і [[Бойко Юхим Ульянович|Юхима Ульяновича Бойка]], новопризначеного директора. Перший випуск восьмирічки налічував 25 учнів, двоє з них нагороджені похвальними листами, а найчисельніший випуск в історії школи відбувся 11 червні 1968 року, і нараховував 30 учнів. З 1972 року завідувачем школи був призначений [[Мінько Іван Миколайович|Іван Миколайович Мінько]]. Його стараннями була збудована їдальня. 1979 – 1986 роки директорства [[Трейтяк Григорій Миколайович|Григорія Миколайовича Трейтяка]].
 
 
 
У 1986 році знов постало питання шкільного будівництва і щоб справа вдалася потрібні були нові молоді сили. Ось за таких обставин заклад очолив [[Боліцок Михайло Степанович|Михайло Степанович Боліцок]]. [[1 вересня]] [[1988]] року відбулося урочисте відкриття новобудови. Подію висвітлювало обласне радіо, а на свято завітали секретар районного комітету [[Єфіменко Микола Сергійович|Микола Сергійович Єфіменко]], голова колгоспу імені Куйбишева [[Ілляш Григорій Якович|Григорій Якович Ілляш]], зусиллями якого і відбувалося будівництво. Школа була укомплектована новими меблями, технічними засобами навчання, до вимог часу був обладнаний спортивний майданчик. Педагогічний колектив поповнився молодими та досвідченими педагогами.
 
 
 
Цікаво, що значний проміжок своєї історії школа не була власне «Сулацькою», а «Червонопартизанською № 4» трьохрічкою, восьмирічною, неповносередньою, загальноосвітньою І-ІІ ступенів і тільки [[16 червня]] [[2016]] року рішенням Носівської районної ради перейменована у Сулацьку ЗОШ І-ІІ ступенів.
 
 
 
Сулацька школа може похвалитися багатьма здобутками, тут неабияк пишаються своїми розумними й талановитими учнями, яких сьогодні 56. Навчальний процес під керівництвом нового директора [[Ілляш Олег Григорович|Олега Григоровича Ілляша]] здійснюють 14 педагогів, 4 з них мають вищу категорію, та й до недавнього часу тут працювала [[Боліцок Тетяна Андріївна|Тетяна Андріївна Боліцок]], Відмінник освіти України.
 
 
 
Які  випробування чекають на нового директора і саму ювілярку покаже час, але історичний досвід Сулацької школи показує – легко не буде, адже робота педагога є цікавою і водночас відповідальною справою. Освіта як спосіб формування інтелектуального потенціалу нації не зводиться тільки до навчання. Необхідно навчити молодь творчо мислити, критично оцінювати навколишнє середовище, розвивати потребу в постійній самоосвіті, самовдосконаленні. Тому система освіти повинна бути особисто орієнтованою, сприяти тому, щоб кожен був у змозі реалізувати свій потенціал, і звісно допомогти дитині стати людиною, підготувати до непростого життя, а не помиляється лиш той, хто нічого не робить.
 
 
 
Сергій Тимошик. Володькова Дівиця
 
  
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 81: Рядок 38:
  
 
[[Категорія:Школи]]
 
[[Категорія:Школи]]
[[Категорія:Гімназії]]
 
 
[[категорія:Сулак]]
 
[[категорія:Сулак]]

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблони, використані на цій сторінці: