Редагування Носівський майдан

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Носівський майдан 1991.jpg|міні|"Носівський майдан" 1991 р.]]
 
[[Файл:Носівський майдан 1991.jpg|міні|"Носівський майдан" 1991 р.]]
  
'''Носівський майдан''', також '''Носівська революція''' — голодування вчителів та масові протести в Носівці в травні-червні [[1991]], які отримали розголос у всеукраїнських масмедіа та привели до зміни керівників Носівського району.
+
'''Носівський майдан''' голодування вчителів та масові протести в Носівці в травні-червні [[1991]], які отримали розголос у всеукраїнських масмедіа та привели до зміни керівників Носівського району.
  
 
== Хроніка подій ==
 
== Хроніка подій ==
Рядок 16: Рядок 16:
 
А вчинили це директори шкіл № 4 [[Єфіменко Микола Сергійович|М. С. Єфіменко]] (колишній секретар Носівського РК КПУ), № 2 [[Музиченко Григорій Іванович|Г. І. Музиченко]] та кілька вчителів.
 
А вчинили це директори шкіл № 4 [[Єфіменко Микола Сергійович|М. С. Єфіменко]] (колишній секретар Носівського РК КПУ), № 2 [[Музиченко Григорій Іванович|Г. І. Музиченко]] та кілька вчителів.
  
=== 15 травня ===
+
=== 2—19 травня ===
Власть імущі отетеріли. Як? Хто посмів проти них слово сказати?! Члена райкому та обкому КПУ М. С. Єфіменка судили партійним судом на пленумі райкому партії. Не передбачили одного: на пленумі зачитали звернення трудового колективу заводу «[[Победит]]», підписане 328 робітниками на підтримку вчителів міської школи № 4.  
+
:''Джерело: Публікація в газеті «Громада». – 1991. – № 3.''
  
М. С. Єфіменко, протестуючи проти партійно-чиновницького свавілля, виходить з КПРС.  
+
Власть імущі отетеріли. Як? Хто посмів проти них слово сказати?! Члена райкому та обкому КПУ М. С. Єфіменка судили партійним судом на пленумі райкому партії. Не передбачили одного: на пленумі зачитали звернення трудового колективу заводу «[[Победит]]», підписане 328 робітниками на підтримку вчителів міської школи № 4. Але місцевій партократії це не прозвучало третім дзвоником. В знак протесту проти ганебного судилища М. С. Єфіменко подав заяву про вихід з партії.  
  
=== 16 травня ===
+
Наступного дня в «опальні» школи № 2 і № 4 нагрянула комісія міськвиконкому, і цього ж дня цей орган влади приймає рішення про звільнення з роботи згаданих директорів, як не відповідаючих посаді. Свавілля і беззаконня викликало обурення у носівчан. Пара народного гніву мала вирватись із під кришки місцевого тоталітаризму. І от нагода з'явилася.
Рішенням міськвиконкому М. С. Єфіменка, а також директора школи № 2 [[Музиченко Григорій Іванович|Г. І. Музиченка]], який також потрапив у немилість до влади, було звільнено з посад керівників шкіл, незважаючи на наближення випускних екзаменів.
 
  
 
=== 20 травня ===
 
=== 20 травня ===
Рядок 71: Рядок 70:
 
[[23 травня]] відбулася сесія міськради, яка відмінила несправедливе рішення по відношенню до Єфіменка та Музиченка, а також звільнила з посад голову міськвиконкому [[Братиця Микола Дмитрович|М. Братицю]] та заступника А. Калину за власним бажанням останнього. Звільнили й інших членів виконкому, які голосували за незаконне звільнення директорів. Таким чином, «стрілочників» було покарано, але покарано справедливо: за безпринципність. Ті, хто їх надихав на це дійство, залишились у своїх керівних кріслах.
 
[[23 травня]] відбулася сесія міськради, яка відмінила несправедливе рішення по відношенню до Єфіменка та Музиченка, а також звільнила з посад голову міськвиконкому [[Братиця Микола Дмитрович|М. Братицю]] та заступника А. Калину за власним бажанням останнього. Звільнили й інших членів виконкому, які голосували за незаконне звільнення директорів. Таким чином, «стрілочників» було покарано, але покарано справедливо: за безпринципність. Ті, хто їх надихав на це дійство, залишились у своїх керівних кріслах.
  
Директори обох шкіл почали попереджувальне голодування на [[Центральна площа|центральній площі міста]]. За ці дні 9 тисяч носівчан поставили свої підписи під вимогами, які висунули Єфіменко і Музиченко.
+
Директори обох шкіл почали попереджувальне голодування на центральній площі міста. За ці дні 9 тисяч носівчан поставили свої підписи під вимогами, які висунули Єфіменко і Музиченко.
  
 
=== 24-25 травня ===
 
=== 24-25 травня ===
Рядок 115: Рядок 114:
  
 
[[30 травня]] [[1991]] року з телетайпу Носівського РОВД (РВВС) повідомляли до Чернігівського УВД (УВС):
 
[[30 травня]] [[1991]] року з телетайпу Носівського РОВД (РВВС) повідомляли до Чернігівського УВД (УВС):
:02 19237 1 ЗНАМЯ ИЗ НОСОВСКОГО РОВД<br />30.05.91 ГОДА В 17-ЧАСОВ СОСТОЯЛАСЬ ОТКРЬІТАЯ СЕССИЯ ГОРСОВЕТА С УЧАСИТИЕМ ОБЩЕСТВЕННОСТИ И ТРУДОВИХ КОЛЛЕКТИВОВ.<br />ПРИСУТСТВОВАЛИ 46 ДЕПУТАТОВ. В БЮЛЕТЕНЬ ДЛЯ ГОЛОСОВАНИЯ ВНЕСЕНО ДВЕ КАНДИДАТУРИ:<br />[[Музиченко Григорій Іванович|МУЗЬІЧЕНКО ГРИГОРИЙ ИВАНОВИЧ]] 1955 ГОДА Б/П ОБРАЗ ВИСШЕЕ ДИРЕКТОР ШКОЛИ НОМЕР-2 Г. НОСОВКА<br />ОНИЩИК НИКОЛАЙ НИКОЛАЕВИЧ 1959 ГОДА УРОЖЕНЕЦ С. ЛИХАЧЕВ НОСОВСКОГО Р-НА ЧЛ КПСС ОБР. ВЬІСШЕЕ ЗАМ ПРЕДСЕДАТЕЛЯ К-ЗА ЕНГЕЛЬСА.<br />В РЕЗУЛЬТАТЕ ТАЙНОГО ГОЛОСОВАНИЯ ПРЕДСЕДАТЕЛЕМ ГОРСОВЕТА ИЗБРАН [[Онищик Микола Миколайович|ОНИЩИК Н.Н]].<br />ЗА -26 ПРОТИВ -20<br />ПОДПИСАЛ НАЧ РОВД ЯРЕМЕНКО<br />ПЕРЕДАЛ САВЧЕНКО<br />ПРИНЯЛ
+
:02 19237 1 ЗНАМЯ ИЗ НОСОВСКОГО РОВД
 +
:30.05.91 ГОДА В 17-ЧАСОВ СОСТОЯЛАСЬ ОТКРЬІТАЯ СЕССИЯ ГОРСОВЕТА С УЧАСИТИЕМ ОБЩЕСТВЕННОСТИ И ТРУДОВИХ КОЛЛЕКТИВОВ.
 +
:ПРИСУТСТВОВАЛИ 46 ДЕПУТАТОВ. В БЮЛЕТЕНЬ ДЛЯ ГОЛОСОВАНИЯ ВНЕСЕНО ДВЕ КАНДИДАТУРИ:
 +
:МУЗЬІЧЕНКО ГРИГОРИЙ ИВАНОВИЧ 1955 ГОДА Б/П ОБРАЗ ВИС ШЕЕ ДИРЕКТОР ШКОЛИ НОМЕР-2 Г. НОСОВКА
 +
:ОНИЩИК НИКОЛАЙ НИКОЛАЕВИЧ 1959 ГОДА УРОЖЕНЕЦ С. ЛИХАЧЕВ НОСОВСКОГО Р-НА ЧЛ КПСС ОБР. ВЬІСШЕЕ ЗАМ ПРЕДСЕДАТЕЛЯ К-ЗА ЕНГЕЛЬСА.
 +
:В РЕЗУЛЬТАТЕ ТАЙНОГО ГОЛОСОВАНИЯ ПРЕДСЕДАТЕЛЕМ ГОРСОВЕТА ИЗБРАН ОНИЩИК Н.Н.
 +
:ЗА -26 ПРОТИВ -20
 +
:ПОДПИСАЛ НАЧ РОВД ЯРЕМЕНКО
 +
:ПЕРЕДАЛ САВЧЕНКО
 +
:ПРИНЯЛ
  
=== 4 червня ===
+
=== 4 червня ==
 
«[[Переведи мене через Майдан]]» — стаття Інги Рисюк про Носівський майдан вийшла друком російською мовою у газеті "Комсомольское знамя" за [[4 червня]] 1991 року, сторінки 4—5.
 
«[[Переведи мене через Майдан]]» — стаття Інги Рисюк про Носівський майдан вийшла друком російською мовою у газеті "Комсомольское знамя" за [[4 червня]] 1991 року, сторінки 4—5.
  
Рядок 138: Рядок 146:
  
 
Публікую міліцейський рапорт з Носівського РОВД (РВВС) до Чернігівського УВД (УВС), текст резолюції мітингу і кілька фотосвітлин того дня, відзнятих [[Білкеq Володимир|Володимиром Білкеєм]], який живе нині в Борисполі.
 
Публікую міліцейський рапорт з Носівського РОВД (РВВС) до Чернігівського УВД (УВС), текст резолюції мітингу і кілька фотосвітлин того дня, відзнятих [[Білкеq Володимир|Володимиром Білкеєм]], який живе нині в Борисполі.
 
:0 2 19 257 1 ЗНАМЯ НАМ УВД ИЗ НОСОВСКОГО РОВД
 
:9 06 91 Г С 11 ДО 14-25 ЧАСОВ НА ПЛОЩАДИ ГОРОДА НОСОВКА СОСТОЯЛСЯ САНКЦИОНИРОВАНИЙ МИТИНГ «О ХОДЕ ИСПОЛНЕНИЯ РЕЗОЛЮЦИИ МИТИНГА ОТ 26 05 91 ГОДА» НА МИТИНГЕ ПРИСУТСТВОВАЛИ ПРИМЕРНО ОКОЛО 3-Х ТЬІСЯЧ ЧЕЛ ВИСТУПИЛИ 21 ЧЕЛ
 
:ВИСТУПИЛИ: ЧЛЕН ЦК КПУ ПЕРВИЙ СЕКРЕТАРЬ РК КПУ СОТНИЧЕНКО В Г НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ВСУКРАИНИ СКОРИК Л.П. В ВИСТУПЛЕНИЯХ МУЗИЧЕНКО И ЕФИМЕНКО ЗАЯВИЛИ. ЧТО ПРИ НЕВИПОЛНЕНИИ РЕЗОЛЮЦИИ МИТИНГА В ЧАСТИ ОТСТАВКИ СОТНИЧЕНКО И ПРИХОДЬКО С 14 ИЮНЯ С.Г. ОНИ ВОЗОБНОВЯТ ГОЛОДОВКУ НА ЦЕНТРАЛЬНОЙ ПЛОЩАДИ ПО ИМЕЮЩЕМСЯ ДАННЬІМ К ГОЛОДАЮЩИМ НАМЕРЕНИ ПРИСОЕДИНИТЬСЯ ВОИНИ — АФГАНЦН, КОТОРЬІХ ВНОСОВСКЕ НАСЧИТИВАЕТСЯ ОКОЛО 50 ЧЕЛ
 
:НА МИТИНГЕ БЬІЛ ОДИН ЛОЗУНГ - «НОСОВЧАНЕ ВАС ПОДДЕРЖИВАЮТ ЧЕРНИГОВЦН», И СЕМЬ ФЛАГОВ ЖЕЛТО-ГОЛУБОГО ЦВЕТА
 
:ПРЕДСТАВИТЕЛЯМИ РАЗЛИЧНИХ НЕФОРМАЛЬНИХ ОРГАНИЗАЦИЙ, ПРИБИВШИХ ИЗ НЕЖИНА, ЧЕРНИГОВА И КИЕВА.
 
:НА МИТИНГЕ РАСПРОСТРАНЯЛИСЬ ЛИСТОВКИ И ЛИТЕРАТУРА АНТИСОЦИАЛИСТИЧЕСКОГО И АНТИКОМУНИСТИЧЕСКОГО СОДЕРЖАНИЯ НА МИТИНГЕ БИЛА ПРИНЯТА РЕЗОЛЮЦИЯ
 
:ПРИНЯТЬ К СВЕДЕНИЮ.ЧТО РЯД ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВОВ ПОДАЛИ ЗАЯВКИ НА ГОРОДСКОЙ МИТИНГ 16 06 91 ГОДА, В ОХРАНЕ ОП БИЛО ЗАДЕЙСТВОВАНО 45 СОТРУДНИКОВ НОСОВСКОГО РОВД И СОРОК СОТРУДНИКОВ ИЧНЯНСКОГО, Б0РЗНЯНСК0Г0, НЕЖИНСКОГО РОВД, 50 ЧЕЛ ЧЛЕНОВ ДНД
 
:ВО ВРЕМЯ ПРОВЕДЕННЯ МИТИНГА НАРУШЕНИЙ ОП ДОПУЩЕНО НЕБНЛО В НАСТОЯЩЕЕ ВРЕМЯ НА ЦЕНТРАЛЬНОЙ ПЛОЩАДИ И В ЦЕЛОМ В ГОРОДЕ ОБСТАНОВКА НОРМАЛЬНАЯ И КОНРОЛИРУЕТСЯ П/П НАЧ НОСОВСКОГО РОВД ЯРЕМЕНКО ПЕР ХИЛЕНКО ПР
 
  
 
=== 10 червня ===
 
=== 10 червня ===
Рядок 207: Рядок 206:
 
:Однако 13.06.1991 года исполком райсовета по нензвестным причинам не состоялся. Такое бездействне исполкома районного Совета вызывает недоверие к исполкому среди людей, вызывает еще большую напряженность в трудових коллективах города, особенно на заводе "Победит". Среди зкстремистки настроенных лиц идут призывы к пикетированию зданий Носовского РККПУ и Носовского райисполкома.
 
:Однако 13.06.1991 года исполком райсовета по нензвестным причинам не состоялся. Такое бездействне исполкома районного Совета вызывает недоверие к исполкому среди людей, вызывает еще большую напряженность в трудових коллективах города, особенно на заводе "Победит". Среди зкстремистки настроенных лиц идут призывы к пикетированию зданий Носовского РККПУ и Носовского райисполкома.
 
:По имеющимся данным Ефименко Н. С. и Музыченко Г. И. с 14.06.1991 года заявят о голодовке в поддержку резолюций митинга от 26 мая и 9 июня 1991 года. Намерены обьявнть голодовку некоторые воины-афганцы, в 9 органнзациях города созданы стачечные комитеты в поддержку резолюций митингов: завод «Победит», сахарный завод, "Сельхозтехника", районный узел связи, центральная районная больница, СШ №2, НСШ №4, районный отдел народного образования. Прокуратурой района н РОВД приннмаются меры по стабилизации обстановки и недопущению нарушеннй обшественного порядка.
 
:По имеющимся данным Ефименко Н. С. и Музыченко Г. И. с 14.06.1991 года заявят о голодовке в поддержку резолюций митинга от 26 мая и 9 июня 1991 года. Намерены обьявнть голодовку некоторые воины-афганцы, в 9 органнзациях города созданы стачечные комитеты в поддержку резолюций митингов: завод «Победит», сахарный завод, "Сельхозтехника", районный узел связи, центральная районная больница, СШ №2, НСШ №4, районный отдел народного образования. Прокуратурой района н РОВД приннмаются меры по стабилизации обстановки и недопущению нарушеннй обшественного порядка.
:Наряду с этим считаем, что в сложившихся условнях необходимо срочно провести сессию районного Совета народных депутатов н обсудить пути выхода из кризисной политической ситуации.
+
:Наряду с зтнм считаем, что в сложившнхся условнях необходимо срочно провести сессию районного Совета народных депутатов н обсудить пути выхода из крнзисной политической ситуации.
 
:ДЕПУТАТ РАЙОННОГО СОВЕТА ПРОКУРОР РАЙОНА В. М. ДИКИЙ
 
:ДЕПУТАТ РАЙОННОГО СОВЕТА ПРОКУРОР РАЙОНА В. М. ДИКИЙ
 
:ЧЛЕН ИСПОЛКОМА РАЙОННОГО СОВЕТА НАЧАЛЬНИК РОВД М. М. ЯРЕМЕНКО
 
:ЧЛЕН ИСПОЛКОМА РАЙОННОГО СОВЕТА НАЧАЛЬНИК РОВД М. М. ЯРЕМЕНКО
Рядок 213: Рядок 212:
 
=== 14 червня ===
 
=== 14 червня ===
 
:''Джерело:{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4128813033912818/ | title = 8. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 14 червня 2021}}''
 
:''Джерело:{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4128813033912818/ | title = 8. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 14 червня 2021}}''
І знову на ті ж граблі. Носівка знову починає вирувати. [[14 червня]] [[1991]] року на центральній площі відновили голодування Микола Єфіменко і [[Музиченко Григорій Іванович|Григорій Музиченко]]. До них приєднався [[Кошовий Іван Іванович|Іван Кошовий]], який на той час працював інспектором відділу освіти. Правоохоронним органам стає відомим, що до голодуючих мають приєднатися молоді на той час афганці. А це вже сила. Це серйозне попередження, що ігри в «котики-мишки» з носівчанами не пройдуть.
+
І знову на ті ж граблі. Носівка знову починає вирувати. [[14 червня]] [[1991]] року на центральній площі відновили голодівку Микола Єфіменко і Григорій Музиченко. До них приєднався [[Кошовий Іван Іванович|Іван Кошовий]], який на той час працював інспектором відділу освіти. Правоохоронним органам стає відомим, що до голодуючих мають приєднатися молоді на той час афганці. А це вже сила. Це серйозне попередження, що ігри в «котики-мишки» з носівчанами не пройдуть.
  
 
В найбільшому трудовому колективі заводу «[[Побєдіт]]» відбуваються відкриті партійні збори з вимогою відставки з посад Віри Сотніченко і Віктора Приходька.  
 
В найбільшому трудовому колективі заводу «[[Побєдіт]]» відбуваються відкриті партійні збори з вимогою відставки з посад Віри Сотніченко і Віктора Приходька.  
Рядок 349: Рядок 348:
 
:2 192113 ЗНАМЯ
 
:2 192113 ЗНАМЯ
 
:ЗНАМЯ ИЗ НОСОВСКОГО РОВД
 
:ЗНАМЯ ИЗ НОСОВСКОГО РОВД
:20.06.91 ГОДА В 11-ЧАСОВ НАЧАЛ И В 12 ЧАСОВ 30 МИНУТ ЗАКОНЧИЛ РАБОТУ ПЛЕНУМ НОСОВСКОГО РК КПУ В ЗАЛЕ ЗАСЕДАНИЙ РК КПУ, КОТОРЫЙ РАСМОТРЕЛ ЗАЯВЛЕНИЕ 1-ГО СЕКРЕТАРЯ РК КПУ СОТНИЧЕНКО В.Г.ОБ ОСВОБОЖДЕНИИ ЕЕ ОТ ДОЛЖНОСТИ 1-ГО СЕКРЕТАРЯ С ЗАЯВЛЕНИЕМ ОБРАТИЛАСЬ 19.06.91 ГОДА.  
+
:20.06.91 ГОДА В 11-ЧАСОВ НАЧАЛ И В 12 ЧАСОВ 30 МИНУТ ЗАКОНЧИЛ РАБОТУ ПЛЕНУМ НОСОВСКОГО РК КПУ В ЗАЛЕ ЗАСЕДАНИЙ РК КПУ, КОТОРЫЙ РАСМОТРЕЛ ЗАЯВЛЕНИЕ 1-ГО СЕКРЕТАРЯ РК КПУ СОТНИЧЕНКО В.Г.
 +
:ОБ ОСВОБОЖДЕНИИ ЕЕ ОТ ДОЛЖНОСТИ 1-ГО СЕКРЕТАРЯ С ЗАЯВЛЕНИЕМ ОБРАТИЛАСЬ 19.06.91 ГОДА.  
 
:ПЛЕНУМ ПРОХОДИЛ В ПРИСУТСТВИИ СЕКЦЕТАРЕЙ ПЕРВИЧНИХ ПАРТОРГАНИЗАЦИЙ. НА УЛИЦУ ТРАНСЛЯЦИИ НЕ БЫЛО. ЧЛЕНОВ ОППОЗИЦИИ ВОЗЛЕ РК КПУ НЕ БЫЛО. НА ПЛЕНУМЕ ПРИСУТСТВУВАЛ СЕКРЕТАРЬ ОБКОМА СЕРКОВ В.Г. И КОНСУЛЬТАНТ ОРГОТДЕЛА ОБКОМА РИДЗЕЛЬ А.П.
 
:ПЛЕНУМ ПРОХОДИЛ В ПРИСУТСТВИИ СЕКЦЕТАРЕЙ ПЕРВИЧНИХ ПАРТОРГАНИЗАЦИЙ. НА УЛИЦУ ТРАНСЛЯЦИИ НЕ БЫЛО. ЧЛЕНОВ ОППОЗИЦИИ ВОЗЛЕ РК КПУ НЕ БЫЛО. НА ПЛЕНУМЕ ПРИСУТСТВУВАЛ СЕКРЕТАРЬ ОБКОМА СЕРКОВ В.Г. И КОНСУЛЬТАНТ ОРГОТДЕЛА ОБКОМА РИДЗЕЛЬ А.П.
 
:ЗАЯВЛЕНИЕ Т. СОТНИЧЕНКО УДОВЛЕТВОРЕНО.
 
:ЗАЯВЛЕНИЕ Т. СОТНИЧЕНКО УДОВЛЕТВОРЕНО.
Рядок 389: Рядок 389:
 
:П/П НАЧ РОВД ЯРЕМЕНКО
 
:П/П НАЧ РОВД ЯРЕМЕНКО
 
:ПЕРЕДАЛ САВЧЕНКО ПРИНЯЛ ПРОСКУРИН
 
:ПЕРЕДАЛ САВЧЕНКО ПРИНЯЛ ПРОСКУРИН
 
== Підсумки ==
 
: ''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/?multi_permalinks=4152287891565332 | title =12. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 23 червня 2021}}''
 
  
 
Не беру на себе відповідальності підсумовувати ті події. Хто виграв? Хто програв? Всі все бачили і бачать. Особливо, через 30 років. А тим часом, якщо повернутися в 1991 рік, то через місяць в Москві станеться сумнозвісне ГКЧП, в результаті якого розпадеться «союз нєрушімий» і Україні дістанеться незалежність. Перші роки становлення держави, які, дякуючи «мудрому народу», що приводив до влади багато пройдисвітів, розтягнуться на десятиліття.  
 
Не беру на себе відповідальності підсумовувати ті події. Хто виграв? Хто програв? Всі все бачили і бачать. Особливо, через 30 років. А тим часом, якщо повернутися в 1991 рік, то через місяць в Москві станеться сумнозвісне ГКЧП, в результаті якого розпадеться «союз нєрушімий» і Україні дістанеться незалежність. Перші роки становлення держави, які, дякуючи «мудрому народу», що приводив до влади багато пройдисвітів, розтягнуться на десятиліття.  
  
 
Носівка наша попливла би за течією тих подій, аби у місті і районі не запрацював досить потужно Народний Рух України під очільництвом Миколи Єфіменка. Було створено осередки ще декількох партій: партія демократичного відродження України (очолив Іван Кошовий), республіканська (очолив Федір Картун) та ін. Тепер, через роки, явно видно, що не треба було тоді багато партій «під кожного вождя», а створити одну потужну. Ділити ж бо було нічого.
 
Носівка наша попливла би за течією тих подій, аби у місті і районі не запрацював досить потужно Народний Рух України під очільництвом Миколи Єфіменка. Було створено осередки ще декількох партій: партія демократичного відродження України (очолив Іван Кошовий), республіканська (очолив Федір Картун) та ін. Тепер, через роки, явно видно, що не треба було тоді багато партій «під кожного вождя», а створити одну потужну. Ділити ж бо було нічого.
Директори шкіл Микола Єфіменко і Григорій Музиченко були відновлені на своїх посадах. Під тиском вимог народу були звільнені Віра Сотніченко, замість якої 25 червня 1991 року таємним голосуванням буде обраний чернігівець [[Рідзель Анатолій|Анатолій Рідзель]]. Замість голови райвиконкому Віктора Приходька сесія обере [[Комар Олександр Іванович|Олександра Комара]]. Замість міського голови [[Братиця Микола Дмитрович|Миколи Братиці]], головою став [[Онищик Микола Миколайович|Микола Онищик]]. Змінилися й трохи нижчі керівники. Всі, хто прийшли на посади, були із комуністичного минулого. Бо інших просто не було. Вірніше, дехто балотувалися, але не пройшли навіть по таємному голосуванню. Тоді народ ще боявся висувати на керівні посади не тільки «кухарок», а й цілком фахових тверезо мислячих людей. А якщо не «потягне» на високій посаді? Бачте, через 30 років цим питанням населення вже «не заморочується».
+
Директори шкіл Микола Єфіменко і Григорій Музиченко були відновлені на своїх посадах. Під тиском вимог народу були звільнені Віра Сотніченко, замість якої 25 червня 1991 року таємним голосуванням буде обраний чернігівець Анатолій Рідзель. Замість голови райвиконкому Віктора Приходька сесія обере Олександра Комара. Замість міського голови Миколи Братиці, головою став Микола Онищик. Змінилися й трохи нижчі керівники. Всі, хто прийшли на посади, були із комуністичного минулого. Бо інших просто не було. Вірніше, дехто балотувалися, але не пройшли навіть по таємному голосуванню. Тоді народ ще боявся висувати на керівні посади не тільки «кухарок», а й цілком фахових тверезо мислячих людей. А якщо не «потягне» на високій посаді? Бачте, через 30 років цим питанням населення вже «не заморочується».
  
Невдовзі після майдану Григорій Музиченко емігрує із сім'єю за кордон. Я знаю, що він читає зараз ці матеріали, але чомусь відмовчується. Його право. Стільки років пройшло. Трохи згодом невиліковно захворіє і помре Микола Єфіменко. «Постраждалі» непогано прилаштуються на інших роботах і фактично ще й «виграють від демократії», яку вони так не любили. З ключових осіб Носівського Майдану наразі вже фактично нікого нема. Жили і боролись за краще життя, якого так і не дочекалися.
+
Невдовзі після майдану Григорій Музиченко емігрує із сім’єю за кордон. Я знаю, що він читає зараз ці матеріали, але чомусь відмовчується. Його право. Стільки років пройшло. Трохи згодом невиліковно захворіє і помре Микола Єфіменко. «Постраждалі» непогано прилаштуються на інших роботах і фактично ще й «виграють від демократії», яку вони так не любили. З ключових осіб Носівського Майдану наразі вже фактично нікого нема. Жили і боролись за краще життя, якого так і не дочекалися.
  
З листівок, виготовлених підпільно і поширюваних на Носівському Майдані, зародилися перші демократичні засоби масової інформації. Доступної копіювальної техніки в Носівці ще не було, крім недоступного народові райкомівського ротатору. Тому процес розмноження тиражів був складним, вимагав багато часу. Можна було «дістати» матричний принтер, але для його роботи був необхідним комп'ютер. Я по ТБ побачив рекламу друкарської машинки із «пам'яттю». Один раз текст набираєш і потім він може відтворюватися із пам'яті машинки багато разів. Я їздив тоді до російського Курську, щоб придбати на заводі «Счетмаш» це чудо техніки. Називалася «Ромашка». Вона мала дрібніший за друкарську машинку шрифт, а тому на А4 «вміщалося» більше інформації. Для зразка додаю скан «[[Демократичний вісник|Демократичного Вісника]]» №3 від липня 1993 року під редакцією Івана Кошового.
+
З листівок, виготовлених підпільно і поширюваних на Носівському Майдані, зародилися перші демократичні засоби масової інформації. Доступної копіювальної техніки в Носівці ще не було, крім недоступного народові райкомівського ротатору. Тому процес розмноження тиражів був складним, вимагав багато часу. Можна було «дістати» матричний принтер, але для його роботи був необхідним комп’ютер. Я по ТБ побачив рекламу друкарської машинки із «пам’яттю». Один раз текст набираєш і потім він може відтворюватися із пам’яті машинки багато разів. Я їздив тоді до російського Курську, щоб придбати на заводі «Счетмаш» це чудо техніки. Називалася «Ромашка». Вона мала дрібніший за друкарську машинку шрифт, а тому на А4 «вміщалося» більше інформації. Для зразку додаю скан «Демократичного Вісника» №3 від липня 1993 року під редакцією Івана Кошового.
  
Люди були за зміни, але в основній масі боялися допомагати. Всесильний КГБ ще міцно тримався в свідомості багатьох. Тим не менш, спершу з’явився самвидатівський вже згаданий вище, «Демократичний Вісник», а потім невтомний Микола Єфіменко започаткував у Носівці повноцінне видання НРУ «[[Демократична Носівщина]]», яке почалося із листівки НРУ (фотоскани додаю до публікації). Повноцінна газета Народного Руху України «Демократична Носівщина» існувала з квітня 1996 року по кінець 2004 року – понад 8 років. Серед населення «ДН» була дуже популярною, бо висвітлювала без прикрас життя носівчан (доступного наразі Фейсбуку тоді ще не було). Маю всі її 30 номерів. Та, судячи із кількості «лайків» на цих історичних носівських матеріалах, все воно навряд чи кому потрібне.
+
Люди були за зміни, але в основній масі боялися допомагати. Всесильний КГБ ще міцно тримався в свідомості багатьох. Тим не менш, спершу з’явився самвидатівський вже згаданий вище, «Демократичний Вісник», а потім невтомний Микола Єфіменко започаткував у Носівці повноцінне видання НРУ «Демократична Носівщина», яке почалося із листівки НРУ (фотоскани додаю до публікації). Повноцінна газета Народного Руху України «Демократична Носівщина» існувала з квітня 1996 року по кінець 2004 року – понад 8 років. Серед населення «ДН» була дуже популярною, бо висвітлювала без прикрас життя носівчан (доступного наразі Фейсбуку тоді ще не було). Маю всі її 30 номерів. Та, судячи із кількості «лайків» на цих історичних носівських матеріалах, все воно навряд чи кому потрібне.
  
Такі наслідки майданів і в Києві. Народ домагається свого, а потім розходиться по домівках і чекає всіх благ від ним воздвигнутих на вершини. А ті, воздвигнуті, такі ж самі люди і без щоденної народної підтримки у них виходить те, що виходить. І знову незадоволення, гнівні пости в мережах і викривальні відео… Тепер ще додалося знесення мізків середньому не високоінтелектуальному українцеві олігархічним телебаченням. Це вже схоже на нескінченні плигання по граблях. Розв'язка буде. Тільки яка?
+
Такі наслідки майданів і в Києві. Народ домагається свого, а потім розходиться по домівках і чекає всіх благ від ним воздвигнутих на вершини. А ті, воздвигнуті, такі ж самі люди і без щоденної народної підтримки у них виходить те, що виходить. І знову незадоволення, гнівні пости в мережах і викривальні відео… Тепер ще додалося знесення мізків середньому не високоінтелектуальному українцеві олігархічним телебаченням. Це вже схоже на нескінченні плигання по граблям. Розв’язка буде. Тільки яка?
  
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 417: Рядок 414:
 
* http://resource.history.org.ua/item/0007674 БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ У 1989 – 1992 РР. : Чернігівська крайова організація Народного руху України за перебудову (2009)
 
* http://resource.history.org.ua/item/0007674 БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ У 1989 – 1992 РР. : Чернігівська крайова організація Народного руху України за перебудову (2009)
 
* http://history.org.ua/LiberUA/978-966-533-413-2/978-966-533-413-2.pdf
 
* http://history.org.ua/LiberUA/978-966-533-413-2/978-966-533-413-2.pdf
* {{cite web | url = * https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/1106292846164867/ | title = Фотограції мітингу | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = Василь Кияниця | date = 17 березня 2017}}
 
* http://uk.wikipedia.org/wiki/Носівський_майдан
 
  
 
[[Категорія:Носівський майдан|*]]
 
[[Категорія:Носівський майдан|*]]
 
[[Категорія:Події 1991]]
 
[[Категорія:Події 1991]]
 
[[Категорія:Мітинги]]
 
[[Категорія:Мітинги]]
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблон, використаний на цій сторінці: