Редагування Могильний Сергій Петрович
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
| Поточна версія | Ваш текст | ||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Sergey Mogilny and his wife Pelageia.jpg|міні|Сергій Могильний з дружиною Пелагеєю]] |
| − | '''Сергій Петрович | + | '''Могильний Сергій Петрович''' (народився [[1912]] в [[Макіївка|Макіївці]] — помер [[8 лютого]] [[1983]] в [[Макіївка|Макіївці]]) — учасник [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], колгоспник, житель села [[Макіївка]]. Репресований радянською владою (1945), відбув ув'язнення до 1955. Посмертно реабілітований (1991). |
== Біографія == | == Біографія == | ||
| − | Народився | + | Народився у 1912 році в містечку [[Макіївка]] Ніжинського повіту Чернігівської губернії в сім'ї заможного селянина Могильного Петра Ісаковича та Могильної (в дівоцтві – Окостень) Одарки Карпівни. Рано втратив батька, який помер від тифу. В сім'ї, окрім Сергія, було ще двоє синів – Іван, 1914 р.н., і Феофан, 1904 р.н., а також 3 доньки – Парасковія, Ганна та Ольга. |
| − | Дружина – Могильна (в дівоцтві – Верозуб) Пелагея Ійовна ([[1914]] – [[1982]]) | + | Дружина – Могильна (в дівоцтві – Верозуб) Пелагея Ійовна ([[1914]] – [[1982]]). Подружжя виховувало трьох доньок: Катерину, Галину та Віру. |
| − | До колективізації Сергій працював у власному господарстві, що залишилось від батька, а потім – в колгоспі | + | До колективізації Сергій працював у власному господарстві, що залишилось від батька, а потім – в колгоспі. |
Спочатку з родиною жив в батьківській хаті на околиці села на [[Базирівка|Базиривці]], потім, ще до війни, купив власну хату, куди й переїхав і де родина прожила до середини 50-х років. | Спочатку з родиною жив в батьківській хаті на околиці села на [[Базирівка|Базиривці]], потім, ще до війни, купив власну хату, куди й переїхав і де родина прожила до середини 50-х років. | ||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
Брав участь в боях та був тяжко поранений і відправлений в госпіталь, де перебував 15 діб, після чого – евакуйований в глибокий тил. Але на прохання Сергія, його залишили на лікування у своєму районі. Після 3-х місяців лікування був направлений в діючу армію в один із запасних полків, а весною [[1944]] року – у 62 гвардійську танкову бригаду, де проходив службу як рядовий червоноармієць, автоматник 1 роти моторизованого батальйону автоматників. | Брав участь в боях та був тяжко поранений і відправлений в госпіталь, де перебував 15 діб, після чого – евакуйований в глибокий тил. Але на прохання Сергія, його залишили на лікування у своєму районі. Після 3-х місяців лікування був направлений в діючу армію в один із запасних полків, а весною [[1944]] року – у 62 гвардійську танкову бригаду, де проходив службу як рядовий червоноармієць, автоматник 1 роти моторизованого батальйону автоматників. | ||
| − | 4 січня [[1945]] року на території Польщі був заарештований за проведення антирадянської пропаганди серед військовослужбовців свого підрозділу згідно ст.58-10, ч.2 Кримінального кодексу РСФРР (контрреволюційна діяльність).<ref | + | 4 січня [[1945]] року на території Польщі був заарештований за проведення антирадянської пропаганди серед військовослужбовців свого підрозділу згідно ст.58-10, ч.2 Кримінального кодексу РСФРР (контрреволюційна діяльність).<ref>Кримінальна справа по обвинуваченню Могильного Сергія Петровича №П-16981. Архів Управління Служби безпеки України в Чернігівській області</ref> |
Розслідування проводив оперуповноважений відділу контррозвідки Народного комісаріату оборони «СМЕРШ» 62 гвардійської Червонознаменної танкової бригади гвардії старший лейтенант Стариков. | Розслідування проводив оперуповноважений відділу контррозвідки Народного комісаріату оборони «СМЕРШ» 62 гвардійської Червонознаменної танкової бригади гвардії старший лейтенант Стариков. | ||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
Підсудний винним себе в проведенні антирадянської агітації серед військовослужбовців не визнав, заявивши, що розмови були, але не такого порядку, як заявляють свідки. | Підсудний винним себе в проведенні антирадянської агітації серед військовослужбовців не визнав, заявивши, що розмови були, але не такого порядку, як заявляють свідки. | ||
| − | 27 лютого 1945 року Сергія Могильного було визнано винним у злочині згідно ст.58-10, ч.2 Кримінального кодексу РСФРР за «антирадянські висловлювання, направлені на дискредитацію Радянського уряду, наклеп на матеріальне забезпечення колгоспного селянства, а також наклеп на умови служби в Червоній Армії і на її матеріальне забезпечення». Засуджено до 10 років виправно-трудових таборів, позбавлення прав на 5 років та конфіскації особистого майна.<ref | + | 27 лютого 1945 року Сергія Могильного було визнано винним у злочині згідно ст.58-10, ч.2 Кримінального кодексу РСФРР за «антирадянські висловлювання, направлені на дискредитацію Радянського уряду, наклеп на матеріальне забезпечення колгоспного селянства, а також наклеп на умови служби в Червоній Армії і на її матеріальне забезпечення». Засуджено до 10 років виправно-трудових таборів, позбавлення прав на 5 років та конфіскації особистого майна.<ref>Кримінальна справа по обвинуваченню Могильного Сергія Петровича №П-16981. Архів Управління Служби безпеки України в Чернігівській області</ref> |
Після винесення вироку Сергій Могильний був етапований до в'язниці у м. Львів, а пізніше – до Воркути у виправно-трудовий табір. Додому він повернувся лише через 10 років. Родина втратила пільги, встановлені для сімей військовослужбовців, конфісковане було все майно, навіть ткане полотно. Конфісковані дубовий стіл і лавки, за свідченнями доньки Сергія Катерини, стояли потім в приміщенні Макіївської сільради. | Після винесення вироку Сергій Могильний був етапований до в'язниці у м. Львів, а пізніше – до Воркути у виправно-трудовий табір. Додому він повернувся лише через 10 років. Родина втратила пільги, встановлені для сімей військовослужбовців, конфісковане було все майно, навіть ткане полотно. Конфісковані дубовий стіл і лавки, за свідченнями доньки Сергія Катерини, стояли потім в приміщенні Макіївської сільради. | ||
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
Помер [[8 лютого]] [[1983]] року в рідній [[Макіївка|Макіївці]]. | Помер [[8 лютого]] [[1983]] року в рідній [[Макіївка|Макіївці]]. | ||
| − | [[27 травня]] [[1995]] року в матеріалах справи Сергія Могильного було зроблено запис: «на Могильного Сергія Петровича розповсюджується дія ст. І Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 17 квітня 1991 року в зв'язку з відсутністю складу злочину».<ref | + | [[27 травня]] [[1995]] року в матеріалах справи Сергія Могильного було зроблено запис: «на Могильного Сергія Петровича розповсюджується дія ст. І Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 17 квітня 1991 року в зв'язку з відсутністю складу злочину».<ref>Кримінальна справа по обвинуваченню Могильного Сергія Петровича №П-16981. Архів Управління Служби безпеки України в Чернігівській області</ref> Довідка про реабілітацію Могильного С.П. родині не надсилалась. |
У 2016 році завдяки Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» правнучка Сергія Могильного [[Бруй Юлія Віталіївна|Юлія]] змогла ознайомитись в архіві Управління Служби безпеки України в Чернігівській області з архівною кримінальною справою свого прадіда та отримати її копію. | У 2016 році завдяки Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» правнучка Сергія Могильного [[Бруй Юлія Віталіївна|Юлія]] змогла ознайомитись в архіві Управління Служби безпеки України в Чернігівській області з архівною кримінальною справою свого прадіда та отримати її копію. | ||
Кримінальна справа по обвинуваченню Могильного Сергія Петровича була розпочата 3 січня 1945 року, завершена 30 травня 1995 року та містить 59 аркушів. Саме завдяки доступу до матеріалів кримінальної справи стали відомі подробиці арешту та ув'язнення, а також подробиці життя українських селян в роки війни. | Кримінальна справа по обвинуваченню Могильного Сергія Петровича була розпочата 3 січня 1945 року, завершена 30 травня 1995 року та містить 59 аркушів. Саме завдяки доступу до матеріалів кримінальної справи стали відомі подробиці арешту та ув'язнення, а також подробиці життя українських селян в роки війни. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
