Редагування Соломаха Олексій Степанович
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
| Поточна версія | Ваш текст | ||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Олексій Соломаха.jpg|міні|Олексій Соломаха]] | [[Файл:Олексій Соломаха.jpg|міні|Олексій Соломаха]] | ||
| − | '''Олексій Степанович Соломаха''' (народився [[18 березня]] [[1920]] | + | '''Олексій Степанович Соломаха''' (народився [[18 березня]] [[1920]] — помер [[1995]]) — учасник Німецько-радянської війни, перший після Німецько-радянської війни директор [[Козарська школа|козарської школи]].<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/3838375872956537/?comment_id=3838391296288328 | title = Мій дід Олексій Степанович Соломаха був першим післявоєнним директором козарської школи. | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = Олександр Соломаха | date = 7 березня 2021}}</ref> |
== До життєпису == | == До життєпису == | ||
| − | [[Список мобілізованих в роки Другої світової війни Носівським РВК — С|Мобілізований до Червоної армії]] у | + | [[Список мобілізованих в роки Другої світової війни Носівським РВК — С|Мобілізований до Червоної армії]] у травні 1940. |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
У Олексія Степановича і Ольги Дмитрівни було троє синів: Олексій (найстарший, станом на 2021 вже покійний), а також двійня [[Соломаха Микола Олексійович|Микола]] (нар. 1948) та [[Соломаха Володимир Олексійович|Володимир]] (1948—2021). | У Олексія Степановича і Ольги Дмитрівни було троє синів: Олексій (найстарший, станом на 2021 вже покійний), а також двійня [[Соломаха Микола Олексійович|Микола]] (нар. 1948) та [[Соломаха Володимир Олексійович|Володимир]] (1948—2021). | ||
| Рядок 29: | Рядок 25: | ||
В родинному архіві маємо кілька дідових світлин травня 1945 року. На них йому 25 років. Він позує без палиці, хоча й був інвалідом і дуже помітно кульгав. Через багато років розповідав мені, що дуже соромився тієї палиці і хотів аби, хоча б на фото, виглядати здоровим... | В родинному архіві маємо кілька дідових світлин травня 1945 року. На них йому 25 років. Він позує без палиці, хоча й був інвалідом і дуже помітно кульгав. Через багато років розповідав мені, що дуже соромився тієї палиці і хотів аби, хоча б на фото, виглядати здоровим... | ||
| − | В сімейному архіві збереглося чимало дідових документів. Це і повістки в армію (діда призвали до збройних сил у вересні 1940 року), це і численні військові та цивільні довідки, нагороджувальні документи і нагороди (збереглися далеко не всі) і навіть німецька трофейна мапа... Є серед документів й унікальні, як для історії Носівського району. Це довідка про те, що Олексій Степанович був першим післявоєнним директором відбудованої ним же школи у селі [[Козари]]. Це сталося у 1949 році. Діда викликали з с. Червоні Партизани (нині - [[ | + | В сімейному архіві збереглося чимало дідових документів. Це і повістки в армію (діда призвали до збройних сил у вересні 1940 року), це і численні військові та цивільні довідки, нагороджувальні документи і нагороди (збереглися далеко не всі) і навіть німецька трофейна мапа... Є серед документів й унікальні, як для історії Носівського району. Це довідка про те, що Олексій Степанович був першим післявоєнним директором відбудованої ним же школи у селі [[Козари]]. Це сталося у 1949 році. Діда викликали з с. Червоні Партизани (нині - [[Володькова_Дівиця]]), де він тоді з родиною жив і вчителював, до Носівського районного відділу народної освіти. Для чого викликали — дід не знав і не здогадувався, тому дуже здивувався коли у РВНО отримав наказ (навіть не пропозицію) їхати до Козар і відбудовувати спалену у березні 1943 року окупантами школу. Жодних дідових заперечень про те, що неготовий з дружиною і трьома дітьми їхати на "голе місце", районне начальство не прийняло, а лише заявило: "Керувати вогневим взводом зміг, то ж справишся і з школою". Так дід і став директором козарської семирічки... То був лише один із фрагментів його насиченої педагогічної діяльності. А про всі перипетії його біографії у фейсбучному форматі і не розкажеш. Та може й не треба... |
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{Примітки}} | {{Примітки}} | ||
| − | |||
[[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]] | [[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]] | ||
[[Категорія:Директори шкіл]] | [[Категорія:Директори шкіл]] | ||
[[Категорія:Люди:Козари]] | [[Категорія:Люди:Козари]] | ||
[[Категорія:Люди С]] | [[Категорія:Люди С]] | ||
