Редагування Мень Ісак Мусійович

[[Файл:Ісак Мень.jpg|міні|Ісак Мень]]

'''Ісак Мусійович Мень''' (народився [[21 червня]] [[1911]] у містечку  Нова Басань Козелецького повіту Чернігівської губернії, тепер Ніжинського району Чернігівської області — помер 20 жовтня 1999) — фінансист і юрист, учасник Німецько-радянської війни. Працював у [[Носівське відділення Держбанку СРСР|Носівському відділенні Держбанку]]: начальником кредитного відділу — заступником керуючого. 

== Життєпис ==
:''Матеріал базується на письмових спогадах батька про свій життєвий шлях та листі-пам'ятці його фронтового друга — М. М. Слуцького. Надала дочка, [[Мень Бела Ісаківна]].''
Залишившись сиротою у віці 8-ми з половиною років  після загибелі своїх батьків від рук денікінців в роки Громадянської війни, він разом зі своїм старшим братом і сестрою після тривалих поневірянь переїздить у 1924 в село Носівку, до родини свого дядька. Тут він вступає до 6–го класу  Носівської семирічки (семирічної школи), яку закінчує 1926. Цього ж року він стає студентом Ніжинської 3-річної кооперативної рахунково-економічної профшколи. Після її закінчення у 1929  працює бухгалтером Новобиківського бурякового товариства, а згодом – старшим бухгалтером Лосинівської райбурякспілки. 

1931 року вступає на вечірнє відділення планово-економічного факультету Київського інституту радянської торгівлі,  який закінчує 1936 у м. Харків. В 1931-1936 поєднує навчання з роботою економістом в Укррибсекції  Укоопспілки, а пізніше, після її ліквідації у зв'язку з переїздом столиці  з Харкова до Києва - старшим бухгалтером кущової контори Харківського заводхарчоторгу. 

У жовтні 1936 був призваний на строкову військову службу в однорічну школу при 43 авіаційній бригаді (м. Харків) у якості курсанта, яку закінчив 1937 і  був звільнений в запас у званні молодшого лейтенанта. 1938-1941 працює економістом хлібофуражної контори Харківського заводхарчоторгу, згодом кредитним інспектором і старшим кредитним інспектором у районному відділенні Держбанку м. Талалаївки, Сумської області, куди переїхав у зв’язку з направленням на роботу його дружини – [[Мень Есфір Ісаївна|Мень Есфір Ісаївни]].

У 1939 він вступив на заочне відділення Харківського юридичного інституту, де навчався по 1941. Війна, що спалахнула 1941, перервала навчання. 

У вересні 1941 він був мобілізований  до лав ВПС Радянської армії, де перебував по лютий 1946: спочатку у 783 батальйоні аеродромного обслуговування, а з листопада 1941 – у якості начальника маршрутних транспортів з доставки авіаційних бомб на вирішальні напрями великих  фронтів: Москви, Ленінграда, Сталінграда, Севастополя, Одеси і операцій Курсько-Орловської, Мінського котла, боїв за Будапешт і Варшаву, супроводжував ванажно-розвантажувальні роботи на водних переправах через Дніпро, Волгу, Каспійське море, Віслу і Одер. Останній транспорт він доставив у фашистське лігво — Берлін.  Ще рік після закінчення війни, по травень 1946 —  проходив службу в 859 майстерні зі збору і спорядженню протитанкових авіабомб та відправленні їх в повітряні армії. 

Наприкінці травня 1946, після демобілізації, повернувся в Носівку. За направленням Держбанку СРСР на ім’я керуючого обласною конторою Держбанку проходив стажування у Чернігівському облбанку і був скерований  в Носівське відділення Держбанку на посаду старшого кредитного інспектора, пізніше - начальника кредитного відділу. 

З липня 1946 по листопад 1981, до виходу на пенсію,  впродовж 35 років  незмінно працює в Носівському відділенні Держбанку, часто очолюючи відділення за відсутності керівництва. На протязі цих років опікувався кредитуванням промислових і сільськогосподарських підприємств Носівщини, зокрема, колгоспів, радгоспів, цукрового заводу і інших підприємств, проводив аналіз їх господарської діяльності, публікував аналітичні статті про їх економічний стан в Носівській районній газеті. 

Виховав молоду зміну – [[Карабець Ніна Дмитрівна|Карабець Ніну Дмитрівну]], яка працювала в очолюваному ним кредитному відділі, а  згодом очолила Носівське відділення Держбанку. 

== Відзнаки ==
Указом Президії Верховної Ради  СРСР від 9 травня 1945 за участь у Великій Вітчизняній війні нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною 1941-1945 р.р.». Пініше був нагороджений знаком «25 років перемоги в Великій Вітчизняній війні», шістьома військовими ювілейними медалями.

За досягнення високих показників у кредитно-економічній роботі Правлінням Держбанку СРСР у серпні 1967  Меню І. М. було присвоєно звання відмінника Держбанку СРСР з вручення  нагрудного значка «Відмінник Держбанку», Міністерством фінансів було присвоєно звання радника фінансової служби II рангу. 

Керівництво Чернігівської облконтори Держбанку і Обкому профспілок внесло його ім’я в ювілейну Книгу трудової слави за досягнення хороших показників у роботі на честь 100-річчя від дня народження В.І.Леніна.

У листопаді 1970 Носівська районна рада депутатів трудящих від імені Президії Верховної Ради СРСР нагородила його ювілейною медаллю «За звитяжну працю» в ознаменування 100-річчя від дня народження В.І.Леніна. 

У травні 1971 керівництво Чернігівської контори Держбанку і обкому профспілок держустанов нагородило його грамотою «За довголітню і сумлінну працю в системі Державного банку», а у жовтні 1971 на честь 50-річчя від дня заснування Держбанку Правлінням Держбанку СРСР він був нагороджений Ювілейною грамотою. 

У вересні 1977 Правління Держбанку СРСР  і ЦК профспілок державних установ СРСР нагородило  його Почесною грамотою за високі показники в роботі і активну участь у громадському житті у зв’язку з 60-річчям Великої Жовтневої соціалістичної революції. 

Нагороджений медаллю «Ветеран праці».

== Родина ==
Дружина: [[Мень Есфір Ісаївна]] (1911—2004) — лікар-терапевт, відмінник охорони здоров'я СРСР, учениця академіка М. Д. Стражеска. 35 років працювала в Носівській центральній районній лікарні.

Донька: [[Мень Бела Ісаківна]] (нар. 1948) — педагог і перекладач, державний службовець.

[[Категорія:Люди:Носівка]]
[[Категорія:Фінансисти]]
[[Категорія:Юристи]]
[[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]]
[[Категорія:Євреї]]
[[Категорія:Люди М]]
@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 == Родина ==
 Дружина: [[Мень Есфір Ісаївна]] (1911—2004) — лікар-терапевт, відмінник охорони здоров'я СРСР, учениця академіка М. Д. Стражеска. 35 років працювала в Носівській центральній районній лікарні.
 Донька: [[Мень Бела Ісаківна]] (нар. 1948) — педагог і перекладач, державний службовець.
-== 21 червня – день народження мого тата ==
-:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/posts/979555116056917/ | title = 21 червня – день народження мого тата – Меня Ісака Мусійовича | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = [[Мень Бела Ісаківна|Бела Мень]] | date = 21 червня 2022}}''
-червня – день народження мого тата – Меня Ісака Мусійовича. Цьогоріч йому б виповнилось 111 років. На жаль, сьогодні його вже нема з нами - людське життя надто коротке, але воно продовжується в пам’яті людській добрими справами, щирими доброзичливими відносинами, і  щоразу, приїжджаючи до Носівки у справах, я зустрічаю людей, які неодмінно скажуть добрі теплі слова на адресу мого батька.
-Нелегка судилась йому доля. Маленьким хлопчиком залишився він круглим сиротою у буремні 20  минулого століття, глухі роки Громадянської війни, коли лютували різноманітні бандитські угрупування у містечку Нова Басань, звідки він разом зі своїм старшим братом, сестрою і тітками рятувався від смерті, далі були голодні і холодні роки поневірянь по родичах, і нарешті Носівка, де й залишився назавжди. Навчався у Носівській школі-семирічці, проніс скрізь усе життя вдячну пам'ять про своїх учителів, однокласників. Багато вчився: Ніжинська 3-річна економічна проф. школа, Київський інститут радянської торгівлі, Харківський юридичний інститут, навчання в якому перервала війна.  Після війни у 1946 повернувся в Носівку.    Самовіддано працював на розбудову міста у повоєнні роки і до виходу на пенсію у Носівському районному відділенні Держбанку СРСР на посаді начальника кредитного відділу, здійснюючи кредитування і фінансово-економічний супровід діяльності промислових і сільськогосподарських підприємств Носівщини.
-Хочу щиро подякувати усім, хто пам’ятає мого батька, його звитяжну працю задля розквіту рідного міста, яким стала для нього Носівка.
-Велика подяка «Енциклопедії Носівщини» за висвітлення інформації про носівчан, які присвятили своє життя розбудові і служінню  своєму місту і доброту його мешканців.
-І окрема подяка автору неоціненної ідеї створення Енциклопедії Носівщини і її імплементації.
-Нижче — дві світлини, на яких зображені колективи Носівського районного відділення Держбанку і Ощадбанку у повоєнні роки і кілька десятиліть потому. На жаль, не вдалось згадати прізвища усіх співробітників, хоча візуально пам'ятаю багатьох. Буду вдячна за доповнення.
 [[Категорія:Люди:Носівка]]