Редагування Сторінки історії Носівки
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
| Поточна версія | Ваш текст | ||
| Рядок 426: | Рядок 426: | ||
:''«Прийшовши поселення у солдатській формі, маючи при собі всілякої роду зброю і відрізняючись особливою зухвалістю нахабством, ці особи взялися за організацію військово-революційних комітетів, — писав у своєму звіті у березні 1918 року начальник Чернігівської повітової міліції. Вони складали постанови про вибори членів комітету і пропонували мешканцям даного поселення ці постанови підписувати. Траплялося, що значна частина населення спочатку ухилялася від підписання цих самочинних документів, але, кінець кінцем, під тиском і погромів озброєних хуліганів давала свої підписи на постанови. А тих, хто ухилявся, оголошували контрреволюціонерами і застосовували до них смертну кару».'' | :''«Прийшовши поселення у солдатській формі, маючи при собі всілякої роду зброю і відрізняючись особливою зухвалістю нахабством, ці особи взялися за організацію військово-революційних комітетів, — писав у своєму звіті у березні 1918 року начальник Чернігівської повітової міліції. Вони складали постанови про вибори членів комітету і пропонували мешканцям даного поселення ці постанови підписувати. Траплялося, що значна частина населення спочатку ухилялася від підписання цих самочинних документів, але, кінець кінцем, під тиском і погромів озброєних хуліганів давала свої підписи на постанови. А тих, хто ухилявся, оголошували контрреволюціонерами і застосовували до них смертну кару».'' | ||
| − | В Ніжинський повіт також прибуло декілька більшовицьких емісарів. Один з них, | + | В Ніжинський повіт також прибуло декілька більшовицьких емісарів. Один з них, Точоний Н. І., згадував: |
| − | : | + | :«В середині листопада агітаційний відділ військово-революційного комітету знову направляв в різні райони країни велику кількість агітаторів з передових робітників солдатів і матросів. На Україну, зокрема, було надіслано 103 матроси-агітатори. В числі їх і я виїхав в складі одної з агітаційних груп на Україну для боротьби з Центральною Радою». |
В грудні [[1917]] група загітованих більшовиками демобілізованих солдатів і найбідніших селян Носівки створила [[революційний комітет]]. Цей орган стояв на позиціях більшовицької партії і був провідником її волі в містечку. До складу Носівського ревкому ввійшли: [[Хахуда Андрій Петрович]], [[Хахуда Омелян Петрович]], [[Кононенко Сидір Карпович]], [[Кабанець Андрій]], [[Мехед Федот]], [[Кошіль Іван]]. | В грудні [[1917]] група загітованих більшовиками демобілізованих солдатів і найбідніших селян Носівки створила [[революційний комітет]]. Цей орган стояв на позиціях більшовицької партії і був провідником її волі в містечку. До складу Носівського ревкому ввійшли: [[Хахуда Андрій Петрович]], [[Хахуда Омелян Петрович]], [[Кононенко Сидір Карпович]], [[Кабанець Андрій]], [[Мехед Федот]], [[Кошіль Іван]]. | ||
| Рядок 545: | Рядок 545: | ||
Російські радянські війська були об'єднані з українськими загонами червоної гвардії та партизанськими підрозділами. В результаті об'єднання були створені перша та друга українські дивізії. Вони перейшли в рішучий наступ. Рухаючись на Київ та Катеринослав радянські дивізії спочатку долали опір гетьманців, а потім повстанських загонів Директорії. 12 січня 1919 року більшовицькі війська захопили Чернігів. Із Чернігова вони рушили в 2-х напрямках. Богунський полк першої української дивізії пішов у напрямку на Козелець, а [[Таращанський полк Першої української дивізії|Таращанський]] у напрямку на Ніжин. 23 січні 1919 року при підтримці місцевих партизан війська Таращанського полку захопили Ніжин. [[24 січня]] таращанці ввійшли до Носівки. Вдруге в Носівці була встановлена радянська влада. | Російські радянські війська були об'єднані з українськими загонами червоної гвардії та партизанськими підрозділами. В результаті об'єднання були створені перша та друга українські дивізії. Вони перейшли в рішучий наступ. Рухаючись на Київ та Катеринослав радянські дивізії спочатку долали опір гетьманців, а потім повстанських загонів Директорії. 12 січня 1919 року більшовицькі війська захопили Чернігів. Із Чернігова вони рушили в 2-х напрямках. Богунський полк першої української дивізії пішов у напрямку на Козелець, а [[Таращанський полк Першої української дивізії|Таращанський]] у напрямку на Ніжин. 23 січні 1919 року при підтримці місцевих партизан війська Таращанського полку захопили Ніжин. [[24 січня]] таращанці ввійшли до Носівки. Вдруге в Носівці була встановлена радянська влада. | ||
| − | На кінець січня в Носівській волості повсюдно створювалися ревкоми і комітети бідноти. Не забарилися з приходом і продовольчі загони, які мали забирати в селян | + | На кінець січня в Носівській волості повсюдно створювалися ревкоми і комітети бідноти. Не забарилися з приходом і продовольчі загони, які мали забирати в селян 'лишки' зерна. |
Більшовики почали впроваджувати в повному обсязі політику воєнного комунізму. Разом з продовольчими загонами комітет бідноти заготовляв продовольство для більшовицьких військ і робітничих центрів Росії та України. Головою носівського комітету бідноти був Гаврило Хоменко. | Більшовики почали впроваджувати в повному обсязі політику воєнного комунізму. Разом з продовольчими загонами комітет бідноти заготовляв продовольство для більшовицьких військ і робітничих центрів Росії та України. Головою носівського комітету бідноти був Гаврило Хоменко. | ||
| Рядок 551: | Рядок 551: | ||
4 лютого 1919 року Чернігівський губревком прийняв постанову про націоналізацію окремих галузей промисловості. | 4 лютого 1919 року Чернігівський губревком прийняв постанову про націоналізацію окремих галузей промисловості. | ||
| − | Більшовицький режим націоналізував маслобойню і млин. В приватній власності й надалі залишалися окремі підприємства: аптека Яржинського, млин Кривенка і Буняка, млин Дар'ялова, крупорушка Зимонського. Бралися на облік і розподілялися між бідняками майно і землі графа | + | Більшовицький режим націоналізував маслобойню і млин. В приватній власності й надалі залишалися окремі підприємства: аптека Яржинського, млин Кривенка і Буняка, млин Дар'ялова, крупорушка Зимонського. Бралися на облік і розподілялися між бідняками майно і землі графа Мусіна-Пушкіна, княгині Долгорукої, поміщиків Коробки, Безсмертного, Писарєва. |
В 1919 році більшовики поступово перейшли до реалізації власної програми в галузі сільського господарства. А їхня програма передбачала утворення на селі колективних господарств. | В 1919 році більшовики поступово перейшли до реалізації власної програми в галузі сільського господарства. А їхня програма передбачала утворення на селі колективних господарств. | ||
| Рядок 561: | Рядок 561: | ||
Населення України було вкрай незадоволене заходами воєнного комунізму. Навіть великі партизанські загони, які раніше діяли в складі РСЧА, навесні 1919 року повернули зброю проти більшовиків. Загони отамана Григор'єва, Махна, Зеленого, Струка, Соколовського скували основні сили радянських військ. Селянські повстання охопили й Чернігівщину. Начальник Борзнянської міліції Шекера підняв антибільшовицьке повстання і захопив Ічню і Борзну. В селах Борзнянщини діяв загін отамана Ангела, на Прилуччині селянський виступ очолив отаман Вернигора. Більшовики Носівки були вимушені проводити щомісячні мобілізації для боротьби з повстанцями. | Населення України було вкрай незадоволене заходами воєнного комунізму. Навіть великі партизанські загони, які раніше діяли в складі РСЧА, навесні 1919 року повернули зброю проти більшовиків. Загони отамана Григор'єва, Махна, Зеленого, Струка, Соколовського скували основні сили радянських військ. Селянські повстання охопили й Чернігівщину. Начальник Борзнянської міліції Шекера підняв антибільшовицьке повстання і захопив Ічню і Борзну. В селах Борзнянщини діяв загін отамана Ангела, на Прилуччині селянський виступ очолив отаман Вернигора. Більшовики Носівки були вимушені проводити щомісячні мобілізації для боротьби з повстанцями. | ||
| − | Член губревкому Н. Точоний писав, що в 1919 році на жителів Носівки посилили вплив петлюрівці. | + | Член губревкому Н. Точоний писав, що в 1919 році. на жителів Носівки посилили вплив петлюрівці. |
=== Серпень 1919, боротьба денікінців і партизанів === | === Серпень 1919, боротьба денікінців і партизанів === | ||
| Рядок 599: | Рядок 599: | ||
Про великий вплив на носівських партизан петлюрівців свідчив член Чернігівського підпільною губкому більшовицької партії, губревкому і військово-повстанського штабу Н.І. Точоний. Ми спеціально перелічили посади Точоного, щоб ні в кого не виникло підозри в упередженості його слів: | Про великий вплив на носівських партизан петлюрівців свідчив член Чернігівського підпільною губкому більшовицької партії, губревкому і військово-повстанського штабу Н.І. Точоний. Ми спеціально перелічили посади Точоного, щоб ні в кого не виникло підозри в упередженості його слів: | ||
| − | : | + | :«В декількох словах треба згадати про петлюрівщину та махновщину, бо як не як, а ці останні намагалися вплинути на партизанський рух на Чернігівщині. Надто це стосується петлюрівщини, що всіляко намагалася взяти партизанський рух до своїх рук. Це особливо помітно було в одній з партизанських груп, яка оперувала в Козелецькому напрямку під містечком Носівкою. |
| − | : | + | :Петлюрівці почали там з того, що пропонували носити стародавню козачу одіж. Одного разу я заїхав до цієї групи, де й побачив, як в їхньому таборі старанно вертілися кравецькі машинки й вироблялася ця одіж. |
| − | : | + | :Немало попрацювали були наші товариші в цій групі, доки вирвали її з-під петлюрівського впливу...' |
Як «товариші» «попрацювали», ми можемо тільки здогадуватися. В грудні 1919 року носівські партизани вливаються до більшовицьких військ. | Як «товариші» «попрацювали», ми можемо тільки здогадуватися. В грудні 1919 року носівські партизани вливаються до більшовицьких військ. | ||
| − | В цьому ж місяці радянська влада провела мобілізацію до РСЧЛ. Довгий час більшовицьку мобілізацію називали добровільною. Звичайно, серед носівчан були такі селяни, які йшли на фронт добровільно. 28 грудня добровольці відмовилися від медичних оглядів, щоб швидше стати червоноармійцями. В протоколі загальних зборів жителів Носівки значиться: | + | В цьому ж місяці радянська влада провела мобілізацію до РСЧЛ. Довгий час більшовицьку мобілізацію називали добровільною. Звичайно, серед носівчан були такі селяни, які йшли на фронт добровільно. 28 грудня добровольці відмовилися від медичних оглядів, щоб швидше стати червоноармійцями. В протоколі загальних зборів жителів Носівки значиться: «1. Іти всім здатним носити зброю, на фронт, не затрудняючи приймальної комісії медичним оглядом.» Але третій пункт цього ж документу повідомляв, що серед 'добровольців' були й дезертири: '3. Уходячи, ми прохаємо, щоб комісія по боротьбі з дезертирством всіх спійманих у нашій волості дезертирів після нашого уходу негайно передала в революційний військовий трибунал, а майно їх передати найбіднішим з червоноармійців, які пішли на фронт.' З огляду на наведений документ більшовицьку мобілізацію добровільною назвати важко. |
| − | |||
| − | Але третій пункт цього ж документу повідомляв, що серед 'добровольців' були й дезертири: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | З огляду на наведений документ більшовицьку мобілізацію добровільною назвати важко. | ||
Радянська влада в Носівці відразу ж відновила продрозкладку. На початку 1920 року для допомоги більшовицькому фронту в Носівці було зібрано 71 596 крб, сотні пудів хліба і продовольства. | Радянська влада в Носівці відразу ж відновила продрозкладку. На початку 1920 року для допомоги більшовицькому фронту в Носівці було зібрано 71 596 крб, сотні пудів хліба і продовольства. | ||
| Рядок 620: | Рядок 615: | ||
Робітники цукрозаводу врятували від розгрому свій завод і заводські майстерні. Це дало змогу відремонтувати його, пустити в дію і дати першу післяреволюційну продукцію: 13 тисяч пудів цукру. | Робітники цукрозаводу врятували від розгрому свій завод і заводські майстерні. Це дало змогу відремонтувати його, пустити в дію і дати першу післяреволюційну продукцію: 13 тисяч пудів цукру. | ||
| − | 1920 рік | + | 1920 рік - рік націоналізації не лише землі та сільськогосподарських підприємств, а також і промислових підприємств: млинів, крупорушок, олійниці, миловарного, шкіряних, цегельних заводів. |
Проте становище в с/г було дуже важким. Із 34 тис. десятин землі засіяно було багато менше половини. Катастрофічно не вистачало сільгоспреманенту, робочої худоби. Із 4163 господарств - 1500 зовсім не мали робочої худоби. Плуги мали лише 1987 господарів, борони 2628 господарів. Та й продрозкладка не сприяла збільшенню виробництва зерна, яке слідом за збором урожаю відбиралося продзагонами. | Проте становище в с/г було дуже важким. Із 34 тис. десятин землі засіяно було багато менше половини. Катастрофічно не вистачало сільгоспреманенту, робочої худоби. Із 4163 господарств - 1500 зовсім не мали робочої худоби. Плуги мали лише 1987 господарів, борони 2628 господарів. Та й продрозкладка не сприяла збільшенню виробництва зерна, яке слідом за збором урожаю відбиралося продзагонами. | ||
| − | У травні 1920 року згідно | + | У травні 1920 року згідно декрету ВУЦВКу створюються комнезами, які в усьому сприяли органам влади. Головою Носівського комнезаму був призначений Савелій Дмитрович Шелестюк. |
В час наступу поляків, в червні 1920 року, в Ніжинському повіті знову оголошується воєнне становище, і влада знову переходить до волревкому під керівництвом Г.В. Хоменка. Але швидка перемога більшовиків на фронтах дозволяє відновити радянську владу. Тепер головою волвиконкому обрано комісара продкому [[Шиша Максим Йосипович|Максима Йосиповича Шишу]]. | В час наступу поляків, в червні 1920 року, в Ніжинському повіті знову оголошується воєнне становище, і влада знову переходить до волревкому під керівництвом Г.В. Хоменка. Але швидка перемога більшовиків на фронтах дозволяє відновити радянську владу. Тепер головою волвиконкому обрано комісара продкому [[Шиша Максим Йосипович|Максима Йосиповича Шишу]]. | ||
