Редагування Носівський філіал Ніжинського консервного комбінату

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 36: Рядок 36:
 
:''Спогад [[Розум Олександр Миколайович|Олександра Миколайовича Розума]]<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/2878092975651503/ | title = Розумова дорога | publisher = Facebook | author = Олександр Розум| date = 20 квітня 2020 }}</ref>''
 
:''Спогад [[Розум Олександр Миколайович|Олександра Миколайовича Розума]]<ref>{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/2878092975651503/ | title = Розумова дорога | publisher = Facebook | author = Олександр Розум| date = 20 квітня 2020 }}</ref>''
  
Хоча 3-й філіал знаходився недалеко від ж.д. станції Носівка, доїхати від брукованої ще графом Мусіним-Пушкіним Вокзальної вулиці до філіалу автомобільним транспортом, особливо після дощів було неможливо. Там було непролазне болото. Привокзальна вулиця була непроїзна, тому огірки капусту і все інше возили по нашій [[Вулиця Миру (Носівка)|вулиці Миру]], страшно розбиваючи її, тому потрібно було щось робити.
+
Хоча 3-й філіал знаходився недалеко від ж.д. станції Носівка,доїхати від брукованої ще графом Мусіним-Пушкіним Вокзальної вулиці до філіалу автомобільним транспортом, особливо після дощів було неможливо. Там було непролазне болото. Привокзальна вулиця була непроїзна, тому огірки капусту і все інше возили по нашій [[Вулиця Миру|вулиці Миру]], страшно розбиваючи її, тому потрібно було щось робити.
  
 
Я не знаю, як [[Розум Микола Олександрович|татові]] це вдалося, де він винайшов кошти і матеріали, але за рекордний час було ліквідоване болото на Цегельні (так називалось те місце), насипана нова проїжджа частина і вимощена гранітна бруківка, яка, вже під асфальтом працює і по сьогоднішній день. Старожили ще пам'ятають, а їх зостались одиниці, бо всі вже пішли у засвіти,що цю вулицю люди стали називали Розумовою дорогою. Кращого пам'ятника моєму покійному татові годі й шукати!  
 
Я не знаю, як [[Розум Микола Олександрович|татові]] це вдалося, де він винайшов кошти і матеріали, але за рекордний час було ліквідоване болото на Цегельні (так називалось те місце), насипана нова проїжджа частина і вимощена гранітна бруківка, яка, вже під асфальтом працює і по сьогоднішній день. Старожили ще пам'ятають, а їх зостались одиниці, бо всі вже пішли у засвіти,що цю вулицю люди стали називали Розумовою дорогою. Кращого пам'ятника моєму покійному татові годі й шукати!  
  
На жаль все, про що я зараз веду мову, у далекому минулому. Виросло вже покоління, яке не знає про цей завод абсолютно нічого!  
+
Нажаль все, про що я зараз веду мову, у далекому минулому. Виросло вже покоління, яке не знає про цей завод абсолютно нічого!  
  
Завершуючи свою оповідь, акцентую увагу моїх земляків ще на одному факті, може кого зацікавить, що для соління такої кількості огірків, яку переробляв завод, потрібно було дуже багато води і неабиякої, а високоякісної. Тому філіал мав свою дуже якісну, глибоку артезіанську свердловину. Настільки добру і якісну, що за висновками спеціалістів, її можна було б бутилювати і продавати, як цілющу. Куди дівалась та свердловина? Може хто зацікавиться цим питанням та займеться розслідуванням.  
+
Завершуючи свою оповідь, акцентую увагу моїх земляків ще на одному факті, може кого зацікавить, що для соління такої кількості огірків, яку перебляв завод, потрібно було дуже багато води і неабиякої, а високоякісної. Тому філіал мав свою дуже якісну, глибоку артезіанську свердловину. Настільку добру і якісну, що за висновками спеціалістів, її можна було б бутилювати і продавати, як цілющу. Куди дівалась та свердловина? Може хто зацікавиться цим питанням та займеться розслідуванням.  
  
Буваючи у Носівці, прохожу через територію рідного мені заводу на кладовище, де упокоєна моя мама [[Розум Ганна Андріївна]], дивлюсь на це запустіння і серце моє гірко плаче від баченого… Як можна було довести все до такої руїни?
+
Буваючи у Носівці , прохожу через територію рідного мені заводу на кладовище, де упокоїна моя мама [[Розум Ганна Андріївна]], дивлюсь на це запустіння і серце моє гірко плаче від баченого… Як можна було довести все до такої руїни?
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблони, використані на цій сторінці: