Розумовський Олексій Кирилович
Олексій Кирилович Розумовський (1748-1822) – граф, державний діяч. Син Кирила Григоровича Розумовського. У 1810-1816 рр. – міністр народної просвіти. Сприяв розширенню мережі шкіл та гімназій.
Мав позашлюбного сина Олексія Перовського.
Старший син, Олексій Кирилович[ред. | ред. код]
- Фрагмент із нарису «Розумовські» у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
Старший син, Олексій Кирилович, (1748-1822) – граф, російський державний діяч, батько засновниці Полтавського Інституту шляхетних дівчат княгині В. О. Рєпніної. В 1810-1816 роках міністр народної освіти. Сприяв розширенню мережі початкових шкіл та гімназій. За перші два роки його правління були відкриті 72 парафіяльні школи, 24 повітових училища, сирітське і міське училище у Москві, гімназії у Києві, Симбірську, Білостоці, грецьке Олександрівське училище у Ніжині і Повивальний інститут у Білостоці. При ньому посилено нагляд за вихователями іноземцями, заборонено тілесні покарання, відкрито декілька вчених товариств, засновано при Московському університеті першу кафедру словянської словесності.
За особистого сприяння О.К. Розумовського було розроблено статут Царськосільського ліцея, прогресивна програма навчання і відбулося його відкриття. Завдяки наполегливості і твердій позиції Олексія Кириловича навіть перед імператором Олександром I і вищим духовенством Росії, котрим не до вподоби було подібне вільнодумство, цей заклад став одним із найкращих в державі.
З 1812 по 1816 роки було відкрито 65 нових повітових і парафіяльних шкіл, 12 повітових училищ, гімназія в Харкові, виховний заклад при Московській губернській гімназії. У 1814 р. відбулося відкриття Казанського університету. Як пише музикознавець Ф.Стешко,
- «...під впливом Олексія Розумовського ввійшло у придворний звичай виконувати українські народні пісні, що й призвело згодом ... до збирання та перших спроб видання українського та російського фольклору. Мода на українські пісні, а також їх краса і самобутність, а іноді й бажання догодити, підкупити братів Розумовських, отримати від них подяку чи винагороду, підштовхувало композиторів-професіоналів (тоді здебільшого іноземців) використовувати у своїх творах українську мелодику».
Був одружений на доньці генерала В. Шереметєвій.
