Редагування Красевич Антон Павлович

[[Файл:Антон Красевич.jpg|міні|Антон Красевич]]

'''Антон Павлович Красевич''' ([[23 листопада]] [[1999]], Носівка — [[8 листопада]] [[2022]], Харків) — носівчанин, старший солдат ЗСУ. Мобілізований на російсько-українську війну, в ході бойових дій був важко поранений і помер у госпіталі. 

== Життєпис ==
Народився в Носівці, разом з мамою та братом-близнюком Артемом проживав по [[Вулиця Привітна|вулиці Привітній]] цукрозаводського мікрорайону Носівки. 

Після закінчення другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно-технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист України добровольцями, служили в одній частині. Був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка (військова частина А 0501).

Під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків, де лікарям не вдалося врятувати його життя.

Похований на [[Кладовище по вулиці Кармелюка|кладовищі по вул. Кармелюка]], цукрозаводського мікрорайону.

== Родина ==
Мати: Ольга Миколаївна, батько Павло Павлович, брат-близнюк Артем.

== Відзнаки ==
Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено нашого земляка старшого солдата Красевича Антона Павловича орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).<ref>{{Cite web | url = https://www.president.gov.ua/documents/82023-45529 | title = Указ Президента України №8/2023 від 9 січня 2023 року | publisher = Офіційне інтернет-представництво Президента України  | author = | date = | access-date = | language = }}</ref> Церемонія вручення державних нагород рідним загиблих героїв Чернігівщини відбулась 6 червня у залі засідань обласної ради.

Ушанований почесною відзнакою Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14 жовтня 2022 року.

== Пам'ять ==
14 липня 2023 року Носівська міська рада рішенням № 7/37/VIII перейменувала в місті Носівка у цукрозаводському мікрорайоні вулицю Миколи Вінграновського на [[Вулиця Антона Красевича|вулицю Антона Красевича]].<ref>{{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=38986&tp=7 | title = Про перейменування вулиці в м. Носівка | publisher =  Носівська міська рада | author = | date = 14 липня 2023 | access-date = 2023-08-17 | language = }}</ref>

На фасаді рідного навчального закладу – [[Носівська гімназія № 2|Носівській гімназії №2]] встановлена меморіальна дошка на його честь.

== Носівщина знову  в жалобі ==
: ''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1333472727398983&id=100022088054658 | title = Носівщина знову  в жалобі | publisher = Пресслужба Носівської міської ради | author = | date = 14 листопада 2022 | access-date = | language = }}''
Невимовно боляче щоразу повідомляти про втрати наших захисників. Встократ, коли  гинуть такі молоді  хлопці…  Яка ж гірка і болюча для всіх нас  осінь 2022 року, як часто  приходять  важкі новини…

Старший солдат Антон Павлович  Красевич, носівчанин, (23.11.1999 - 08.11.2022), був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно - саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501, під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя. 

Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада завершився його земний шлях.

Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус щиро співчувають у тяжкому, непоправному горі  мамі  Ользі Миколаївні, батьку Павлу Павловичу, брату і побратиму Артему, всім рідним та близьким Героя.

== Красевич Антон Павлович ==
:''Джерело: «Носівські вісті» за 24 листопада 2022 р., № 36 (9790)''

Разом з мамою та братом-близнюком Артемом Антон проживав у Носівці по вулиці Привітній. Таким він був і сам – щирим, відкритим, талановитим, з відкритою душею й серцем, сповненим любові до всіх. Після закінчення навчання у другій міській школі разом брати
здобували освіту в Броварському професійно-технічному закладі, затим проходили строкову службу в Збройних силах України. І з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну обидва брати Красевичі стали на захист рідної держави. Із 31 березня Антон Павлович служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501. На жаль, під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій на початку листопада старший солдат Красевич був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону міста Харків. Однак поранення у захисника виявилися занадто тяжкими, хоч воїн разом з лікарями до останнього боровся за своє молоде життя. Восьмого листопада земний шлях Героя обірвався.

Сімнадцятого листопада живим коридором шани носівчани провели мужнього захисника в його останню путь до місця вічного спочинку на одному з кладовищ цукрозаводського мікрорайону міста Носівки. Вся Носівщина схиляється в жалобі перед пам’яттю мужнього захисника, справжнього Героя, який віддав найдорожче – власне життя – за свободу та незалежність своєї Батьківщини.

== Роковини загибелі ==
:''Джерело: {{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=484229&tp=page | title = Роковини загибелі Антона Красевича (23.11.1999 - 08.11.2022). Дякуємо... Пам'ятаємо...| publisher = Носівська міська рада| author = | date = 8 листопада 2023 }}''
Сьогодні роковини загибелі нашого юного захисника – старшого солдата, носівчанина, Антона Красевича.

Він був мобілізований 31 березня 2022 року, служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону.

Під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя.

Залишившись вірним присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада завершився його земний шлях.

Антон  був щирим, відкритим, талановитим, з відкритою душею і серцем, сповненим любові до всіх.

Неймовірний біль, жаль, горе, яке не можна виміряти нічим і ніколи. Ось таку ціну вся Україна і наша громада платить за кожен новий день, за можливість жити, за Перемогу, яка неодмінно буде за нами, бо є вони — наші героїчні захисники, титани духу, сили, віри у визволенні рідної землі від  російських окупантів. Антон народився в Носівці,  Після закінчення  другої міської школи, здобував освіту в Броварському професійно – технічному закладі, пройшов строкову службу у Збройних Силах України. З початком повномасштабного вторгнення  росії  проти України і він, і його брат-близнюк Артем стали на захист рідної держави добровольцями, служили в одній частині, з честю виконували свій військовий обов’язок…

На жаль, Антон віддав за Україну найцінніше — своє юне життя.

Наш земляк був удостоєний почесної відзнаки Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»  від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Відповідний наказ підписано 14.10 2022 року.

А також Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено нашого земляка старшого солдата Красевича Антона Павловича орденом «За мужність».

На фасаді рідного навчального закладу – Носівській гімназії №2 встановлена  меморіальна дошка на його честь. Також вулиця Вінграновського у цукрозаводському мікрорайоні носить тепер його ім'я.

Поховали Героя на [[Кладовище по вулиці Кармелюка|кладовищі по вул. Кармелюка]], цукрозаводського мікрорайону.

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Посилання ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Красевич_Антон_Павлович

[[Категорія:Уродженці Носівки]]
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 2]]
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
[[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]]
[[Категорія:Поховані на кладовищі по вулиці Кармелюка]]
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
[[Категорія:Люди К]]