Відмінності між версіями «Сорокаліт Олександра Іванівна»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
(Створена сторінка: міні|Олександра Сорокаліт '''Олександра Іванівна Сорока...)
 
Рядок 6: Рядок 6:
 
:''Фрагмент публікації {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/permalink/709009439778154/ | title = Дві долі | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = Людмила Корженко | date = 2 березня 2021}}''
 
:''Фрагмент публікації {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/permalink/709009439778154/ | title = Дві долі | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = Людмила Корженко | date = 2 березня 2021}}''
 
Олександра Іванівна Сорокаліт вдячна за порятунок молодій дівчині, Саші Гриценко (теж врятувалась), що бігла вулицею Слободи і всіх попереджала про небезпеку(сюди ще есесівці не дійшли, а в центрі вона чула постріли й крики), своїй мамі, яка схватила доньку і помчала далеко в глинище (навздогін їм уже неслись автоматні черги), бабусі з Нової Греблі, що вночі прихистила їх, мокрих, замерзлих, голодних. Доля зберегла на фронті життя її батька і подарувала хорошого чоловіка — відомого на Чернігівщині журналіста, поховавши якого, повернулась в батьківську хату.
 
Олександра Іванівна Сорокаліт вдячна за порятунок молодій дівчині, Саші Гриценко (теж врятувалась), що бігла вулицею Слободи і всіх попереджала про небезпеку(сюди ще есесівці не дійшли, а в центрі вона чула постріли й крики), своїй мамі, яка схватила доньку і помчала далеко в глинище (навздогін їм уже неслись автоматні черги), бабусі з Нової Греблі, що вночі прихистила їх, мокрих, замерзлих, голодних. Доля зберегла на фронті життя її батька і подарувала хорошого чоловіка — відомого на Чернігівщині журналіста, поховавши якого, повернулась в батьківську хату.
 +
 +
[[Категорія:Категорія:Свідки Козарської трагедії 1943 року]]
 +
[[Категорія:Люди С]]

Версія за 12:04, 3 березня 2021

Олександра Сорокаліт

Олександра Іванівна Сорокаліт — мешканка села Козари, яка пережила трагедію 1943 року. На той час їй було 8 чи 9.

В Козарах їх залишилось лише двоє

Фрагмент публікації Людмила Корженко: Дві долі, Енциклопедія Носівщини, 2 березня 2021

Олександра Іванівна Сорокаліт вдячна за порятунок молодій дівчині, Саші Гриценко (теж врятувалась), що бігла вулицею Слободи і всіх попереджала про небезпеку(сюди ще есесівці не дійшли, а в центрі вона чула постріли й крики), своїй мамі, яка схватила доньку і помчала далеко в глинище (навздогін їм уже неслись автоматні черги), бабусі з Нової Греблі, що вночі прихистила їх, мокрих, замерзлих, голодних. Доля зберегла на фронті життя її батька і подарувала хорошого чоловіка — відомого на Чернігівщині журналіста, поховавши якого, повернулась в батьківську хату.