Відмінності між версіями «Красевич Антон Павлович»
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
Неймовірний біль, жаль, горе, яке не можна виміряти нічим і ніколи. Ось таку ціну вся Україна і наша громада платить за кожен новий день, за можливість жити, за Перемогу, яка неодмінно буде за нами, бо є вони - наші героїчні захисники, титани духу, сили, віри у визволенні рідної землі від російських окупантів. Антон народився в Носівці, Після закінчення другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно – технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України. З початком повномасштабного вторгнення росії проти України і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист рідної держави добровольцями, служили в одній частині, з честю виконували свій військовий обов’язок… | Неймовірний біль, жаль, горе, яке не можна виміряти нічим і ніколи. Ось таку ціну вся Україна і наша громада платить за кожен новий день, за можливість жити, за Перемогу, яка неодмінно буде за нами, бо є вони - наші героїчні захисники, титани духу, сили, віри у визволенні рідної землі від російських окупантів. Антон народився в Носівці, Після закінчення другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно – технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України. З початком повномасштабного вторгнення росії проти України і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист рідної держави добровольцями, служили в одній частині, з честю виконували свій військовий обов’язок… | ||
| − | + | На жаль, Антон віддав за Україну найцінніше-своє юне життя. | |
Наш земляк був удостоєний почесної відзнаки Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14.10 2022 року. | Наш земляк був удостоєний почесної відзнаки Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14.10 2022 року. | ||
Версія за 22:41, 8 листопада 2023
Антон Павлович Красевич (23 листопада 1999 — 8 листопада 2022) — носівчанин, старший солдат ЗСУ. Мобілізований на російсько-українську війну, в ході бойових дій був важко поранений і помер у госпіталі.
Відзнаки
Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено нашого земляка старшого солдата Красевича Антона Павловича орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Церемонія вручення державних нагород рідним загиблих героїв Чернігівщини відбулась 6 червня у залі засідань обласної ради.
Пам'ять
14 липня 2023 року Носівська міська рада рішенням № 7/37/VIII перейменувала в місті Носівка вулицю Миколи Вінграновського на вулицю Антона Красевича.[1]
Носівщина знову в жалобі
- Джерело: Носівщина знову в жалобі, Пресслужба Носівської міської ради, 14 листопада 2022
Невимовно боляче щоразу повідомляти про втрати наших захисників. Встократ, коли гинуть такі молоді хлопці… Яка ж гірка і болюча для всіх нас осінь 2022 року, як часто приходять важкі новини…
Старший солдат Антон Павлович Красевич, носівчанин, (23.11.1999 - 08.11.2022), був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно - саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501, під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя.
Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада завершився його земний шлях.
Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус щиро співчувають у тяжкому, непоправному горі мамі Ользі Миколаївні, батьку Павлу Павловичу, брату і побратиму Артему, всім рідним та близьким Героя.
Красевич Антон Павлович
- Джерело: «Носівські вісті» за 24 листопада 2022 р., № 36 (9790)
Разом з мамою та братом-близнюком Артемом Антон проживав у Носівці по вулиці Привітній. Таким він був і сам – щирим, відкритим, талановитим, з відкритою душею й серцем, сповненим любові до всіх. Після закінчення навчання у другій міській школі разом брати здобували освіту в Броварському професійно-технічному закладі, затим проходили строкову службу в Збройних силах України. І з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну обидва брати Красевичі стали на захист рідної держави. Із 31 березня Антон Павлович служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501. На жаль, під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій на початку листопада старший солдат Красевич був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону міста Харків. Однак поранення у захисника виявилися занадто тяжкими, хоч воїн разом з лікарями до останнього боровся за своє молоде життя. Восьмого листопада земний шлях Героя обірвався.
Сімнадцятого листопада живим коридором шани носівчани провели мужнього захисника в його останню путь до місця вічного спочинку на одному з кладовищ цукрозаводського мікрорайону міста Носівки. Вся Носівщина схиляється в жалобі перед пам’яттю мужнього захисника, справжнього Героя, який віддав найдорожче – власне життя – за свободу та незалежність своєї Батьківщини.
Роковини загибелі
- Джерело: Роковини загибелі Антона Красевича (23.11.1999 - 08.11.2022). Дякуємо... Пам'ятаємо..., Носівська міська рада, 8 листопада 2023
Сьогодні роковини загибелі нашого юного захисника – старшого солдата, носівчанина, Антона Красевича.
Він був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно - саперного взводу 3 механізованого батальйону.
Під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя.
Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада завершився його земний шлях.
Антон був щирим, відкритим, талановитим, з відкритою душею і серцем, сповненим любові до всіх.
Неймовірний біль, жаль, горе, яке не можна виміряти нічим і ніколи. Ось таку ціну вся Україна і наша громада платить за кожен новий день, за можливість жити, за Перемогу, яка неодмінно буде за нами, бо є вони - наші героїчні захисники, титани духу, сили, віри у визволенні рідної землі від російських окупантів. Антон народився в Носівці, Після закінчення другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно – технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України. З початком повномасштабного вторгнення росії проти України і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист рідної держави добровольцями, служили в одній частині, з честю виконували свій військовий обов’язок…
На жаль, Антон віддав за Україну найцінніше-своє юне життя.
Наш земляк був удостоєний почесної відзнаки Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14.10 2022 року.
А також Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено нашого земляка старшого солдата Красевича Антона Павловича орденом «За мужність».
На фасаді рідного навчального закладу – Носівській гімназії №2 встановлена меморіальна дошка на його честь. Також вулиця Вінграновського у цукрозаводському мікрорайоні носить тепер його ім'я.
Поховали Героя на кладовищі по вул.Кармалюка, цукрозаводського мікрорайону.
Примітки
- ↑ Про перейменування вулиці в м. Носівка, Носівська міська рада, 14 липня 2023, переглянуто 2023-08-17
