Відмінності між версіями «Пещеров Олександр Сергійович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
== Носівщина в скорботі ==
 
== Носівщина в скорботі ==
: ''Джерело: https://www.facebook.com/100022088054658/posts/1365889197490669/''
+
: ''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/100022088054658/posts/1365889197490669/ | title = Носівщина в скорботі | publisher = | author = Володимир Ігнатченко | date = 26 грудня 2022 | access-date = | language = }}''
 
Надійшло сповіщення про  смерть захисника, жителя с. [[Володькова Дівиця]] Олександра Сергійовича Пещерова. Солдат Олександр Пещеров  (02.06.1983 - 24.12.2022) з перших днів повномасштабного вторгнення  став на захист  української землі, яка стала для нього рідною, адже народився він в магаданській області. Службу проходив  у лавах першої танкової бригади, був водієм-механіком.
 
Надійшло сповіщення про  смерть захисника, жителя с. [[Володькова Дівиця]] Олександра Сергійовича Пещерова. Солдат Олександр Пещеров  (02.06.1983 - 24.12.2022) з перших днів повномасштабного вторгнення  став на захист  української землі, яка стала для нього рідною, адже народився він в магаданській області. Службу проходив  у лавах першої танкової бригади, був водієм-механіком.
  

Версія за 15:04, 28 грудня 2022

Олександр Пещеров

Олександр Сергійович Пещеров (2 червня 198324 грудня 2022) — солдат, водій механік, житель Володькової Дівиці. Загинув на Російсько-українській війні.

Носівщина в скорботі

Джерело: Володимир Ігнатченко: Носівщина в скорботі, 26 грудня 2022

Надійшло сповіщення про смерть захисника, жителя с. Володькова Дівиця Олександра Сергійовича Пещерова. Солдат Олександр Пещеров (02.06.1983 - 24.12.2022) з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист української землі, яка стала для нього рідною, адже народився він в магаданській області. Службу проходив у лавах першої танкової бригади, був водієм-механіком.

Залишаючись вірним військовій присязі, під час виконання бойового завдання, серце воїна зупинилося 24 грудня.

У мирному житті Олександр Сергійович працював у Києві промисловим альпіністом, мав дружну, щасливу родину: дружину, двох синочків.

Родина: дружина Альона Анатоліївна, сини Олександр і Антон.

Церемонія прощання та поховання відбудеться 28 грудня.

Поховають Героя на місцевому кладовищі по вул. Центральній в с. Володькова Дівиця. Пресслужба Носівської міської ради