Редагування Початкові школи в Носівці

'''Початкові школи в Носівці''' 
:''«Початкові школи в Носівці» — розділ книги [[Фурса Валерій Михайлович|Валерія Фурси]] «[[З історії освіти Носівщини]]» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.''

В другій половині 19-го століття Носівка була значним сотенним містечком. На початку [[1866]] року в ній налічувалося 1991 двір і понад 11 тисяч жителів. Працювали два цегельні заводи, винокурний завод, поштова станція, цукрозавод. Відбувалося три ярмарки на рік. Проте в 1868 р. з 12 816 носівчан письменними були лише 482 чоловіки та 140 жінок.

Одне початкове училище в Носівці аж ніяк не задовольняло потреби населення в освіті. За статистичними матеріалами філії Чернігівського облдержархіву в м.Ніжині (ф. 178, о. 1, с. 490, аркуш 36), в [[1878]] році в [[Перше Носівське початкове училище|Першому Носівському початковому училищі]] навчалося лише 142 учні, яких навчали три вчителі, попечителем був граф [[Мусін-Пушкін Олександр|Олександр Мусін-Пушкін]].

Училище, як на той час, знаходилось в пристойному приміщенні; навіть нині – майже через півтора століття після його відкриття, воно все ще вірно служить нашому місту. На той час воно було бідно забезпеченим – столи, ослони, класна дошка – ось і все його обладнання. Було тільки 11 різних наочних посібників, 142 підручники, 616 бібліотечних книг.

На кінець року в школі залишилось 109 учнів, причому це були переважно діти імущих класів. 8 дітей було з дворянства і духовенства, 69 – з козаків, 26 – з заможних селян, 3 – з солдат та 3 – з міщан. Дітей бідняків в школі зовсім не було.

В районі Сьомого Куреня ([[Вербів|Вербова]]) з [[1851]] року існувала невеличка церковно-приходська школа яка не могла задовольнити потреби жителів у освіті.

На клопотання козацьких куренів Вербова в 1878 році відкривається [[Друге Носівське початкове училище]] (пізніше [[Носівська середня школа № 3]]). Воно теж розмістилося в громадському приміщення і теж було взяте на утримання земства і громади. Як і попередні училища, воно вважалося земським і мало трирічний строк навчання. Незабаром воно перетворилося на вище початкове училище, а потім (у 90-х роках XIX ст.) – на второкласну вчительську школу. Це було училище інтернатського типу, яке готувало вчителів для початкових шкіл. До нього приймалися діти після закінчення трьох класів початкової школи. Навчання в ньому тривало чотири роки. 1902 року школа випустила до 30 вчителів для церковно-приходських шкіл.

Через 13 років (у [[1891]] році) було засновано Третє Носівське початкове училище. Утримувалось воно на кошти цукрозаводу і довгий час розміщувалося в громадському приміщення, розташованому на Буртах ([[Носівська восьмирічна школа № 6]]), а потім було переведено на територію цукрозаводу.

У [[1897]] році в Носівці діяло три земські школи.

Як згадується в «Пам'ятній книжці Київської навчальної округи» (ч. 4, Чернігівська губернія), в 1901 році на Носівщині, крім церковно-приходських шкіл, уже працювало 9 початкових трикласних училищ.

Всі вони були ще незначні по кількості учнів і працівників в них. Особливо мало в них було випускників, бо значна кількість школярів після 1-2-річного навчання (оволодіння грамотою) школу залишала.

В Носівському початковому народному училищі № 1 в 1901 році навчалося 120 хлопчиків та 15 дівчаток, а закінчили повний курс лише 24 хлопчики і одна дівчинка. Учителями на той час працювали Микола Михайлович Нагорський, Єфросинія Іванівна Лозицька, священником був [[Ширяєв Сергій Лукич]] (з 1907 р. – Лісовський Євгеній).

В Носівському № 2 початковому училищі навчалося 93 хлопчики і 33 дівчинки, а закінчило повний курс лише 22 хлопчики та 3 дівчинки.

Учителями тут працювали Персида Григорівна Павловська, Коломійцева Марія Ан., Микола Попов та священник Григорій Тимофійович Морозов. Співи тут викладав учитель церковно-приходської школи Олександр Пшеничний.

Аналогічне становище мало місце в Носівському початковому училищі №3. Тут навчали школярів Сурикова Єлизавета та [[Дубровський Микола Миколайович]], а священником був [[Іножарський]].

В Носівському №4 початковому училищі (відкрилося в [[1912]] р.) викладали сестри – [[Навроцька Таїсія Миколаївна]] та [[Навроцька Марія Миколаївна]], а вчителем Закону Божого був [[Захвалинський]].

У Носівському початковому училищі № 5 (відкрилося в [[1912]] р.) працювали [[Красовська Марія Дмитрівна]], Маковецька Ол. Кад., Мандрико В.М. Закону Божого вчив [[Красовський]].

В Носівському початковому училищі №6 (відкрилося в [[1912]] р.) працювали [[Минко Катерина Антонівна]] та [[Дудченко Тетяна Григорівна]], а Закону Божого вчив [[Морозов]].

[[Сарачопуло Зінаїда Петрівна]] та [[Кетова Олександра Степанівна]], а також священник [[Лісовський]] працювали в Носівському початковому училищі №7 (відкрилося в [[1912]]р.).

[[Хиткова Любов Іванівна]] та [[Коломійцева Зінаїда Олександрівна]] були вчителями в Носівському початковому училищі № 8 (відкрилося в [[1913]] р.).

[[Журикова Варвара Андріївна]] та [[Кетова Клавдія Степанівна]] працювали в Носівському початковому училищі №9 (відкрилося в 1913 р.). Закону Божого в цих двох училищах навчав священник [[Чистилін]]. Під час громадянської війни він став одним із лідерів носівського осередку Спілки хліборобів.

Нарешті в Носівському початковому училищі №10 (відкрилося в [[1913]] р.) вчителювали [[Афанасьєва Олександра Андріївна]] та [[Карякіна Марія Юхимівна]]. Закону Божого тут навчав священник [[Іножарський]].

В 1912 році відкрилося [[Носівсько-Хутірське початкове училище № 1]] де був один вчитель – [[Щербак Кирило Семенович]], а Закон Божий вів А. Калашников. Він же викладав і в Носівсько-Хутірському початковому училищі №2, а вчителем був Лимар Давид Андрійович.

Також в 1913 р. було відкрите і [[Носівсько-Хутірське початкове училище № 3]] в якому вчителював [[Безскодарний Костянтин Степанович]], а Закону Божого навчав [[Прокопович]].

В 1914-1915 рр. держава виплачувала вчителям носівських початкових училищ жалування у розмірі 360 рублів на рік, а  законовчителям – по 120 рублів на рік. Крім того, окремим вчителям найбільших училищ (№1-№3) ще доплачувало земство від 50 до 140 рублів на рік в залежності від навантаження. Лише двом вчителям початкових училищ Носівки в 1914 р. держава виплатила максимальну заробітну плату у розмірі 600 рублів (до речі в двох Ніжинських початкових училищах таку плату отримали четверо з п’яти вчителів). Але в 1915 р. у зв'язку з війною заробітна плата вчителям від казни ніде вже не перевищувала 360 рублів.

Як церковно-приходські, так і земські початкові училища терпіли великі матеріальні нестатки. Було звичною картиною, коли самі школярі йшли на уроки і несли в’язанки дрів, бо школи не забезпечувались навіть паливом.

За підсумками 1897-1898 навчального року в земських школах губернії навчалося 50034 учні. Та незважаючи на постійне зростання кількості шкіл їх не вистачало, щоб надати початкову освіту всім дітям.

Станом на 1897 рік з 505 земських шкіл Чернігівщини 304 школи мали лише одну кімнату, 218 шкіл – дві кімнати, 38 шкіл – три кімнати і лише в 4 школах було 4 класні кімнати. В класах навчалося учнів в 3-4 рази більше ніж дозволяли санітарні норми, тому в класах не вистачало свіжого повітря, було брудно.

У тодішній Росії навчалася лише кожна п'ята дитина шкільного віку. В тих українських землях, які входили до складу Російської імперії, рівень письменності був на 30 відсотків нижчим від середньостатистичного показника країни.  

[[Категорія:З історії освіти Носівщини‎|015]]