| Поточна версія |
Ваш текст |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | [[Файл:Петро Репета.jpg|міні|Петро Репета]]
| + | Петро Євгенович Репета — вчитель |
| − | | |
| − | '''Петро Євгенович Репета''' — народився 18.03.1924 р. в с. Держанівка. Помер 25.08.1997 р. і захоронений в Носівці.
| |
| − | | |
| − | Рано став сиротою: батько загинув на шахті, а мама не витримала голодомору. Виховувався в дитбудинку. Був дуже вмілим до техніки і талановитим до мистецтва учнем.
| |
| − | | |
| − | Після отримання освіти, працював вчителем в [[Носівська восьмирічна школа № 7|Носівській восьмирічній школі № 7]]. Викладав історію, географію, креслення, образотворче мистецтво, музику і в усіх класах вів уроки праці в майстерні.
| |
| − | | |
| − | Керівник гуртків «Умілі руки», «Юний технік» в СЮТ (1970 - 1980ті)
| |
| − | | |
| − | == Мав дві вищі освіти і невичерпну енергію та любов до життя ==
| |
| − | :''Зі спогадів про [[Носівська восьмирічна школа № 7|Носівську восьмирічну школу №7]] [[Галета Лариса Трохимівна|Галети Лариси Трохимівни]]. Джерело: «Носівська восьмирічна школа № 7 (Чмиховська)» — розділ книги [[Фурса Валерій Михайлович|Валерія Фурси]] «[[З історії освіти Носівщини]]» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.''
| |
| − | | |
| − | Незмінним директором працював [[Тихий Йосип Якович]]. А ось його помічником в усіх справах був Репета Петро Євгенович. Він міг зробити все і замінити всіх, бо мав дві вищі освіти і невичерпну енергію та любов до життя. Читав історію, географію, креслення, образотворче мистецтво, музику і в усіх класах вів уроки праці в майстерні. Він мав «золоті» руки і чуйне серце. А скільки він вів гуртків у позашкільний час! Він навчав учнів різьбленню по дереву, випалюванню, моделюванню. І на кожній районній виставці учні школи одержували грамоти, призи і подарунки за свої майстерно виготовлені вироби.
| |
| − | | |
| − | Біля школи, під його керівництвом був посаджений сад. Поруч були шкільні городи та дослідні ділянки. Був закладений малинник, посаджено багато кущів смородини. Учні із задоволенням працювали і відпочивали. Вечорами в школі теж було гамірно. Одні учні приходили до Петра Євгеновича на заняття гуртків технічної творчості, різьби по дереву і випалювання, інші – на предметні гуртки та гурток художньої самодіяльності. Учні із задоволенням співали у великому шкільному хорі, яким керував Петро Євгенович. Школа завжди займала призові місця на районних виставках та конкурсах, учні одержували грамоти та цінні подарунки. А Петро Євгенович за це заохочував своїх гуртківців – влітку водив їх у туристичні походи по місцях бойової слави, історичним місцям, провів кількаденну експедицію до Київського водосховища. Учні жили в наметах, навчилися варити уху, різні страви, плавали по морю. А вечорами вчитель розповідав їм безліч цікавих історій, які він знав. В школі був музей старожитностей, які з великою любов'ю зібрав вчитель. Петро Євгенович навчав учнів бачити в кожній людині щось хороше і сам був ідеалом для своїх вихованців.
| |
| − | | |
| | == Про мого найулюбленішого вчителя == | | == Про мого найулюбленішого вчителя == |
| − | : ''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/vasilvas.nosivkasyut/posts/2064558643757355 | title = ... про мого найулюбленішого вчителя ... | publisher = | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 28 березня 2018| accessdate = | language = }}''
| |
| | Нарешті, про мого найулюбленішого вчителя – Петра Євгеновича Репету. Він вів у нас уроки праці. Багато чого, що умію і дотепер, мене навчив саме Петро Євгенович. Це не тільки роботи із деревом і металом, а й макетування, ремонти, виготовлення виробів. Адже він постійно вів при школі гурток і я «пропадав» на тому гуртку увесь вільний час. Аби заняття могли бути вночі, то я і вночі на них би був. | | Нарешті, про мого найулюбленішого вчителя – Петра Євгеновича Репету. Він вів у нас уроки праці. Багато чого, що умію і дотепер, мене навчив саме Петро Євгенович. Це не тільки роботи із деревом і металом, а й макетування, ремонти, виготовлення виробів. Адже він постійно вів при школі гурток і я «пропадав» на тому гуртку увесь вільний час. Аби заняття могли бути вночі, то я і вночі на них би був. |
| | | | |
| Рядок 33: |
Рядок 16: |
| | | | |
| | Нема Вчителя давно. А тоді, коли я став директором СЮТ, я запросив його вести гуртки від СЮТ. Я його ніколи не перевіряв. Я знав як він працює. Через роки зроблю висновок: як добре, що у ті часи не було ніяких методкабінетів із своїми методистами! Вони б такого Вчителя зіпсували б неодмінно! Бо його методи і форми не влізли б ні в які рамки і трафарети. А відтак – караул! Вчить як попало! Встановлених стандартів і міністерських програм не дотримується! І то байдуже, що він був розумніший за всіх тих «укладачів» програм і розробників форм і методів… | | Нема Вчителя давно. А тоді, коли я став директором СЮТ, я запросив його вести гуртки від СЮТ. Я його ніколи не перевіряв. Я знав як він працює. Через роки зроблю висновок: як добре, що у ті часи не було ніяких методкабінетів із своїми методистами! Вони б такого Вчителя зіпсували б неодмінно! Бо його методи і форми не влізли б ні в які рамки і трафарети. А відтак – караул! Вчить як попало! Встановлених стандартів і міністерських програм не дотримується! І то байдуже, що він був розумніший за всіх тих «укладачів» програм і розробників форм і методів… |
| − | [[Категорія:Вчителі трудового навчання Носівської школи № 7]]
| |
| − | [[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]]
| |
| − | [[Категорія:Керівники гуртків СЮТ]]
| |
| − | [[Категорія:Люди Р]]
| |
