Редагування Лопата Андрій Іванович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 12: Рядок 12:
  
 
== Трудова діяльність ==
 
== Трудова діяльність ==
Працював учителем у селі [[Коломійцівка]], потім з 1973 по 1998 років був директором [[Козарська школа|Козарської середньої школи]] Носівського району.  
+
Працював учителем у селі [[Коломійцівка]], потім 25 років був директором [[Козари|Козарської]] середньої школи Носівського району.  
  
 
Викладав російську мову й літературу. Керував гуртком радіоаматорів.
 
Викладав російську мову й літературу. Керував гуртком радіоаматорів.
Рядок 28: Рядок 28:
 
* [[Фурса Надія Григорівна|Надія Фурса]]: «На цій землі святій і грішній» / Газета «[[Носівські вісті]]» від 31 березня 2012. Рецензія на книги «Кара Перуна» і «Хлопці з Оборів», у рубриці «Книги наших земляків».
 
* [[Фурса Надія Григорівна|Надія Фурса]]: «На цій землі святій і грішній» / Газета «[[Носівські вісті]]» від 31 березня 2012. Рецензія на книги «Кара Перуна» і «Хлопці з Оборів», у рубриці «Книги наших земляків».
 
* {{Славні імена Носівщини}} / Лопата Андрій Іванович. Сторінка 21.
 
* {{Славні імена Носівщини}} / Лопата Андрій Іванович. Сторінка 21.
* [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] А тим часом у Козарах  [https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4043231629137626/]
 
  
 
== Нарис про Андрія Лопату ==
 
== Нарис про Андрія Лопату ==
Рядок 60: Рядок 59:
  
 
== Сьогодні йому було б 85…. ==
 
== Сьогодні йому було б 85…. ==
 
+
: Джерело:
:''Автор [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]].'' 
+
Я приятелював з Андрієм Івановичем Лопатою, директором Козарської школи. Сьогодні йому було б 85 років. А він не дожив. Помер на свій день народження в 2013 році. Добре пам’ятаю той сумний зимовий день. Повертаючись з похорону до Носівки, спільні друзі запропонували мені написати і надрукувати в «Носівських Вістях» згадку про А. Лопату. Сьогодні відшукав тоді написане. Прочитав. Все основне про Андрія Івановича є. Вирішив нічого не змінювати. Отже, згадка про Особистість на Носівщині:
Я приятелював з Андрієм Івановичем Лопатою, директором Козарської школи. Сьогодні йому було б 85 років. А він не дожив. Помер на свій день народження в 2013 році. Добре пам'ятаю той сумний зимовий день. Повертаючись з похорону до Носівки, спільні друзі запропонували мені написати і надрукувати в «Носівських Вістях» згадку про А. Лопату. Сьогодні відшукав тоді написане. Прочитав. Все основне про Андрія Івановича є. Вирішив нічого не змінювати. Отже, згадка про Особистість на Носівщині:
 
  
 
13 грудня у свій 78 день народження, на свято Андрія, пішов із життя Андрій Іванович Лопата. Не стало Великого Вчителя, талановитого письменника і художника, фотоаматора, вмілого і надзвичайно мудрого директора школи, вишуканого сільського інтелігента… Важко перелічити всі таланти якими була наділена ця скромна і водночас незламна і горда особистість.
 
13 грудня у свій 78 день народження, на свято Андрія, пішов із життя Андрій Іванович Лопата. Не стало Великого Вчителя, талановитого письменника і художника, фотоаматора, вмілого і надзвичайно мудрого директора школи, вишуканого сільського інтелігента… Важко перелічити всі таланти якими була наділена ця скромна і водночас незламна і горда особистість.
 
Народився Андрій Іванович на хуторі Поліновка (нині куток в межах села Нова Басань) на Бобровиччині. Сповна спізнавши всі лихоліття, що припали не його дитинство, напівсирітство і важке злиденне сільське життя, він закінчив школу і Ніжинський педінститут. Спершу працював вчителем у Коломійцівці. Мав вагомі педагогічні здобутки, керував гуртками. Став відмінником освіти УРСР.
 
Народився Андрій Іванович на хуторі Поліновка (нині куток в межах села Нова Басань) на Бобровиччині. Сповна спізнавши всі лихоліття, що припали не його дитинство, напівсирітство і важке злиденне сільське життя, він закінчив школу і Ніжинський педінститут. Спершу працював вчителем у Коломійцівці. Мав вагомі педагогічні здобутки, керував гуртками. Став відмінником освіти УРСР.
  
Проте якнайповніше його педагогічний і організаторський таланти розкрилися на посаді директора Козарської середньої школи. Впродовж чверті століття енергійний і невтомний директор впроваджував у навчальний процес найновіші наукові досягнення, конструював і власноруч виготовляв небачені в Україні технічні засоби навчання. Кабінети і коридори школи постійно і регулярно збагачувались чудово намальованими ним картинами. У школі працювали винайдені і сконструйовані ним радіостанція і метеостанція, обладнані навчальні кабінети, чепурилися приміщення і подвір’я. За багатим і надто новаторським досвідом їхали до А.І. Лопати з усіх усюд. Неодноразово збирались у Козарах республіканські і навіть всесоюзні педагогічні семінари.
+
Проте якнайповніше його педагогічний і організаторський таланти розкрилися на посаді директора Козарської середньої школи. Впродовж чверті століття енергійний і невтомний директор впроваджував у навчальний процес найновіші наукові досягнення, конструював і власноруч виготовляв небачені в Україні технічні засоби навчання. Кабінети і коридори школи постійно і регулярно збагачувались чудово намальованими ним картинами. У школі працювали винайдені і сконструйовані ним радіостанція і метеостанція, обладнані навчальні кабінети, чепурилися приміщення і подвір’я. За багатим і надто новаторським досвідом їхали до А.І. Лопати з усіх усюд. Неодноразово збирались у Козарі республіканські і навіть всесоюзні педагогічні семінари.
  
 
З виходом на пенсію, розкрився ще один талант Андрія Івановича – письменницький. Він написав історичну повість «Кара Перуна», збірку оповідань, новел і усмішок. Ще зовсім недавно вийшла з друку його чергова збірка оповідань «Хлопці з Оборів». А на робочому столі письменника залишилась щойно завершена і вже підготовлена до друку чергова книга…
 
З виходом на пенсію, розкрився ще один талант Андрія Івановича – письменницький. Він написав історичну повість «Кара Перуна», збірку оповідань, новел і усмішок. Ще зовсім недавно вийшла з друку його чергова збірка оповідань «Хлопці з Оборів». А на робочому столі письменника залишилась щойно завершена і вже підготовлена до друку чергова книга…
  
 
Сумує село, сумують сотні колишніх його учнів. Померла видатна людина, життя якої було присвячено людям. Вічна тобі пам’ять наш дорогий колего, друг, товариш. У серцях тих, хто тебе знав, хто мав щастя спілкуватися з тобою, пам’ять про тебе залишиться назавжди.
 
Сумує село, сумують сотні колишніх його учнів. Померла видатна людина, життя якої було присвячено людям. Вічна тобі пам’ять наш дорогий колего, друг, товариш. У серцях тих, хто тебе знав, хто мав щастя спілкуватися з тобою, пам’ять про тебе залишиться назавжди.
 
== А тим часом у Козарах ==
 
: ''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4043231629137626/ | title = А тим часом у Козарах | Facebook | publisher = Носівка Nosivka Носовка| author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 15 травня 2021 | accessdate = | language = }}''
 
 
В 1973 році Козарську восьмирічну школу очолив Андрій Іванович Лопата. До цього він працював учителем у Коломійцівській школі. А за домашнє хобі мав аматорську радіостанцію і у вільний час експериментував, проводячи аматорські зв’язки. Створити колективну радіостанцію для дітей в Коломійцівці йому не вдавалося. Надто справа була таємничою для керівництва і ніхто не хотів брати на себе відповідальність перед КГБ (КДБ) на випадок чого.
 
 
А тут сам тепер став директором, готовим взяти відповідальність за дитячу шкільну колективну радіостанцію. Знайшов він тоді СЮТ в Носівці і поділився зі мною своїми намірами. Для мене це був неочікуваний подарунок! Відкрилася перспектива створення колективної радіостанції при СІЛЬСЬКІЙ школі! Допоміг я тоді Андрію Івановичу всім, чим тільки міг… При цьому я щиро йому дивувався: вчитель-філолог і такі глибокі знання фізики, радіо і електротехніки! Йому знадобилося трохи більше року, щоб виготовити передавач і дитячі голоси з українського поліського села Козари залунали у світовому етері! Знаками оклику, які я тут ставлю, я хочу ще раз передати своє захоплення різнобічними талантами цієї особистості.
 
 
Він міг просто бути хорошим директором. Робота, дім, робота… Але він так не міг. Він був творець, новатор, натхненник і організатор. Тепер важко, а мо й не можливо знайти таких директорів навчальних закладів. Подумати тільки, за три роки він змінив звичайну сільську школу до невпізнання, першим у районі, а згодом з’ясувалося, що першим в Україні перевів сільську школу на кабінетну систему навчання. Це в часи, коли не можливо було «дістати» двигуни з редукторами для автоматичного затемнення віконних штор, коли в дефіциті були екрани, проектори, магнітофони… Все було у дефіциті. А він діставав якісь вузли, переобладнував їх і пристосовував. І все починало працювати.
 
 
Андрій Іванович фактично навіть помічників не мав і пропадав у школі, буваючи дома тільки для сну. Він втілював свою мрію. Для оздоблення кабінетів сам малював наочність і картини, сам фотографував схеми і діаграми, писав тексти наочних посібників. Самостійно виготовив шкільну електронну метеостанцію – неймовірно нову й передову новинку тих часів. І що головне: біля Андрія Івановича весь час були діти, яким він передавав свої вміння і знання. Крім радіогуртка з колективною радіостанцією він особисто вів ще й фотогурток. Причому обидва його гуртки були серед кращих в області.
 
 
Така самовіддана праця молодого директора увінчалася успіхом. Козарську школу помітили у міністерстві освіти. Приїжджали вивчати його досвід роботи і визнали його одним із кращих в Радянському Союзі. В Козарській школі Носівського району на Чернігівщині наприкінці 70-х рр. проводилося аж два всесоюзні семінари по досвіду переводу сільських шкіл на кабінетну систему навчання.
 
 
При чому тут Носівська СЮТ? При тому, що ми надавали технічну і кадрову підтримку А.І. Лопаті. Це теж була наша невеличка філія при сільській школі. І теж – результативна. Крім двох гуртків директора, ще діяли при школі СЮТівські гуртки столярної справи і фізикотехнічний гурток, яким керував [[Грабовець Іван Смородійович|Іван Смородійович Грабовець]]. Славні часи були! Дітей вчили не тільки співати, танцювати, грати і плигати…
 
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 96: Рядок 79:
 
* {{cite web | url = http://esu.com.ua/search_articles.php?id=56410 | title = Лопата Андрій Іванович | publisher = {{ЕСУ}} | author = [[Фурса Надія Григорівна|Фурса Н.]] | date = | accessdate = | language = }}
 
* {{cite web | url = http://esu.com.ua/search_articles.php?id=56410 | title = Лопата Андрій Іванович | publisher = {{ЕСУ}} | author = [[Фурса Надія Григорівна|Фурса Н.]] | date = | accessdate = | language = }}
 
[[Категорія:Прозаїки]]
 
[[Категорія:Прозаїки]]
[[Категорія:Вчителі Козарської школи]]
+
[[Категорія:Вчителі Козарівської школи]]
 
[[Категорія:Директори шкіл]]
 
[[Категорія:Директори шкіл]]
 
[[Категорія:Вчителі російської мови та літератури]]
 
[[Категорія:Вчителі російської мови та літератури]]
 
[[Категорія:Люди Л]]
 
[[Категорія:Люди Л]]
 
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)