Редагування Літературні обрії Носівщини

[[Файл:Літературні обрії Носівщини.jpg|міні|]]

'''«Літературні обрії Носівщини»''' — книга [[Фурса Надія Григорівна|Надії Фурси]].

Літературний редактор: [[Фурса Валерій Михайлович]].

== Вихідні дані ==
Літературні обрії Носівщини / Надія Фурса (Байда) — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 136 с. ISBN 978-617-640-408-8

== Прозаїки та поети нашого краю ==
[[Авраменко Ілля Корнійович]] (1907-1973) — російський поет, автор книжок «Шестой горизонт», «Долина кедров», «Походные тетради», «Стихотворения и поэмы», «Дом на Мойке» та ін. Секретар Ленінградської Спілки письменників. Народився в с. Володькова Дівиця Носівського району. 

[[Анастасьєв Леонід Васильович]] народився в 1942 році в с. Кальниболот Кіровоградської області, закінчив зоотехнічний факультет Української сільськогосподарської Академії. Працював головним зоотехніком Носівського району, завідуючим сільськогосподарським відділом райкому партії. Автор книги «Спогади мої…» 

[[Андрієнко Микола Петрович]] (1948-2009) — журналіст, поет, прозаїк, автор поетичної збірки «Спокута гріхів», психологічного роману «Лисогори», політик. Народився в с. Федорівці Фастівського району на Київщині. 

[[Баклан Микола Миколайович]] (1924-1978) — учитель-краєзнавець. Написав «Історію села Макіївки», видану у 1996 році Всеукраїнським благодійним фондом «Відродження села Макіївки Носівського району Чернігівської області». Жив, працював і похований у Макіївці Носівського району. 

[[Бовкун Іван Михайлович]] (1908-1988) — командир партизанського з'єднання «За Батьківщину» на Чернігівщині. Очільник штабу партизанського руху при Військовій Раді 1-го Українського фронту. Герой Радянського Союзу, автор книг «Солдати другого фронту» (1957р.) та «Подвиг під псевдонімом» (1978р.). 

[[Божок Віктор Миколайович]] (1957 р.н.) — поет, журналіст. Член міжнародної організації журналістів. Лауреат журналістських премій «Золоте перо» і «Кращий матеріал року». Автор книг прози, збірок віршів, публіцистики: «Невмирущі громи», «Світання дзвонів», «Світло відродження», «Квітування грози», «Архіпелаг Джейнлаг», «Безкрилі береги», «Нічні тигри». Переможець літературних конкурсів «Гранослов», «Журналістська суперідея», «Золоте перо», «Бізнес», «Свіжий погляд», «Чисті джерела», «Свій голос віддаю на захист природи», міжнародних фондів «Відродження» (1997р.), «Євразія» та інших. Народився в с. Держанівці Носівського району. Проживає в Корюківці, працює в районній газеті і власкором «Гарту». 

[[Борисовець Михайло Андрійович]] — уродженець с.Мрин. Автор книги «Сімейна історія» в якій детально описане життя села, його звичаї та традиції, односельці автора на протязі багатьох років. 

[[Бровко Микола Миколайович]] (1951 р.н.) — народився в м. Носівці. Доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри філософії Київського національного лінгвістичного університету. Автор монографій «Активність художньої свідомості у системі культури» (1993), «Предмет естетики і мовознавство» (1994), «Історико-теоретичні аспекти активності мистецтва» (1995), «Активність мистецтва в культурно-історичному процесі» (1995), «Мистецтво, як естетичний феномен» (1999), «Мистецтво: філософсько — культурологічні виміри» (2008). Голова редакційної колегії збірників матеріалів міжнародних наукових конференцій «Молодь у сучасному світі: філософсько-культурологічні виміри» (2009) та «Сучасна молодь і проблема життєвих цінностей: філософські та етико-культурологічні виміри» (2010), відповідальний редактор альманаху «Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності» (2010). Випускник Носівської середньої школи №1. 

[[Бруханда Семен Федотович]] (17.02.1908-02.02.2004) — житель Мрина, вчитель-краєзнавець, який дослідив і зберіг для нащадків історію села, автор книги «Моє рідне село». 

[[Будлянський Микола Георгійович]] (1953 р.н.) — автор збірок віршів «Калинові дощі», «Стежки і вишні», «Соняшникова межа», прози — «Линовицький меридіан», «Розкажіть мені, мамо» та ін. Заслужений журналіст України, лауреат обласної премії ім. О.Десняка, обласної журналістської премії ім. Василя Блакитного. Народився у с. Держанівці Носівського району. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Працює заввідділом «Деснянської правди». 

[[Буняк Іван Якович]] (1923-1998). Народився в Носівці. Краєзнавець. Автор книг з історії рідного краю: «Сторінки історії Носівщини» (частини перша та друга), «Партизанська Носівщина», бібліографічного покажчика літератури «Носівка і Носівщина». Випускник Носівської середньої школи №1 1941 року. 

[[Буняк Анатолій Іванович]] (1959 р.н.) народився в Носівці. Вчитель історії Носівських шкіл №1, №2 та районної гімназії. Впорядкував і видав книги свого батька І.Я.Буняка «Партизанська Носівщина» та другу частину книги «Сторінки історії Носівки», що були надруковані вже після смерті автора. Сам Анатолій Іванович є співавтором першої частини «Сторінок історії Носівщини». Також він упорядкував і організував видання книжечки свідчень «Спогади носівчан про Голодомор 1932-1933 років», що вийшла у 2008 році. Один з організаторів шкільного музею в Носівській середній школі №1. 

[[Вербило Євген Федорович]] (1937-2005) народився в Ніжині. Працював в Носівській районній газеті. Був головою Національної Спілки журналістів, головним редактором журналу «Фінансовий контроль». Лауреат премії ім. Я.Галана. Заслужений журналіст України. 

[[Власенко Григорій Зіновійович]] — народився у с. Червоні Партизани у 1931 році. Працював агрономом і головою колгоспу. Автор книг про рідний край — «Двокрилля» (спільно з М.О. Адаменком), «Від серця до серця», «Під небом грозовим і чистим», «Пам'ять невгамовна». У 2011 році вийшов з друку тритомник: «Не поле перейти», «Ніхто не забутий», «Хліб і кохання». 

[[Галактіонов Петро Олексійович]] — фронтовик, педагог, вчителював в школах Носівки, Ніжина, працював директором школи в Степових Хуторах. Написав автобіографічну «Повесть о мятежном детстве и опаленной юности». Видав книгу віршів. 

[[Демиденко Олександр Степанович]] (06.04.1940 р.н.) — поет-пісняр, автор текстів понад 200 пісень. До 70-річного ювілею поета вийшло два компакт-диски найкращих пісень. Його твори — «Материнський рушник», «Диво-сон», «Голодомор», «Мальви», «Плаче захмарене небо», «Запитай у спогадів про квіти» та інші покладені на музику відомих українських композиторів.У доробку поета також є книжки для дітей. Останніми роками Олександр Демиденко проживав в селі Коробчине Носівського району, друкувався в районній газеті. Багато його віршів присвячено нашому краю та жителям Носівщини. 

[[Демченко Галина Олексіївна]] (1922-1986 рр.) — дитячий письменник, поет. Авторка книжок для дітей «Малятам» (1955), «Квіти-квітоньки» (1960), «Скаче зайчик» (1970) та ін. Працювала в журналі «Малятко». Дитинство провела в с. Макіївці Носівського району. 

[[Довгаль Спиридон Микитович]] (19.10.1896 Носівка — 15.10.1975 Мюнхен) — журналіст, політичний діяч. Під час боїв за Київ взимку 1917-1918 рр. — співорганізатор і командир Студентського куреня. Член ЦК Української соціалістичної партії за кордоном, пізніше — голова Української національної ради. Автор наукових праць з економіки, спогадів про Студентський курінь. 

[[Іващенко Сергій Данилович]] народився 09.11. 1940 р. в Ніжині. Жив і навчався в с.Дослідне, а завершив шкільне навчання в Носівській середній школі №1. В 1963 році Сергій Іващенко вступив до Київського інституту фізкультури, працював вчителем фізкультури у Червоних Партизанах. З 1969 року він переїздить до Ніжина, де й працює — спочатку викладачем фізвиховання НДПІ, а потім — тренером спортивної шахової школи. С.Іващенко автор «Збірника шахових комбінацій» — задачника для юних шахістів,двох шахових задачників: для шахістівпочатківців та шахістів-розрядників, «Шахового практикуму». Нещодавно вийшли його «Повість про життя» та «Люди і тварини». 

[[Жмихов Віктор Олександрович]] (1939 р.н) народився в Носівці. Офіцер-авіатор, борттехнік. Автор книг «Носівський вальс», «Сім'я Гончар», «Така гірка память», «141-й окремий батальйон», «Неоконченный роман», «Упавшая звезда». За його ініціативи та активної участі було встановлено меморіальну дошку у м. Ніжині в пам'ять про розстріляних у 1942 році жителів с. Червоні Партизани та перепоховано 150 чоловік. 

[[Калмановський Борис Мусійович]] (1908-1993) — український поет і педагог. Народився у с. Мрин Носівського району. Навчався у Мринському педтехнікумі, вчителював на Чернігівщині. Кандидат філологічних наук. Працював заввідділом освіти дорослих науково-дослідного Інституту педагогіки України. Написав понад 70 наукових праць. Серед них: «Максим Рильський. Життя і творчість», Підручник з української літератури для 7-8-х класів шкіл робітничої і сільської молоді, «Школа і завод», збірка поезій «Наснага». 

[[Козаченко Іван Васильович]] (1936-1999). Народився в Носівці. Самодіяльний композитор. Автор понад 200 пісень (збірка «Моя ти земле калинова», 1994). Вів гуртки: оркестр народних інструментів, ансамблі бандуристів і сопілкарів. На першому всесоюзному фестивалі народної творчості ансамбль сопілкарів удостоєний Диплома 2-го ступеня. 

[[Коробка Павло Степанович]] (06.05.1846-1920) — просвітитель, меценат, дійсний статський радник, член Державної Думи Російської імперії, мировий суддя м. Санкт-Петербург.Автор книги «Людмилинская школа и ее значение» про створену ним в Мрині у 1903 році першу в Російській імперії жіночу школу сільського домоводства та садибного господарства. Про життя та діяльність П.С.Коробки розповідається в книзі «Общественная деятельность Коробки», виданій в 1904 році в СанктПетербурзі. 

[[Кочерга Іван Антонович]] (1881-1952 рр.) — український драматург і поет. Народився у м. Носівці, навчався в Чернігівській гімназії, працював у м. Чернігові. Заслужений діяч мистецтв УРСР. У 1948 р. Державної премії СРСР була удостоєна вистава Харківського державного українського театру ім. Т.Г. Шевченка «Ярослав Мудрий» за його п'єсою. Автор творів «Свіччине весілля», «Майстри часу», «Ярослав Мудрий» ін. 

[[Кугут-Ісаєнко Ніна Іванівна]] (1950-2017 рр.) — поет. Народилася в с. Данина. Закінчила Ніжинський педінститут імені Гоголя, працювала вчителем української мови та літератури в школах Плоского та Мрина. Її вірші надруковані у поетичних збірках: «Квіти на морозі», «Миттєвості життя», «Свічадо», «Аромат пам'яті», «Озвусь на музику небес» та в інформаційному бюлетені «Літературний Мрин». 

[[Куровська Ольга Яківна|Куровська (Коломієць) Ольга Яківна]] народилася в с. Коломійцівка Носівського району. Автор книги «Тут коріння мого роду» про історію і сучасність села Коломійцівка та її жителів. 

[[Литвин Володимир Миколайович]] — поет, краєзнавець, публіцист, науковий працівник. Народився 07. 10. 1958 р. в селі Шатура Лосинівського (тепер Ніжинського) району Чернігівської області в сім'ї службовців. В 1974-1976 р. проживав Носівці, випускник Носівської середньої школи №1.Закінчив Київський державний університет імені Т.Г.Шевченка (філологічний факультет). В 1984-2001 рр. працював вчителем української мови і літератури, заступником директора з навчально-виховної роботи Головурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бориспільського району Київської області. В 2001-2012 рр. — заступник директора з науково-методичної роботи Бориспільського ліцею «Дизайн-освіта» імені Павла Чубинського. Нині працює заступником директора Бориспільського державного історичного музею з наукової роботи. Перша збірка поезій «Смарагдовий рай» побачила світ 2007 року, друга «Яблуко в долонях» — 2008. Нещодавно вийшла друком книга з літературознавства і краєзнавства «Наближення до таїни слова» та третя поетична книга «Окрушини пам'яті». 

[[Лопата Андрій Іванович]] (1935 р.н.) — автор історичної повісті «Кара Перуна», оповідань, новел, усмішок (Чернігів 2008 р.) та збірки оповідань «Хлопці з Оборів» (Чернігів 2011 р.). Народився в с. Нова Басань на Бобровиччині, закінчив Ніжинський педінститут. Працював вчителем в с. Коломійцівка, а потім чверть століття був директором Козарської середньої школи. 

[[Лопата Василь Іванович]] (1941 р.н.) — художник-графік, заслужений художник України, лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка (1992 р.). Автор художнього оформлення банкнот української гривні (1996 року). Автор книг «Десь на дні мого серця», «Живопис і графіка», «Метаморфози гривні», «Дорогу свою покажи мені, Господи». Уродженець с. Нова Басань Бобровицького району. Матір і брат художника жили у с. Козари. 

[[Ляшенко Ігор Володимирович]] — уродженець Носівки, журналіст, генеральний директор ТОВ «Українська інвестиційна газета», головний редактор журналу «ТОП-100. Лідери бізнесу України.» Дипломант Всеукраїнського журналістського конкурсу «За талант і громадянську мужність». 

[[Ляшенко Микола Антонович]] (1946 р.н.) — фотожурналіст Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Директор видавництва «Бібліотека українця» (видано понад 200 книг). Реорганізував районний краєзнавчий музей у музейновиставковий комплекс. 

[[Малинка Олександр Никифорович]] (19.08.1865-22.05.1941 рр.) народився в с. Мрин Ніжинського повіту в сім'ї священика. Навчався в Ніжинській гімназії, Ніжинському історико-філологічному інституті князя Безбородька у 1890 році. Близько сорока років працював на освітянській ниві в м. Києві, Черкасах, Глухові, Острозі, Кременчузі. Фольклорист-етнограф. Автор праць: «Малоруське весілля» (1897), «Родини й хрестини» (1898), «Івана Купала в Чернігівській губернії», «Кобзарі О. Власко та Д. Симоненко і лірник А. Іваницький, їхній репертуар» та ін. Написав «Особенности говора г. Мрина Нежинского уезда Черниговской губернии» (1892), «Сборник материалов по малоруському фольклору» (1902), в якому широко представив фольклор Чернігівської, Волинської, Полтавської та деяких інших губерній, (колядки, щедрівки, загадки, прислів'я, примовки, жарти, повір'я, замовляння, рецепти народної медицини, прикмети, розповіді, казки, апокрифи, перекази), «Кобзарі і лірники» (1903) та інші. Удостоєний премії ім. М.В. Гоголя Російської академії наук. Дійсний член московського Товариства любителів природознавства антропології та етнографії. Голова Ради Всеукраїнського етнографічного товариства (з 1928 р.). Один з редакторів журналу «Побут». 

[[Медвідь Петро Іванович]] (1939 р.н.) — заслужений журналіст України, прес-секретар товариства «Чернігівське земляцтво» в Києві, заступник головного редактора газети «Урядовий кур'єр». Автор книг «Мамина колиска», «Світло зеленої ракети», «Дні і ночі кордону», «Застава за хмарами», «Дорога до храму». Автор сценаріїв документальних фільмів про охоронців кордону. Народився в с. Червоні Партизани Носівського району. 

[[Нестеренко Олексій Григорович]] — поет, заслужений журналіст України. Народився 18. 03. 1951 р. в с.Курені на Бахмаччині. Працював журналістом в газетах Чернігівщини, три десятиліття був редактором Носівської районної газети «Прапор комунізму» — «Носівські вісті». Автор поетичної збірки «Свято повертань», добірок поезій та нарисів у періодичних виданнях. 

[[Нечепа Василь Григорович]] (01.09.1950 р.н.) — кобзар і лірник, представник Чернігівської кобзарської школи. Народний артист України. Виступав у багатьох країнах світу. В Канаді вийшли касети з його піснями: «Через віки і серця», «Пісні з берегів Десни», «Лірницькі пісні кобзаря-лірника Василя Нечепи». Родом з Носівки. Працює в обласній філармонії з 1982 року. Лауреат премії ім. Нечуя-Левицького, лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка 2006 року. Автор книги «Рід козацький — величавий». Почесний громадянин м. Носівки. 

[[Овод Валентина Яківна]] — народилася в Носівці у 1947 р. Журналіст, поетеса і прозаїк. Організатор культурологічного центру «Спадщина» у місті Харкові, подвижниця Українського культурного центру. 

[[Пакалюк Тетяна Іванівна]] народилася 19 березня 1970 р. в м. Вінниця, але ще в дошкільному віці разом з батьками переїхала до м.Носівка, де минули її дитячі роки. В 1985 р. закінчила Носівську 8-річну школу №7. Закінчила Прилуцьке педучилище ім.Івана Франка з відзнакою 1989 року. В цьому ж році стала студенткою хіміко-біологічного факультету Чернігівського педінституту ім.Т.Г. Шевченка. Автор дитячих поетичних книг: «Як бобер та їжаки мандрували вздовж ріки», «Про вперту Анюту та смачну отруту», «Таємниці старого Седнева», «Розмова про мову», інших. 

[[Пероганич Юрій Йосипович]] (11.07. 1961 р.н.) закінчив 8-річну школу в с. Козари. Магістр міжнародного права, інженерекономіст. Закінчив Інститут Міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, Київський інститут народного господарства, Київський технікум залізничного транспорту. Працював в Укрзалізниці — заступником начальника управління зовнішніх зв'язків, в Секретаріаті Верховної Ради України — головним консультантом, в Міністерстві транспорту та зв'язку України — директором департаменту зовнішньоекономічних зв'язків. Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, член Міжгалузевої ради з питань інформаційного суспільства при Кабінеті Міністрів України. Є ініціатором створення і виконавчим директором громадської організації «Вікімедіа Україна», яка сприяє розвитку української «Вікіпедії». 

[[Реп'ях Станіслав Панасович]] (14.05.1938- 29.06.2012) — член Спілки письменників України з березня 1970 р., голова обласної письменницької організації з 1976 р.по 2011р, член правління Літфонду СРСР. Працював у обласних газетах: «Комсомолець Чернігівщини», «Деснянська правда», «Чернігівський вісник» та на обласному радіо. Автор близько 50-ти книг: збірок поезії «Барви», «Листя», «Творці добра», «Твоїм іменем», «Синівське», «Чиїсь голоси у мені», «Добриня», «Голуба колиска» та ін., документальної прози «Павло Сич», «Глибока борозна», «Тарасові сліди. Марево.», «Провісник сонця», літературознавчих та краєзнавчих праць «Літературні музеї Чернігівщини» та ін., серії «Портрети земляків» (14 книг), перекладів. У 1997-1998рр. вийшла збірка творів у трьох томах. Твори С. Реп'яха виходили 12-ма мовами. Лауреат міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», міждержавної російської премії ім. Бояна, всеукраїнської премії ім. В. Сосюри, чуваської премії ім.М. Сеспеля, обласних премій ім. М. Коцюбинського, ім. В.Блакитного та премії «Тріумф» ім. Миколи Гоголя. Заслужений працівник культури України і Чуваської АРСР. Нагороджений орденом «Знак пошани». Народився в Глухові, дитячі і шкільні роки провів в родинному обійсті батьків — с. Макіївці Носівського району. 

[[Рибаков (Аронов) Анатолій Наумович]] — радянський письменник, сценарист, лауреат Сталінської премії. Народився 1 (14) січня 1911 року в «містечку Держанівка Чернігівської губернії, Російської імперії, де його батько управляв винокуренними заводами». У дитинстві 8 років жив в м. Щорс на Чернігівщині. Помер у 1998 році в Нью-Йорку, США. 

[[Рогоза Георгій Георгійович]] (1921-1987) — краєзнавець. Відшукав в архівах і опублікував велику кількість матеріалів з історії нашого краю, співавтор матеріалів про Носівський район в «Історії міст і сіл УРСР». Працював учителем, директором, інспектором шкіл. Викладав педагогіку у Полтавському педагогічному інституті та НДІ педагогіки УРСР. 

[[Саченко Григорій Кирилович]] (1905-1939 рр.) — український поет і літературознавець. Автор поетичних збірок «Зустрічний ентузіазм», «Зеніт», «На чатах». Народився в с. Хаєнки на Ічнянщині. Закінчив Мринський педагогічний технікум, вчителював на Борзнянщині. 

[[Серебряков Леонід Борисович]] — журналіст, гумористфейлетоніст, в минулому — редактор носівської газети. Лауреат республіканської премії «Золоте перо». Автор декількох книг. 

[[Сидора Петро Петрович]] — народився в Тертишниках Носівського району 10.06. 1950 р., працював головою РК ДТСААФ, завідуючим відділом культури у Носівці. Нині — настоятель Спасо-Преображенського собору на Кіровоградщині, секретар Кіровоградської єпархії, митрофорний протоієрей. Автор книг «Спасо-Преображенський собор», «Історія моєї родини», «Тертишники. До 80-річчя села». За церковні заслуги П.П. Сидора нагороджений двома хрестами з прикрасами, що є найвищою нагородою Церкви, орденами Різдва Христового 1-го та 2-го ступенів, святорівноапостольного князя Володимира 2-го та 3-го ступенів, Нестора Літописця 1-го та 2-го ступенів, преподобного Агапіта Печерського 2-го ступеня, преподобного Іллі Муромця 2-го ступеня, Золотою медаллю Міжнародного фонду Миру та багатьма іншими відзнаками. 

[[Сидоренко Тетяна Олексіївна]] — народилася в 1959 році на Срібнянщині, в співучому Вересаєвому краї. Закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту імені М.В. Гоголя в 1982 році. 16 липня цього ж року розпочала трудову діяльність в редакції Носівської районної газети, де й пропрацювала на різних посадах близько десяти років. З 1993 по 2013 рік працювала викладачем кафедри української літератури НДУ імені Гоголя. Письменниця, науковець, журналіст. Художні книги почала писати з 2011 року. Письменницький доробок Тетяни Сидоренко на сьогодні такий: неолітопис «Ізсередини», інтертекстуальна повість «Чечевиця», антифілософська фікція «Балувана Галя», збірка публіцистичних верлібрів «Архів емоцій», збірка новел «Море й старий», упорядкована книжка творів Ольги Сидоренко (матері) «Не можна забути…», сучасний бароковий роман «Ігри з Іваном», художньо-документальна книга «Поділ і подоляни», збірка новел та оповідань «Гопак на могилках», повість «Подвійний хронотоп», повість «Ольга, дружина Пікассо». Лавреат «Коронації слова» (2015), переможець Обласного конкурсу рукописів (2017) та лавреат Обласної літературної премії імені Михайла Коцюбинського (2017). 

[[Симоненко Микола Дмитрович]] (1913-1981) — командир 2-го партизанського полку з'єднання «За Батьківщину» на Чернігівщині. Герой Радянського Союзу. Автор книги «В лісах над Остром» (1968 р.) про партизанське минуле нашого краю в роки Другої світової війни. Народився, жив і працював в с. Володькова Дівиця Носівського району. 

[[Скрипець Микола Якович]] (1949 р.н.) — народився в м. Носівці. Поет, директор Київської середньої школи №235, член Спілки письменників України. Автор поетичних книг «Свічка в житі», «Пам'ять і біль», «Мій заколиханий рай», «Просинь душі моєї», «Освята пам'яті/ Сива молодість на семи вітрах», дитячих поетичних книг «Пташиний ярмарок», «Що за диво-дивина», дитячої пригодницької книги «Урочище відьмаків». Випускник Носівської середньої школи №1. 

[[Стефановський Трифон]] — священик з с. Плоске (1852-1872 рр.), автор матеріалів для біографії царського духівника, протоієрея Ф.Я. Дуб'янського, розвідки «Про могили та кургани поблизу с. Плоского Ніжинського повіту Чернігівської губернії», «Короткого історичного опису с. Плоского Ніжинського повіту», «Про спорудження приходського храму в с. Плоскому Ніжинського повіту Чернігівської єпархії та освячення його». Склав і надрукував в №3 і №4 «Черниговских Епархиальных Известий» в 1870 році «Приходський літопис с. Плоского», а в1900 р. в Чернігівській друкарні Губернського правління видав книгу «Описание села Плоского, состоящего в Черниговской губернии в Нежинском уезде (с приложением плана)». Трифон Стефановський одержав сан протоієрея у 1888 році і служив у Чернігівському Спаському кафедральному соборі, був членом Чернігівської духовної Консисторії. Уславився як збирач старовинних українських пісень. 

[[Тимошик Микола Степанович]] — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри видавничої справи та мережевих видань Київського національного університету культури та мистецтв. Член національних спілок письменників і журналістів. Лауреат всеукраїнських премій імені Івана Огієнка, Івана Франка, Софії Русової, Таїсія Величковського, Якова Панчевського, міжнародної премії родини Воскобійників (США). Голова Фундації імені Митрополита Іларіона (Огієнка). Засновник і директор науково-видавничого центру «Наша культура і наука». Народився 18 січня 1956 р. в с. Данина Ніжинського р-ну Чернігівської обл. 1978 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював кореспондентом, завідувачем відділу, головним редактором у Чернівецьких газетах «Радянська Буковина», «Молодий буковинець», Держкомвидаві України, видавництві «Либідь». З 1999 року — на викладацькій і науковій роботі. 

[[Товстуха Євген Степанович]] (07.10.1934 р.н.) — народився у с. Макіївка. Лікар-фітотерапевт, член Спілки письменників України, художник. Закінчив Київський медичний інститут, Київський художній інститут та Літературний інститут ім. Горького у Москві. Перу Є. Товстухи належать художні книги: «Кришталева Чара», «Гомін сердець» (1964), «Микола Лисенко» (1970), «Кирило Стеценко» (1982), «Як пізнати дружину» (1985) та ін. Результати півстолітньої практики лікаря-фітотерапевта узагальнені в книгах «Фітотерапія» (1990), «Фітотерапевтичні засоби проти радіації», «Українська народна медицина» та ін. 

[[Улезко Микола Терентійович]] — педагог, перекладач. Народився і навчався в Носівці. Його переклад «Фауста» з німецької мови вкраїнською і нині вважається найкращим. 

[[Фурса Валерій Михайлович]] (11. 11. 1959 р.н.) — народився в с. Мрин. Вчитель-краєзнавець, поет. Випускник Носівської с.ш. №1. Закінчив у 1983 р. географічний факультет КДПІ. Вчитель географії у 1983-2018 рр. в Носівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. Автор краєзнавчих книг «Славні імена Носівщини» (перше та друге видання), «Носівській середній школі №1 — 145 років», «З історії освіти Носівщини», поетичної збірки «Любовь и ненависть — оружие судьбы». 

[[Фурса Михайло Максимович]] (1933-2015) — автор книги «Хутір Лісовий в ХХ столітті: від хутора Комашинського до села Лісового», а також спогадів про свою роботу викладачем у Мринському СПТУ-34, головою колгоспу ім.Куйбишева в с.Червоні Партизани, другим секретарем Носівського райкому партії, начальником Носівської шляхової дільниці. Народився в с.Лісовому Ніжинського району, закінчив Ніжинський технікум механізації сільського господарства, Українську сільськогосподарську Академію, ВПШ. 

[[Чирко Іван Корнійович]](1922-2003) — письменник-перекладач творів китайських та японських письменників. Народився в Носівці. Викладав східні мови у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, військовому училищі ім. Фрунзе. Працював у видавництві «Молодь». Працював старшим викладачем китайської мови у Міністерстві Закордонних Справ, старшим науковим працівником Інституту Українознавства. Член спілки письменників Російської Федерації. Випускник Носівської середньої школи №1 1940 року. 

[[Шерстюк Іван Тимофійович]] — народився і жив в с. Червоні Партизани (Володькова Дівиця) Носівського району. Автор книги «Гаї шумлять…». 

[[Категорія:Книги]]
[[Категорія:Літературознавство]]
@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 Літературний редактор: [[Фурса Валерій Михайлович]].
-Вихідні дані:
+== Вихідні дані ==
-:Літературні обрії Носівщини / Надія Фурса (Байда) — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 136 с. ISBN 978-617-640-408-8
+Літературні обрії Носівщини / Надія Фурса (Байда) — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 136 с. ISBN 978-617-640-408-8
-== Передмова ==
-Носівщина здавна була багатою на талановитих людей –
-хліборобів, вчених, художників, музикантів. Чимало майстрів
-літературного слова народилося, жило, працювало в нашому
-краї. Тут розпочинався творчий шлях багатьох, відомих нині,
-українських письменників та поетів. Тут зростала їхня майстерність, гранилося їхнє художнє слово. Тут приходило натхнення.
-Відроджувалася з небуття наша багатостраждальна історія.
-В нашому чарівному краї народжувалися прекрасні вірші та
-пісні, які оспівували нашу землю. Людям нашої Носівщини
-присвячувалися ліричні поезії і поетичні оповідання.
-Ця книга саме про тих письменників, поетів, літераторів,
-видавців та пересічних громадян Носівщини, які творили,
-зберігали і донесли до читачів найкращі почуття людської душі,
-історичні події минулого, чарівність нашої природи.
 == Прозаїки та поети нашого краю ==