Сеник Микола Григорович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Микола Сеник

Микола Григорович Сеник (народився в листопаді чи грудні 1936 в Носівці — помер у листопаді 2016) — колгоспник, механізатор колгоспу імені Фрунзе, Герой Соціалістичної Праці (1973).

Життєпис

Закінчив школу і курси механізації при МТС.

З 1956 — в колгоспі ім. Фрунзе. Невдовзі очолив механізовану ланку по вирощуванню кукурудзи на зерно.

Механізована ланка М. Г. Сеника щорічно домагалася врожаю зерна кукурудзи по 90-100 цнт з гектара на закріпленій за ним 100-гектарній площі.

Делегат XXVII з'їзду КПРС (25 лютого – 6 березня 1986).

Герой Соціалістичної Праці

З механіком колгоспу Ювченком Андрієм Макаровичем та бухгалтером колгоспу Опришко Наталією Іванівною
Фрагмент нарису Григорія Бровка «Герої Соціалістичної Праці Носівщини» у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.

Сеник Микола Григорович народився в 1936 році в Носівці. Його дитинство припало на важкі воєнні та повоєнні роки, коли діти рано ставали дорослими і виконували дорослу працю поруч зі старшими без жодних поблажок. Після закінчення школи і курсів механізації при МТС він прийшов працювати в Носівський колгосп ім. Фрунзе в 1956 році. Працював уміло і добросовісно, тому невдовзі йому довірили очолити механізовану ланку з вирощування кукурудзи на зерно. Працюючи дружно і злагоджено, не рахуючись із власним часом, молодіжна ланка вже незабаром показала себе однією з найкращих в області, а потім – і найкращою. Врожаї кукурудзи на фрунзенських полях, де працювали Микола Сеник, Григорій Губарь, Микола Бедуха, Микола Яковенко та інші механізатори, були одними з найвищих на Чернігівщині.

Держава високо оцінила працю Миколи Григоровича. Він неодноразово був відзначений як переможець соціалістичного змагання, ударник п'ятирічок. А потім його груди прикрасили два ордени Леніна, найвищі нагороди Радянського Союзу, та золота медаль „Серп і Молот” Героя Соціалістичної Праці у 1973 році.

І надалі фрунзенські механізатори працювали вміло і наполегливо. Виправдовуючи своєю працею високі нагороди, 1977 року їхня механізована ланка виростила по 110,6 центнерів кукурудзи з гектара на площі 110 гектарів.

Понад сорок років свого життя віддав Микола Григорович праці на колгоспних полях, вирощуючи високі врожаї, організовуючи на працю і ведучи за собою товаришів, а потім – передаючи свій багатий досвід молодшому поколінню.

Господарі на батьківській землі

Джерело: Лариса КомарГосподарі на батьківській землі, Сільські Вісті, 1 серпня 2017

… Микола Григорович більшу частину року практично днював і ночував за кермом трактора чи комбайна. Він просто жив полем. Узимку, коли мав відпустку, все одно вставав разом із півнями і «відпочивав» не у власному дворі, а в колгоспній майстерні: готував техніку до сівби. Не те щоб не довіряв механікам, просто вважав, що має власноруч перебрати кожний механізм до детальки. Коли йому зауважували, чи варто, віджартовувався, мовляв, живу ж по сусідству з колгоспом: взувсь і не зогледівся, як чоботи самі перейшли дорогу.

Його працю гідно оцінили — за високі показники у вирощуванні кукурудзи ланковий механізованої ланки колгоспу ім. Фрунзе Микола Григорович Сеник був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Зірка Героя давала цілу низку преференцій: позачергове придбання автомобіля, путівки на відпочинок, vip-зали на вокзалах, якими він жодного разу не скористався. «Я навіть не уявляю, — відмахувався, — як там себе поводити». Йому пропонували гроші, щоб продав чергу на «Волгу» чи «Жигулі». Та де там! Своєю пільгою користався, аби вибити поза чергою для колгоспу якусь дефіцитну техніку: новітнього комбайна, трактора… Якось із Гомеля три доби сам переганяв трактор, два причепи і плуг. Утім, мав передовик пристойну зарплату, премії, які складав «на книжку». На себе не тратив — усе життя проходив у кирзових чоботях і тішився, що троє його дітей — Тетяна, Галина і Віталій матимуть непоганий старт для самостійного життя. Проте держава обдурила трударя — інфляція «з'їла» 30 тисяч радянських рублів, водночас перекресливши його старання і великі надії.

Микола Григорович був безкорисливою і скромною людиною. Таким і залишився до останніх днів життя. Помер Герой праці торік у листопаді, не доживши кілька днів до свого 80-річчя. Коли труну опускали до ями, на небі раптом з'явилися дві веселки, неначе віншували: світлій людині — світла пам'ять…

Лариса КОМАР

Відзнаки

  • Герой Соціалістичної Праці (8 грудня 1973)
  • два ордени Леніна

Посилання