Редагування Очківська Параска Гнатівна

'''Парасковія (Параска) Гнатівна Очківська''' (народилася 6 листопада 1928 у [[Володькова Дівиця|Володьковій Дівиці]] — померла 10 листопада 2021 в Носівці) — діячка Комуністичної партії в Носівському районі, працювала у [[Носівський районний комітет Комуністичної партії України|Носівському райкомі партії]]. 

Батько і один з братів загинули на Німецько-радянській війні. 

В післявоєнний період працювала в Носівському райкомі комсомолу багато років, а потім в райкомі партії завідувала сектором партобліку, загальним відділом до виходу на пенсію.

Була активісткою, членом президії [[Організація ветеранів Носівської територіальної громади|Районної ради ветеранів]].

== Медалі для ювілярки ==
:''Джерело: {{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=366926&tp=page | title = Носівська міська рада| publisher = | author = | date = 13 листопада 2018 }}''
Про цю красиву жінку, навіть у її глибокій життєвій осені, можна розповідати багато. Адже Парасковія Гнатівна Очківська вже давно асоціюється в не одного покоління носівчан з цілою епохою країни, яку будували довгі сім десятків років. І треба віддати належне, що ця жінка була однією з найяскравіших представників, партійних керівників Носівщини. І це правда. Нехай це вже історія, однак не можна применшити особистої ролі цієї жінки, її принциповості, відповідальності, і … віри у те, що вона робила. Мабуть, це її найбільш вагома риса: відстоювати свої погляди незважаючи ні на що. 

Шлях до високих партійних посад починався у неї з рідної Володькової Дівиці, де вона народилася і зростала. Яким було її дитинство? Як у всіх її однолітків: босоноге, напівголодне і напівсирітське, адже батько, пішовши боронити рідну землю на фронт, так назавжди і лишився на полі бою. Забрала війна у неї й одного з братів А з рештою братів, які завжди забирали Пашу з собою і на пасовисько, і на вигін, вона зростала також непосидою в хорошому розумінні слова. Дівчина завжди мала свою думку, не боялася її висловлювати. Звісно, це не всім подобалось, однак і результати її діяльності були на видноті. 

Вона працювала у тодішньому райкомі партії. Не нам нині оцінювати чи критикувати тодішні часи, головне, що ця жінка виконувала свою роботу чесно, відповідально і самовіддано. І це без перебільшення, адже Паша Гнатівна, не маючи власної родини, присвятила обраній справі ціле життя. 

Вона і по сьогодні активістка: завжди в курсі подій, багато читає, член президії ради ветеранів, просто цікавий співрозмовник. А ще вона має прекрасних племінниць, які оточують її увагою і теплом. Ось і в поважний ювілей, який Паша Гнатівна зустріла нинішнього листопада, у її оселі зібралося чимало гостей. Море квітів, подарунків, голова районної ради ветеранів Олександра Ляшенко вручила медаль «Почесний ветеран Чернігівської обласної організації ветеранів» Валентина Журенко – вітала ювілярку від міської ради. А ще одну не лише почесну, красиву, а й смачну медаль–торт приготували для своєї іменинниці рідні, захоплюючись її оптимізмом, молодістю у душі, стійкістю у поглядах і безмежною добротою, якої у її серці вистачає на всіх.

[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]]
[[Категорія:Працівники Носівського районного комітету Комуністичної партії]]
[[Категорія:Довгожителі]]
[[Категорія:Люди О]]