Редагування Мень Есфір Ісаївна

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 18: Рядок 18:
 
Мень Есфір Ісаївна народилась 27 грудня 1911 року (9 січня 1912 за новим стилем) у м. Носівка Чернігівської області. Її тато, Ісай Йонович, був простим колгоспником, брав участь у Першій світовій війні 1914 р. Мати, Бася Ісаківна, була домогосподаркою. З дитинства маленьку Есфір вирізняла надзвичайна жадоба до знань. Книга була її першою подругою і порадником. Саме книга допомогла сформуватись її особистості, розвинула почуття гуманізму і любові до людини, які вона пронесла через усе своє життя. Служіння людині стало головним принципом і сенсом її життя.
 
Мень Есфір Ісаївна народилась 27 грудня 1911 року (9 січня 1912 за новим стилем) у м. Носівка Чернігівської області. Її тато, Ісай Йонович, був простим колгоспником, брав участь у Першій світовій війні 1914 р. Мати, Бася Ісаківна, була домогосподаркою. З дитинства маленьку Есфір вирізняла надзвичайна жадоба до знань. Книга була її першою подругою і порадником. Саме книга допомогла сформуватись її особистості, розвинула почуття гуманізму і любові до людини, які вона пронесла через усе своє життя. Служіння людині стало головним принципом і сенсом її життя.
  
Ще з дитинства Есфір мріє стати лікарем. Закінчивши у 1928 р. Носівську семирічку, вона вступає до Ніжинського медичного технікуму, де отримує фах фельдшера, і 1931 року їде за призначенням в с. Моровськ, Остерського (нині Козелецького) району, а наприкінці цього ж року повертається в рідну Носівку, на роботу фельдшером в районну лікарню. Прагнучи вдосконалювати свої знання, Есфір, у 1933 році вступає на перший курс лікувального факультету Першого Київського медичного інституту. Наполегливо вивчає майбутній лікар медичні дисципліни, досконало опановує методику і техніку обстеження хворого, з великою увагою слухає лекції видатних педагогів вчених і лікарів із світовим ім’ям. Серед них були: академіки Микола Дмитрович Стражеско, Макс Мусійович Губегриць, професори Борис Микитович Маньковський, Михайло Сергійович Спіров та інші корифеї вітчизняної медицини…
+
Ще з дитинства Есфір мріє стати лікарем. Закінчивши у 1928 р. Носівську семирічку, вона вступає до Ніжинського медичного технікуму, де отримує фах фельдшера, і 1931 року їде за призначенням в с. Моровськ, Остерського (нині Козелецького) району, а наприкінці цього ж року повертається в рідну Носівку, на роботу фельдшером в районну лікарню. Прагнучи вдосконалювати свої знання, Есфір, у 1933 році вступає на перший курс лікувального факультету Першого Київського медичного інституту. Наполегливо вивчає майбутній лікар медичні дисципліни, досконало опановує методику і техніку обстеження хворого, з великою увагою слухає лекції видатних педагогів - вчених і лікарів із світовим ім’ям. Серед них були: академіки Микола Дмитрович Стражеско, Макс Мусійович Губегриць, професори Борис Микитович Маньковський, Михайло Сергійович Спіров та інші корифеї вітчизняної медицини…
  
 
У 1938 році Есфір відмінно складає державні іспити і отримує диплом лікаря-терапевта «з відзнакою». Сам академік М. Д. Стражеско, терапевт і кардіолог, чиє ім'я носить сьогодні Київський науково-дослідний інститут кардіології, оцінює її знання з терапії «на відмінно». Їй пропонують залишитися працювати в КМІ на кафедрі патологічної анатомії, але Есфір обирає для себе практичну медицину. Її трудовий стаж як лікаря починається в м. Талалаївка Сумської області, де вона працює в районній амбулаторії по 1941 р.
 
У 1938 році Есфір відмінно складає державні іспити і отримує диплом лікаря-терапевта «з відзнакою». Сам академік М. Д. Стражеско, терапевт і кардіолог, чиє ім'я носить сьогодні Київський науково-дослідний інститут кардіології, оцінює її знання з терапії «на відмінно». Їй пропонують залишитися працювати в КМІ на кафедрі патологічної анатомії, але Есфір обирає для себе практичну медицину. Її трудовий стаж як лікаря починається в м. Талалаївка Сумської області, де вона працює в районній амбулаторії по 1941 р.
Рядок 51: Рядок 51:
  
 
Книги з її бібліотеки (близько 50 томів медичної літератури) – праці відомих професорів у галузі медицини, присвячені внутрішнім хворобам, хворобам серцево-судинної системи, гіпертонічній хворобі, фармакологічні і рецептурні довідники передано родиною Носівській районній лікарні.
 
Книги з її бібліотеки (близько 50 томів медичної літератури) – праці відомих професорів у галузі медицини, присвячені внутрішнім хворобам, хворобам серцево-судинної системи, гіпертонічній хворобі, фармакологічні і рецептурні довідники передано родиною Носівській районній лікарні.
 
== Майже 50 років життя присвятила медицині ==
 
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/wiki.nosivka/posts/920799319776013 | title = 9 січня 1912 року (27 грудня 1911 р. за старим стилем)... |  publisher = | author = [[Мень Бела Ісаківна|Бела Мень]] | date = 9 січня 2024 }}''
 
9 січня 1912 року (27 грудня 1911 за старим стилем) 112 років тому у с. Носівка народилась лікарка — терапевт Носівської ( на той час — районної) лікарні – Мень Есфір Ісаївна.
 
 
Майже 50 років свого життя присвятила вона медицині, з них – близько 38 років — Носівці. Закінчивши Ніжинське медичне училище (нині – медичний коледж) 1931 року, вона працювала фельдшеркою спочатку в с. Морівськ, Остерського району, а з кінця 1931 перевелась на роботу в [[Носівська районна лікарня|Носівську райлікарню]]. В 1933 р. вступила до Першого Київського медінституту, котрий закінчила в 1938 з червоним дипломом, отримавши звання лікаря-терапевта. Потім була праця в Талалївській амбулаторії за призначенням, а незабаром вибухнула Друга Світова війна. Рятуючись від фашистів, опинилась з 3-річним сином на руках в евакуації, у Чкалівській (нині Оренбурзька) області, працювала завідувачкою лікарської амбулаторії і по закінченню війни у 1946 р. знову повертається до рідної Носівки, віддаючи свій набутий досвід і знання на посадах спочатку лікаря-ординатора, затим завідувачки райамбулаторії, і згодом райтерапевта, завідувачки терапевтичного відділу Носівської райлікарні до виходу на пенсію у 1981 р.
 
 
Тисячі повернутих у стрій життів, врятованих від недуги, часом тяжкої, носівчан і мешканців району завдяки своєчасно і точно встановленому діагнозу, кваліфікованому лікуванню, у якому поєднувались фармакологічні засоби з народною медициною, завдяки любові і відданості своїй професії.
 
 
Її нелегка праця в складні і неспокійні повоєнні роки і в наступні роки з браком діагностичного і лікувального інструментарію, нічні чергування і виклики, кілометри доріг пройдені на виклик до хворого, який чекав з надією свого лікаря і в сонце, і дощ, і в снігові буревії, коли часом доводилось пробиратись крізь снігові замети, чи розмитими дощем дорогами, де не могла проїхати «Швидка», була відзначена численними подяками і грамотами, серед яких і грамота Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих, присвоєння почесного звання «Відмінника охорони здоров'я». Утім найбільшою і найціннішою нагородою для неї було бачити сяючі очі і радісна посмішка на обличчях пацієнтів, які одужували від призначень лікаря, її чуйності, уваги і які назавжди зберегли в своєму серці вдячну пам’ять лікарці.
 
Нещодавно в сімейних архівах мені трапився вдячний лист від пацієнта, написаний олівцем на клаптику паперу.
 
 
:''«Уважаемая Ася Исаевна. (Часом, незвичне ім’я «Есфір» пацієнти вимовляли «Ася або Еся Ісаївна. Пунктуацію залишаю без змін.)''
 
:''Я приехал в Киев утром 16-го числа. Ехали всю ночь. Машина была перегружена грузом пшеницы и картошки, поэтому ночевали в Броварах под открытым небом и только в 7 час. утра были в Киеве. Кое-как добрались до ул.Толстого и только там пришлось немножко отдохнуть.''
 
:''Разрешите Вас поблагодарить Ася Исаевна за Ваше материнское ходатайство за меня и за все Ваши заботы.''
 
:''Посредством трубки с маленькой электролампочкой брали анализ лёгких, а с 22-го числа приступили уже лечить. Лекарство настолько острое, что едва-едва выдерживаю. На рентгене так же был. Одним словом дело пошло колесом. Я только не наберусь смелости спросить у врача действительно ли тот диагноз, что проставили Вы.''
 
:…………
 
:''Будьте здоровы, желаю Вам всего самого наилучшего.''
 
:''Уважающий Вас''
 
:''Агузей (?)''
 
 
Іноді цілими палатами писали пацієнти листи подяки в Носівську районну газету «[[Прапор Комунізму]]», надсилали навіть запрошення на своє весілля.
 
 
А все починалось з Ніжинського медичного училища, цього знаного не тільки в Чернігівській області, а й за її межами учбового закладу, куди вона вступила 1928 р. ще зовсім юною дівчинкою за покликом серця, і де отримала путівку в широкий світ медичної науки. За свою більш ніж 110-річну історію Ніжинський медичний коледж підготував понад 10 000 фахівців, багато з яких стали справжніми сестрами милосердя, надійними помічниками лікарів, інші продовжили навчання в медичних вишах. Ніжинський медичний заклад має ким пишатися: з його стін вийшли тисячі фельдшерів і акушерів, медичних сестер – помічників лікаря, в його стінах починали свій шлях сотні лікарів, науковців – кандидатів і докторів медицини, професорів, які крізь життя гідно пронесли високе звання лікаря.
 
 
Заснований в далекому 1906р. військовим хірургом А.П. Буштедтом як Жіноча фельдшерсько-акушерська школа, цей медичний заклад неодноразово реорганізовувався, спочатку в Жіночу школу акушерок та сестер милосердя, Лікарсько-фармацевтичну школу, Професійну фельдшерсько-фармацевтичну школу, Медичну професійну школу помічників лікарів, Медичний технікум і, зрештою, в медичне училище, поступово розширюючи свій профіль і науково – методичну та матеріально-виробничу бази. Славетний своєю нелегкою історією в буремні, голодні роки революції і громадянської війни, коли існування закладу було під загрозою, він вистояв і зберіг школу і традиції навчально-виховного процесу. Сьогодні Ніжинський медичний коледж – престижний сучасний заклад медичної освіти, де навчають студентів на двох відділеннях — фельдшерському і медсестринському, готуючи майбутніх медичних працівників з чотирьох спеціальностей: Лікувальна, Сестринська, Медико-профілактична і Акушерська справи, де працюють висококваліфіковані викладачі, лікарі, передаючи своїм студентам глибокі знання і прищеплюючи їм любов до своєї професії. Останніми роками у коледжі відкрито дві нові освітні послуги: відділення довузівської підготовки і курси підвищення кваліфікації фахівців з лікувального масажу. В практиці коледжу — міжнародний обмін досвідом, зокрема, з Республікою Польща.
 
 
Цікавою, корисною і важливою ініціативою викладачів коледжу є створення Музею історії медичного коледжу, де зібрані безцінні експонати, медичний інструментарій і прилади від тих далеких часів початку минулого століття і до наших днів, що допомагають відтворити понад сторічну історію медичної практики і медичного закладу. Завдяки великій і копіткій дослідницькій роботі викладацького колективу коледжу і завідувачки Музею – викладачки історії Зінченко Інни Володимирівни вдалось зібрати інформацію про А.П. Буштедта, засновника Жіночої фельдшерсько-акушерської школи — попередника сьогоднішнього Медичного коледжу, дані про викладачів і випускників навчального закладу, прослідкувати їх подальшу долю.
 
 
Відвідавши влітку минулого року Музей Ніжинського медичного коледжу, я також передала в музей апарат Ріва-Роччі для вимірювання артеріального тиску, яким користувались медичні працівники середини минулого століття, світлини і статті, присвячені колишній випускниці Ніжинського медичного училища, лікарці Мень Е.І., книгу «[[Славні імена Носівщини]]» В.М. Фурси, куди було внесено і ім’я лікарки — терапевта Носівської районної лікарні – Мень Е.І.
 
 
Хочу подякувати завідувачці Музею — Інні Володимирівні Зінченко за блискучу екскурсію Музеєм, за невтомну працю з поповнення Музею новими експонатами та інформацією. Окрема подяка викладачці мікробіології Ніжинського медичного коледжу – прекрасній Галині Леонідівні Гресь за неоціненну ініціативу. Бажаю Музею історії Ніжинського медичного коледжу нових знахідок, що поповнять і збагатять його історію і збережуть пам’ять про тих, хто стояв біля витоків створення Ніжинського медичного коледжу, хто примножував його славні традиції, про його випускників, які свято несли до людей свої знання і вміння, отримані в цьому уславленому медичному закладі.
 
  
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 
[[Категорія:Євреї]]
 
[[Категорія:Євреї]]
[[Категорія:Терапевти Носівської лікарні]]
+
[[Категорія:Терапевти]]
 +
[[Категорія:Працівники Носівської лікарні]]
 
[[Категорія:Відмінники охорони здоров'я СРСР]]
 
[[Категорія:Відмінники охорони здоров'я СРСР]]
 
[[Категорія:Люди М]]
 
[[Категорія:Люди М]]

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)