Редагування Корінь Іван Демидович
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
| Поточна версія | Ваш текст | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Як він розповідав, дуже хотів служити в Армії, але оскільки завод був підпорядкований Наркомату оборони, кваліфікованих працівників в Армію не призивали, вони мали так звану бронь. Восени 1939 року був арештований наставник і старший товариш мого тата — головний механік, і його обов'язки тимчасово довелось виконувати татові. | Як він розповідав, дуже хотів служити в Армії, але оскільки завод був підпорядкований Наркомату оборони, кваліфікованих працівників в Армію не призивали, вони мали так звану бронь. Восени 1939 року був арештований наставник і старший товариш мого тата — головний механік, і його обов'язки тимчасово довелось виконувати татові. | ||
| − | Війна стала несподіванкою для всіх, адже з Німеччиною був укладений пакт про ненапад. Тато щодня ходив у військкомат і просився на фронт. Як згадував він, було соромно перебувати в тилу, коли на передовій його товариші по роботі вже проливали кров. Нарешті, 17 липня він був вже в училищі з підготовки механіків-водіїв танка. Курс " | + | Війна стала несподіванкою для всіх, адже з Німеччиною був укладений пакт про ненапад. Тато щодня ходив у військкомат і просився на фронт. Як згадував він, було соромно перебувати в тилу, коли на передовій його товариші по роботі вже проливали кров. Нарешті, 17 липня він був вже в училищі з підготовки механіків-водіїв танка. Курс "взлёт—посадка", і він на фронті. Механіком-водієм танка пройшов всю війну. Кілька разів був тяжко контужений, отримав поранення, але знову і знову повертався на фронт, до свого екіпажу. Був нагороджений орденом "Красной Звезды" і кількома медалями. Перемогу зустрів в Східній Пруссії під Кенігсбергом, хоч, за його словами, мріяв дійти до Берліна. До речі, вступив до лав ВКП(б), перебуваючи на фронті, коли їх частина захищала м. Грозниий. |
Після демобілізації у грудні 1945 року був направлений на роботу в Носівський район на посаду начальника відділу будівництва [[Носівський райвиконком|Носівського райвиконкому]]. Головним його завданням була відбудова спалених фашистами сіл [[Козари]], [[Сулак]] і [[Коробчине]]. Пліч-о-пліч з моїм батьком працювали [[Безносюк Федосій Михайлович]], [[Куц Петро Григорович]], [[Бут Макар Омелянович]], [[Шурута Павло Логвинович]] та інші, прізвища яких я, на жаль, не пам'ятаю. | Після демобілізації у грудні 1945 року був направлений на роботу в Носівський район на посаду начальника відділу будівництва [[Носівський райвиконком|Носівського райвиконкому]]. Головним його завданням була відбудова спалених фашистами сіл [[Козари]], [[Сулак]] і [[Коробчине]]. Пліч-о-пліч з моїм батьком працювали [[Безносюк Федосій Михайлович]], [[Куц Петро Григорович]], [[Бут Макар Омелянович]], [[Шурута Павло Логвинович]] та інші, прізвища яких я, на жаль, не пам'ятаю. | ||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
[[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]] | [[Категорія:Учасники Німецько-радянської війни]] | ||
| − | |||
[[Категорія:Люди К]] | [[Категорія:Люди К]] | ||
