Редагування Сеник Микола Григорович

{{Однофамільці|Сеник}}

[[Файл:Микола Сеник.jpg|міні|Микола Сеник]]

'''Микола Григорович Сеник''' (народився [[16 грудня]] [[1936]] в Носівці — помер [[2 листопада]] [[2016]]) — колгоспник, механізатор колгоспу імені Фрунзе, Герой Соціалістичної Праці (1973).

== Життєпис ==
Закінчив школу і курси механізації при МТС.

З 1956 — в [[Колгосп імені Фрунзе|колгоспі ім. Фрунзе]]. Невдовзі очолив механізовану ланку по вирощуванню кукурудзи на зерно.

Механізована ланка М. Г. Сеника щорічно домагалася врожаю зерна кукурудзи по 90-100 цнт з гектара на закріпленій за ним 100-гектарній площі.

Делегат XXVII з'їзду КПРС (25 лютого – 6 березня 1986).

== Родина ==
Діти: Тетяна, Галина і [[Сеник Віталій Миколайович|Віталій]].

== Герой Соціалістичної Праці ==
[[Файл:Ювченко Андрій - Микола Сеник - Опришко Наталія.jpg|міні|З механіком колгоспу імені Фрунзе [[Ювченко Андрій Макарович|Андрієм Ювченком]] та бухгалтером [[Опришко Наталія Іванівна|Наталією Опришко]]]]
:''Фрагмент нарису [[Бровко Григорій Михайлович|Григорія Бровка]] «Герої Соціалістичної Праці Носівщини» у книзі: {{Славні імена Носівщини}}''
Сеник Микола Григорович народився в 1936 році в Носівці. Його дитинство припало на важкі воєнні та повоєнні роки, коли діти рано ставали дорослими і виконували дорослу працю поруч зі старшими без жодних поблажок. Після закінчення школи і курсів механізації при МТС він прийшов працювати в Носівський [[Колгосп імені Фрунзе|колгосп ім. Фрунзе]] в 1956 році. Працював уміло і добросовісно, тому невдовзі йому довірили очолити механізовану ланку з вирощування кукурудзи на зерно. Працюючи дружно і злагоджено, не рахуючись із власним часом, молодіжна ланка вже незабаром показала себе однією з найкращих в області, а потім – і найкращою. Врожаї кукурудзи на фрунзенських полях, де працювали Микола Сеник, [[Губарь Григорій |Григорій Губарь]], [[Бедуха Микола|Микола Бедуха]], [[Яковенко Микола|Микола Яковенко]] та інші механізатори, були одними з найвищих на Чернігівщині.

Держава високо оцінила працю Миколи Григоровича. Він неодноразово був відзначений як переможець соціалістичного змагання, ударник п'ятирічок. А потім його груди прикрасили два ордени Леніна, найвищі нагороди Радянського Союзу, та золота медаль „Серп і Молот” Героя Соціалістичної Праці у 1973 році.

І надалі фрунзенські механізатори працювали вміло і наполегливо. Виправдовуючи своєю працею високі нагороди, 1977 року їхня механізована ланка виростила по 110,6 центнерів кукурудзи з гектара на площі 110 гектарів.

Понад сорок років свого життя віддав Микола Григорович праці на колгоспних полях, вирощуючи високі врожаї, організовуючи на працю і ведучи за собою товаришів, а потім – передаючи свій багатий досвід молодшому поколінню.

== Господарі на батьківській землі ==
:''Джерело: {{Cite web | url = http://silskivisti.kiev.ua/19504/index.php?n=36299 | title = Господарі на батьківській землі | publisher = Сільські Вісті | author = [[Сай-Боднар Лариса Олександрівна|Лариса Комар]] | date = 1 серпня 2017}}''
… Микола Григорович більшу частину року практично днював і ночував за кермом трактора чи комбайна. Він просто жив полем. Узимку, коли мав відпустку, все одно вставав разом із півнями і «відпочивав» не у власному дворі, а в колгоспній майстерні: готував техніку до сівби. Не те щоб не довіряв механікам, просто вважав, що має власноруч перебрати кожний механізм до детальки. Коли йому зауважували, чи варто, віджартовувався, мовляв, живу ж по сусідству з колгоспом: взувсь і не зогледівся, як чоботи самі перейшли дорогу.

Його працю гідно оцінили — за високі показники у вирощуванні кукурудзи ланковий механізованої ланки колгоспу ім. Фрунзе Микола Григорович Сеник був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Зірка Героя давала цілу низку преференцій: позачергове придбання автомобіля, путівки на відпочинок, vip-зали на вокзалах, якими він жодного разу не скористався. «Я навіть не уявляю, — відмахувався, — як там себе поводити». Йому пропонували гроші, щоб продав чергу на «Волгу» чи «Жигулі». Та де там! Своєю пільгою користався, аби вибити поза чергою для колгоспу якусь дефіцитну техніку: новітнього комбайна, трактора… Якось із Гомеля три доби сам переганяв трактор, два причепи і плуг. Утім, мав передовик пристойну зарплату, премії, які складав «на книжку». На себе не тратив — усе життя проходив у кирзових чоботях і тішився, що троє його дітей — Тетяна, Галина і [[Сеник Віталій Миколайович|Віталій]] матимуть непоганий старт для самостійного життя. Проте держава обдурила трударя — інфляція «з'їла» 30 тисяч радянських рублів, водночас перекресливши його старання і великі надії.

Микола Григорович був безкорисливою і скромною людиною. Таким і залишився до останніх днів життя. Помер Герой праці торік у листопаді, не доживши кілька днів до свого 80-річчя. Коли труну опускали до ями, на небі раптом з'явилися дві веселки, неначе віншували: світлій людині — світла пам'ять…

[[Сай-Боднар Лариса Олександрівна|Лариса КОМАР]]

== Відзнаки ==
* Герой Соціалістичної Праці ([[8 грудня]] [[1973]])
* два ордени Леніна

== Посилання ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Сеник_Микола_Григорович

[[Категорія:Уродженці Носівки]]
[[Категорія:Механізатори колгоспів]]
[[Категорія:Працівники колгоспу імені Фрунзе]]
[[Категорія:Нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Герої Соціалістичної Праці]]
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
[[Категорія:Люди С]]