Редагування Спортивна гордість Носівщини

'''Спортивна гордість Носівщини'''
:''Нарис у книзі: {{СІН}}''
Спорт завжди був у пошані на Носівщині. В усі часи, не зважаючи ні на складні життєві умови, ні на політичні непорозуміння і розбірки, спорт залишався однією із світлих сторінок нашого життя. Ми раділи успіхам наших спортсменів, переживали за них, намагалися підтримати у нелегкі часи невдач. Бо ці спортсмени – наші земляки, наші знайомі, чиїсь однокласники і друзі. Бо їхній спортивний злет розпочався на спортивних майданчиках Носівщини.

Спортивні змагання були масовим явищем. Візьмемо для прикладу лише один рік. Так 1966 року в спартакіадах та змаганнях у Носівському районі взяло участь понад 18 тисяч учасників. Вагомими були і результати виступів наших спортсменів на змаганнях усіх рівнів. Перше місце в області з велоспорту серед колективів ПТУ вибороли вихованці [[Мринське СПТУ № 33|мринського ПТУ-34]] В. Божок, В. Маринченко, П. Ясинський, С. Скидан, В. Лісовський. На другу сходинку п’єдесталу чемпіонату України товариства «Трудові резерви» серед команд велосипедистів також піднялися наші спортсмени, які захищали честь області. Віктор Божок став другим на дистанції 21 кілометр, а Віктор Маринченко – другим на 25-кілометрівці.

Першими в області були наші легкоатлети та велосипедисти, другими – волейболісти, важкоатлети та борці вільного стилю, третіми – борці класичного стилю (а в загальному заліку наші борці стали чемпіонами області). Третіми в області серед футбольних команд товариства «Авангард» стали футболісти Носівського цукрокомбінату.

Юні спортсмени Носівщини вперше стали чемпіонами області у змаганнях з футболу. Наша команда, в складі якої грали вісім Володимирів: Берковець, Беба, Волошок, Воскресенський, Жигун, Золотар, Ляшенко, Сало, а також Микола Нечес, Михайло Кириленко, Микола Самсоненко, очолювана капітаном Леонідом Стеценком, беззаперечно обіграла усіх суперників. Леонід Стеценко ввійшов до складу збірної Чернігівщини з футболу, що грала на першість України серед школярів.

На обласних змаганнях зі стрільби не було рівних вихованцям В.І Шумського – школярам Носівської середньої школи №3 Володимиру Хоменку та Григорію Чусу. На першості України з велоспорту виступали Ніна Жигун, Микола Туник, Василь Бондаренко, Олена Соловей. У змаганнях на першість обласної Ради ДССТ «Колгоспник» з метання диску та штовханні ядра не було рівних нашому А. Руденку, другим серед штангістів області став Михайло Білан, а Олексій Галета ввійшов до збірної команди штангістів області. У кросі другою фінішувала Надія Броварець з Мрина, а роком раніше чемпіонкою на дистанції в один кілометр була Любов Проха.

Чемпіоном у змаганнях борців вільного стилю став тренер носівської команди борців Василь Мурашко. Він же став і Чемпіоном України з вільної боротьби по спортивному товариству «Колгоспник» і захищав честь України на Всесоюзних змаганнях. Чемпіонами області стали дев’ять борців, п’ять штангістів, п’ять легкоатлетів, четверо велосипедистів, троє гирьовиків (до речі, команда носівських гирьовиків і в 1965 р. була найкращою в області, а Станіслав Руденко – був чемпіоном).

У підсумку Носівський район зайняв друге місце в області.

І надалі з року в рік наші спортсмени піднімалися на найвищі сходинки п’єдесталів у змаганнях з різних видів спорту. Так у змаганнях на першість обласної ради ФСТ «Колос» з шахів, що проводилися в Ніжині у 1978 році, носівчани стали першими серед 24 команд. Учень Носівської середньої школи №3 Микола Кожем’яко став переможцем в особистому заліку, Феодосій Доценко з Коломійцівки виборов друге місце, а вчителька Носівської середньої школи №3 Ніна Миколаївна Веременко стала бронзовим призером змагань. Всі вони ввійшли до збірної Чернігівської області з шахів.

Нині ми з гордістю називаємо імена майстрів спорту міжнародного класу з легкої атлетики [[Тищенко Віталій Григорович|Віталія Тищенка]] та [[Соловей Валерій Юрійович|Валерія Солов’я]], майстра спорту міжнародного класу з десятиборства [[Газюра Анатолій Андрійович|Анатолія Газюру]], майстра спорту міжнародного класу з велоспорту [[Кияшко Леонід|Леоніда Кияшка]]. Прославили Україну майстри спорту легкоатлети [[Крупко Василь Олександрович|Василь Крупко]], призер України з бігу на середні дистанції та [[Гейко Олександр Іванович|Олександр Гейко]] – чемпіон світу з пожежно-прикладних видів спорту, призер СРСР з естафетного бігу.

Чемпіонами та призерами всеукраїнських та обласних змагань були легкоатлети-бігуни: кандидат у майстри спорту [[Сиктим Анатолій|Анатолій Сиктим]] (легкоатлетичний крос), кандидат у майстри спорту [[Рудий Борис|Борис Рудий]] – призер СРСР з естафетного бігу, кандидат у майстри спорту [[Артеменко Олександр|Олександр Артеменко]], майстер спорту, чемпіонка України з кросу і з марафонського бігу, учасниця екідему в Японії, Кореї та Китаї [[Шестак Варвара Михайлівна|Варвара Шестак]], кандидат у майстри спорту, рекордсменка області з бігу на дистанції 2000 метрів з перешкодами [[Дурнієнко Лариса|Лариса Дурнієнко]], чемпіон області, стаєр [[Мельник Володимир|Володимир Мельник]], першорозрядники Наталія Мотлях, Валентина Кропта, Олена Папіна, [[Бочок Валентина Анатоліївна|Валентина Бочок]], [[Тертишник Микола Іванович|Микола Тертишник]], Станіслав Золотін.

Відзначилися наші спортсмени і в інших дисциплінах. Так першорозрядник [[Діденко Олександр|Олександр Діденко]] є багаторазовим чемпіоном області з метання диска, призером всеукраїнських змагань з легкої атлетики. Кандидат у майстри спорту з легкої атлетики в метанні диска і списа [[Шевцов Олександр|Олександр Шевцов]] також піднімався на п’єдестал пошани всеукраїнських змагань. Чемпіонкою України у Всеукраїнській спартакіаді школярів зі штовхання ядра стала [[Голодна Ольга|Ольга Голодна]], а майстер спорту [[Федченко Ірина|Ірина Федченко]] була чемпіонкою України серед дорослих у цій спортивній дисципліні.

Кандидат у майстри спорту з настільного тенісу [[Скиба Олександр|Олександр Скиба]] – чемпіон області і України. Далеко за межами області відомі й інші наші тенісисти – [[Чередніченко Максим|Максим Чередніченко]], Артем Сеник, Валерій Бутунець.

Чемпіоном і рекордсменом України та володарем Кубка України з парашутного спорту став колишній випускник Носівської ДЮСШ, майстер спорту з боксу [[Клочок Олег Миколайович|Олег Клочок]].

Відомі своїми спортивними перемогами майстри спорту борці [[Мурашко Василь|Василь Мурашко]], [[Пархоменко Михайло|Михайло Пархоменко]], [[Скорик Віктор Варфоломійович|Віктор Скорик]], велосипедистка [[Соловей Олена|Олена Соловей]], дзюдоїст [[Погиба Володимир|Володимир Погиба]], боксер [[Сириця Василь|Василь Сириця]], ваговик [[Галета Олексій|Олексій Галета]].

А кому не відоме ім’я лижниці [[Шевченко Валентина Євгеніївна|Валентини Шевченко]], учасниці трьох зимових Олімпіад, переможниці Кубка світу у Давосі 2003 року на дистанції 10 км. Вона також є призером Чемпіонату світу 2009 року в Чехії на дистанції у 30 км., багаторазовою чемпіонкою Універсіад.

Своєрідний рекорд України, а можливо і світу, належить видатному українському вченому в галузі селекції та насінництва, доктору сільськогосподарських наук, професору [[Яшовський Іван Вікторович|Івану Вікторовичу Яшовському]], котрий став майстром спорту з легкої атлетики у 77- річному віці! Лише в 1995 році йому нарешті присвоїли це звання за цілу низку спортивних рекордів і перемог, показаних ним ще до Великої Вітчизняної війни і у перші повоєнні роки.

За ініціативи та організації першого секретаря райкому комсомолу [[Пуха Олексій Миколайович|Пухи О. М.]] до річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні в 1979 році, за участі комсомольського активу району (завідуючого оргвідділом РК ЛКСМУ [[Северин В. П.|Северина В. П.]], секретаря комсомольської організації заводу «[[Побідит]]» Садовника В.С., а також Пилипенка Юрія, Шелеста Олександра, Парасюка Володимира та інших) був здійснений мотопробіг Носівка-Керч під назвою «Мужність». Перетнувши всю Україну на п’яти мотоциклах «Ява», дев’ятеро носівчан привезли капсулу із носівською землею до монументу Слави на горі Мітрідат, де в 1944 році загинув Герой Радянського Союзу [[Мірошник Андрій Степанович]], уродженець Плоского.

Після повернення додому учасники мотопробігу провели численні зустрічі з комсомольцями району на героїко-патріотичну тематику. Роком раніше був здійснений мотопробіг по місцях партизанської слави Чернігівщини. Так поєднувалися спорт і патріотичне виховання. Саме тоді комсомольська організація району була відзначена перехідним Червоним Прапором ЦК ВЛКСМ та перехідним Червоним Прапором ЦК ЛКСМУ.

Такі вагомі успіхи наших спортсменів були б неможливими без масового захоплення спортом. Це нині підлітки майже щодня „зависають” у віртуальному світі комп’ютерів і мобілок, перемагаючи інопланетян, мутантів, інших монстрів, забуваючи про спорт. А кілька десятиліть тому заняття спортом було дуже престижним і всеохоплюючим. Стадіон в центрі міста, де нині знаходиться міський парк, був центром тяжіння для носівчан. Скільки там відбулося спортивно-масових свят, змагань, турнірів, поєдинків.

Носівська футбольна команда на рівних грала з найкращими командами області і не раз перемагала найіменитіших суперників. Про улюблених спортсменів ходили легенди і ми хотіли бути схожими на них. Вже пізніше, ми, школярі, після уроків майже щодня бігли не додому обідати, а на стадіон за Будинком піонерів. Там футбольні команди чекали своєї черги, щоби змінити переможених і вступити в гру, яка безперервно тривала до ночі. А поруч із дорослими на баскетбольному майданчику точилися поєдинки між меншими. На полі стадіону не росла трава. На шкільних спортивних майданчиках на перервах стояла черга бажаючих показати своє вміння на перекладині.

А яким багатотисячним святом для всього міста став матч між чернігівською „Десною” і київським „Динамо” на колишньому стадіоні в районі [[поворот]]у наприкінці 60-х років, пізніші зустрічі збірної Носівки із ветеранами київського „Динамо” у 1984 році, чернігівською „Десною”, збірною журналістів України, іншими командами вже на полі „Олімпії”. Участь у спортивних змаганнях, естафетах, турнірах, футбольних та волейбольних поєдинках справді була масовою.

З 1979 року в змаганнях на першість області виступала футбольна команда «[[Інструментальник]]» за яку грали спортсмени заводу «[[Побідит]]».

Дякуючи [[Заболотний Михайло Васильович|Михайлу Васильовичу Заболотному]], директору цукрозаводу, котрий був прихильником спорту і постійно приділяв велику увагу його розвитку в районі, в 1980 році при цукрокомбінаті була створена футбольна команда «[[Кристал]]». Директор завжди цікавився життям команди, в усьому допомагав футболістам: «Кристал» не мав жодних проблем з футбольною формою, спортивним інвентарем, транспортом для поїздок на змагання, тощо. Варто сказати, що і тогочасне районне керівництво також розуміло все значення спорту, для життя громадян і також надавало необхідну допомогу спортсменам.

І футболісти, відчуваючи таку увагу та підтримку, грали з повною самовіддачею. Впродовж багатьох років (1980-1997 рр.) команда успішно змагалася в обласній першості серед колективів фізкультури. В 1982 році «Кристал» грав у фіналі обласних змагань по ФСТ «Колос» в Бахмачі. В 1984 році – став фіналістом змагань «Укрцукрагропрому» в м. Кагарлику, а наступного року – грав у фінальній частині на першість «Укрцукрагропрому» в м. Куп’янську Харківської області. Нарешті, в 1988 році цукровики стали чемпіонами області на ІІІ-й Спартакіаді ФСТ «Колос» в Прилуках і грали в фінальній стадії змагань на першість України по ФСТ «Колос» в Черкасах. В цей час головою носівської організації ФСТ «Колос» був Вакулик Микола Павлович. Востаннє у фінальних змаганнях Всеукраїнської першості «Кристал» виступив у м. Бердичеві Житомирської області в 1995 році.

Матч «Кристал» - «Динамо»Київ (ветерани), що відбувся 4 листопада 1984 р. на полі [[Носівська середня школа № 2|Носівської середньої школи №2]] зібрав близько півтори тисячі болільників Носівщини. Юрій Войнов, Володимир Мунтян, Стефан Решко, Віктор Колотов, Володимир Вєрємєєв, Андрій Біба, Анатолій Шепель, Петро Слободян, Олександр Дамін, Сергій Кузнецов, Євген Рудаков, Віктор Банников, Йожеф Сабо, Володимир Єрохін, Микола Богданов – гравці, яким аплодували стадіони Європи і світу. За нашу команду грали Леонід Криворот, Олександр Шумський, Юрій Шиша, Віталій Воронка, Володимир Федченко, Володимир Буняк, Микола Криворот, Володимир Золотарьов, Володимир Оксимець, Олександр Заволовий, Григорій Кияниця, Володимир Якушенко. Динамівці перемогли з рахунком 5:3, але голи Юрія Шиші, Миколи Криворота і Володимира Оксимця у ворота киян стали незабутніми, як і сама зустріч.

Багато років радували носівчан своєю майстерністю на футбольних полях Олег Наказний, Володимир Куровський, Станіслав Терещенко, Володимир Гузяренко, Ігор Сеник, Михайло Чайка, Володимир Бречко котрі були лідерами в командах, в складі яких вони виходили на поле.

На щастя у нас в районі завжди вистачало ентузіастів і майстрів спортивної справи. Багато років головою районного ФСТ «[[Колос]]» (а до цього – «Колгоспник» та «Урожай») був великий ентузіаст спорту, учасник війни [[Соловей Юрій Олексійович]] (1920-1986). Під його керівництвом районні спортивні команди переможно виступали у літніх та зимових змаганнях, що проводилися цим спортивним товариством, також у Всесоюзних змаганнях з комплексу ГПО, у змаганнях, що проводив «Укрцукрагропром» та інших. Носівська команда стала переможцем Всесоюзних сільських ігор ФСТ «Колос» у 1954 році.

Незабаром виповниться 30 років [[Носівська дитячо-юнацька спортивна школа|Носівській дитячо-юнацькій спортивній школі]]. За цей час через спортивний комплекс „[[Олімпія|Олімпію]]”, що збудував для нашого міста завод „[[Побідит]]”, пройшли тисячі і тисячі юних спортсменів.

Філіали школи, крім носівських навчальних закладів, відкрито у Мрині, Лихачеві, Дослідній.

Першим директором ДЮСШ був [[Яма Михайло Петрович|Михайло Петрович Яма]], а тренерами – [[Савченко Анатолій Володимирович|Анатолій Володимирович Савченко]], [[Бородавко Віктор Іванович|Віктор Іванович Бородавко]], [[Буняк Володимир Іванович|Володимир Іванович Буняк]], [[Філіпович Олег Миколайович|Олег Миколайович Філіпович]], [[Клименко Віталій Миколайович|Віталій Миколайович Клименко]], [[Калина Олександр Іванович|Олександр Іванович Калина]].

Нині очолює ДЮСШ [[Будлянський Григорій Федосійович|Григорій Федосійович Будлянський]]. Під його керівництвом працюють вже 14 тренерів, які в футбольній, легкоатлетичній та тенісній секціях готують понад триста юних спортсменів. У різних вікових групах з легкоатлетами працювали і працюють тренери Валентина Миколаївна Бочок, Наталія Олексіївна Шиша, Микола Іванович Тертишник, Олена Павлівна Папіна.

У Мринській ЗОШ підготовкою юних спортсменів багато років успішно займаються тренери [[Савченко Анатолій Володимирович|Анатолій Володимирович Савченко]] та [[Борисенко Олена Володимирівна|Олена Володимирівна Борисенко]].

Їхня праця приносить вагомі результати – юні легкоатлети Носівщини постійно виборюють призові місця в змаганнях на Кубок області з кросу та легкої атлетики, піднімаються на найвищі сходинки обласного п’єдесталу.

Віталіна Ширіпа, Леся і Світлана Будлянські, Оля Голодна, Богдан Лисенко, Сергій Кришко, Сергій Отроха, Олег Круковський, Аліна Веленчук, Олег Глибовець, Альона Ісаєнко, Іванна та Марія Мещерські, Олександр Кебкал, Дмитро Тонконог, Світлана Гресь, Назар Хиленко, Руслана Кузнецова, Володимир Данилко, Ярослав Гейко, Олег Трухан… Імена юних спортсменів Носівщини – чемпіонів та призерів обласних змагань, вже відомі в області.

В багатьох футбольних турнірах, в тому числі на приз „Шкіряний м'яч” та всеукраїнських змаганнях на приз „Таврійських ігор”, наші збірні команди, підготовлені тренерами [[Шиша Юрій Михайлович|Юрієм Михайловичем Шишею]], [[Кияниця Григорій Григорович|Григорієм Григоровичем Кияницею]], [[Калина Олександр Іванович|Олександром Івановичем Калиною]], [[Осадчий Олександр Іванович|Олександром Івановичем Осадчим]] були грізними суперниками для усіх команд.

В 1998 році наші спортсмени ставали призерами Всеукраїнського турніру «Шкіряний м'яч», а в 2001 та 2003 роках були фіналістами обласного турніру на приз «Шкіряного м'яча». У 2005 році юні футболісти стали срібними призерами чемпіонату області. До футбольної збірної команди Чернігівщини ввійшли одразу три вихованці Юрія Михайловича Шиші – Олександр Багін, Артем Колісниченко, Вадим Корінько.

Варто відзначити багаторічну плідну тренерську роботу наставника лихачівських футболістів [[Спичак Володимир Григорович|Володимира Григоровича Спичака]], чия команда є однією з найкращих у районі вже багато років. У 1995 році «[[Маяк (футбольний клуб)|Маяк]]» виборов першість у чемпіонаті області, в 2009 році став срібним призером, а в 2011 році – знову став чемпіоном Чернігівщини в першій лізі. Дбають в Лихачеві і про розвиток дитячого футболу. В 2011 році в селі організували і провели турнір для команд сільських шкіл району на «Кубок земляка», присвячений майстру спорту Григорію Тимофійовичу Білану. Нині він очолює Бориспільську районну ДЮСШ, а раніше – багато зробив для розвитку футболу на Носівщині.

Зараз вже мало хто пам’ятає, що у 80-х роках ХХ-го століття в районі були дві хокейні команди: одна – заводу «[[Побідит]]», а друга – [[Колгосп імені Кірова|колгоспу ім. Кірова]]. Збірна Носівки з хокею грала в обласній першості по ФСТ «Колос» і була навіть призером.

У 1995 році в Носівці за найактивнішої підтримки директора УЕГГ [[Сичов Олександр Васильович|Олександра Васильовича Сичова]] був створений футбольний клуб «[[Факел]]». Директором клубу був [[Трохимець Михайло Федорович]], а граючим тренером – [[Шиша Юрій Михайлович]]. Невдовзі, за підтримки [[Багдасарян Генріх Павлушович|Генріха Павлушовича Багдасаряна]], в Носівці з’явився інший футбольний клуб – «[[Арарат]]», гравців якого тренував [[Калина Олександр Іванович|Олександр Іванович Калина]]. Обидва клуби виступали в змаганнях на першість області, радуючи перемогами і красивою грою своїх численних вболівальників.

Підготовкою юних тенісистів при ДЮСШ займається кандидат в майстри спорту, неодноразова призерка Всеукраїнських та обласних турнірів серед ветеранів настільного тенісу [[Тукач Надія Олексіївна|Надія Олексіївна Тукач]], а голова районної організації ФСТ „[[Колос]]” [[Опришко Василь Васильович|Василь Васильович Опришко]] навчав тенісу школярів [[Носівська середня школа № 3|Носівської ЗОШ №3]].

Є в районі свої чемпіони і серед важкоатлетів. Сестри [[Назаренко Юлія|Юлія]] та [[Назаренко Яна|Яна]] Назаренко з Кіровки стали чемпіонками України серед кадетів – спортсменів віком до 17 років. Старша сестра, Юлія – майстер спорту, бронзовий призер Чемпіонату Європи 2009 року зі штанги у ваговій категорії до 58 кг. Молодша, Яна – у 2011 році стала майстром спорту, виборовши четверте місце на Чемпіонаті України з важкої атлетики серед дорослих, у ваговій категорії до 48 кілограмів. Влада Циганок та Ірина Шинець стали чемпіонками області з важкої атлетики серед молодших кадетів у своїх вагових категоріях, а Людмила Гніда піднялася на другу сходинку п’єдесталу.

15 вихованців ДЮСШ вже навчаються у Вищому училищі олімпійського резерву та Центральній спортивній дитячій школі олімпійського резерву у м. Києві.

Чоловіча команда волейболістів району неодноразово була призером та переможцем обласних чемпіонатів та турнірів. Юрій Гончар, Юрій Боровик, Юрій Шиша, Олександр Шумський, Олег Наказний, Володимир Пилипенко, Ігор Скакун, Григорій Будлянський, Євген Караваєв, Сергій Юрченко, Іван Потильчак, Сергій Бондаренко перемагали найсильніших спортсменів області. Сергій Юрченко неодноразово визнавався найкращим волейболістом на районних та обласних змаганнях. На базі ДЮСШ постійно проводилися зональні змагання волейболістів, збірна району регулярно приймала участь у відкритому чемпіонаті м. Ніжина серед ветеранів, де грали найсильніші команди області. Та були роки коли носівським спортсменам доводилося за власні кошти купувати бензин для автобуса, щоб дістататися до місця проведення змагань. Але спортивний гарт і воля до перемоги виявлялися сильнішими за всі перешкоди.

Давні традиції мають у районі спортивні змагання з шахів. Проводиться турнір памяті [[Кононенко Петро Семенович|Петра Семеновича Кононенка]], завзятого прихильника цієї гри. Найсильнішими шахістами району є кандидат у майстри спорту [[Медвідь Анатолій Миколайович]], [[Веременко Ніна Миколаївна]], [[Кебкал Олексій Дмитрович]], [[Тарасенко Іван Федорович]], [[Нагорний Микола Іванович]], [[Андрушко Анатолій Олександрович]], [[Калінінський Владислав Костянтинович]], [[Васюк Анатолій Максимович]], [[Нестерчук Михайло Іванович]], [[Картун Федір Пилипович]], [[Ретизник Олексій Юрійович]]. Олексій Юрійович, до речі, нині навчає мудрості цієї древньої гри учнів шахового гуртка в Носівському Будинку школярів. Народився і навчався в Носівці також восьмиразовий чемпіон м. Ніжина з шахів, кандидат у майстри спорту [[Кожем'яко Микола Дмитрович]], котрий нині проживає в Ніжині.

Далеко від Батьківщини – в німецькому місті Бернбург, тренував боксерів в інституті «Анхальт» колишній випускник Носівської першої школи,кандидат у майстри спорту, чемпіон України та м.Києва, переможець міжнародного турніру з боксу у своїй ваговій категорії – [[Максименко Олег Олексійович]].

В 2001 році команда Носівського району стала переможницею на ІІІ-х обласних юнацьких іграх з легкої атлетики.

На ІІІ-х літніх спортивних іграх Чернігівської області з легкої атлетики у 2007 році наша команда стала чемпіоном.

На найвищу сходинку обласного чемпіонату з легкої атлетики піднялися наші спортсмени і в 2009 році.

Команда Носівщини у 2010 році завоювала друге місце в міжобласному шаховому турнірі присвяченому 65-річчю Перемоги.

На VI-х літніх юнацьких спортивних іграх Чернігівщини з легкої атлетики, що проходили 2011 р., команда нашого району знову стала переможницею.

З перемогою у своїй групі повернулася команда Носівської ДЮСШ з чемпіонату області 2011 р. серед юнаків та дівчат. Вона ж завоювала кубок області з легкої атлетики, присвячений героям Чорнобиля.

На 18-х обласних сільських спортивних іграх ФСТ «Колос» наша команда з легкоатлетичного кросу посіла третє місце, а тренер ДЮСШ Олена Папіна вже вдруге поспіль стала чемпіонкою на дистанції 1000 м.

В 2011 році районна організація ФСТ «Колос» стала четвертою на обласних спортивних змаганнях. Перелік перемог і успіхів спортсменів Носівщини можна продовжувати ще і ще.

І коли ми говоримо про такі здобутки наших спортсменів, то варто пригадати імена тих шкільних вчителів фізкультури, котрі ще багато років тому, на шкільних спортивних майданчиках прищепили нам любов до спорту, були першими наставниками майбутніх чемпіонів та призерів.

Це незабутні: Валентин Іванович Шумський, Володимир Захарович Лотренко, Валерій Григорович Штепура, Олексій Григорович Галета, Михайло Олексійович Бондаренко, Володимир Миколайович Бородавко, Валентин Васильович Розум, Ольга Іванівна Олексієнко з Носівки, Михайло Іванович Білан та Микола Миколайович Мархай із Степових Хуторів, Володимир Станіславович Яхимович з Дослідної, Євгеній Іванович Крумкач із Шляхіллічівської школи, Михайло Іванович Погиба, вчитель-важкоатлет, котрий навчав дітей в Козарах та Іржавці, Петро Петрович Капланов з Червоних Партизан…

[[Категорія:Носівський район]]
[[Категорія:Спорт]]