Відмінності між версіями «Сорокаліт Олександра Іванівна»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл:Олександра Сорокаліт.jpg|міні|Олександра Сорокаліт]] | + | [[Файл:Олександра Сорокаліт.jpg|міні|Олександра Сорокаліт, жовтень 2020]] |
'''Олександра Іванівна Сорокаліт''' — мешканка села Козари, яка пережила трагедію 1943 року. На той час їй було 8 чи 9. | '''Олександра Іванівна Сорокаліт''' — мешканка села Козари, яка пережила трагедію 1943 року. На той час їй було 8 чи 9. | ||
== В Козарах їх залишилось лише двоє == | == В Козарах їх залишилось лише двоє == | ||
| − | :''Фрагмент публікації {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/permalink/709009439778154/ | title = Дві долі | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = Людмила Корженко | date = 2 березня 2021}}'' | + | :''Фрагмент публікації: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/permalink/709009439778154/ | title = Дві долі | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = [[Корженко Людмила|Людмила Корженко]] | date = 2 березня 2021}}'' |
Олександра Іванівна Сорокаліт вдячна за порятунок молодій дівчині, Саші Гриценко (теж врятувалась), що бігла вулицею Слободи і всіх попереджала про небезпеку(сюди ще есесівці не дійшли, а в центрі вона чула постріли й крики), своїй мамі, яка схватила доньку і помчала далеко в глинище (навздогін їм уже неслись автоматні черги), бабусі з Нової Греблі, що вночі прихистила їх, мокрих, замерзлих, голодних. Доля зберегла на фронті життя її батька і подарувала хорошого чоловіка — відомого на Чернігівщині журналіста, поховавши якого, повернулась в батьківську хату. | Олександра Іванівна Сорокаліт вдячна за порятунок молодій дівчині, Саші Гриценко (теж врятувалась), що бігла вулицею Слободи і всіх попереджала про небезпеку(сюди ще есесівці не дійшли, а в центрі вона чула постріли й крики), своїй мамі, яка схватила доньку і помчала далеко в глинище (навздогін їм уже неслись автоматні черги), бабусі з Нової Греблі, що вночі прихистила їх, мокрих, замерзлих, голодних. Доля зберегла на фронті життя її батька і подарувала хорошого чоловіка — відомого на Чернігівщині журналіста, поховавши якого, повернулась в батьківську хату. | ||
[[Категорія:Свідки Козарської трагедії 1943 року]] | [[Категорія:Свідки Козарської трагедії 1943 року]] | ||
[[Категорія:Люди С]] | [[Категорія:Люди С]] | ||
Поточна версія на 14:33, 3 березня 2021
Олександра Іванівна Сорокаліт — мешканка села Козари, яка пережила трагедію 1943 року. На той час їй було 8 чи 9.
В Козарах їх залишилось лише двоє[ред. | ред. код]
- Фрагмент публікації: Людмила Корженко: Дві долі, Енциклопедія Носівщини, 2 березня 2021
Олександра Іванівна Сорокаліт вдячна за порятунок молодій дівчині, Саші Гриценко (теж врятувалась), що бігла вулицею Слободи і всіх попереджала про небезпеку(сюди ще есесівці не дійшли, а в центрі вона чула постріли й крики), своїй мамі, яка схватила доньку і помчала далеко в глинище (навздогін їм уже неслись автоматні черги), бабусі з Нової Греблі, що вночі прихистила їх, мокрих, замерзлих, голодних. Доля зберегла на фронті життя її батька і подарувала хорошого чоловіка — відомого на Чернігівщині журналіста, поховавши якого, повернулась в батьківську хату.
