Колгосп імені Фрунзе
В колгоспі ім. Фрунзе в 1971-1975 виростили на кожному гектарі в середньому по 44 цнт зернових, по 313 цнт цукрових буряків, по 250 цнт картоплі, по 254 цнт овочів.
Механізована ланка М. Г. Сеника щорічно домагалося врожаю зерна кукурудзи по 90-100 цнт з гектара на закріпленій за ним 100-гектарній площі.
У 1976 колгосп завоював право підписати рапорт XXV з'їзду КПРС і отримав звання колективу комуністичної праці.
Ударною працею відзначилися Носівські тваринники. В колгоспі ім. Фрунзе в 1976-1980 введені в дію 2 корівники, кормоцех, приміщення для відгодівлі худоби. Збільшилося колгоспне стадо. Тут налічується 2545 голів великої рогатої худоби, 837 голів свиней.
Зі спогадів моєї мами[ред. | ред. код]
Зі спогадів моєї мами, у 1938-1940 виділялись колгоспникам землі під заселення (переселення з Лісових хуторів) на основане село Жовтень і колгосп мав назву "Жовтень". А потім перейменували на колгосп ім. Мічуріна і головою був Корешок (ім'я та по батькові не пам'ятає мама). Потім після війни прислали нового голову із м.Києва - Івана Івановича, за часів якого почали колгоспникам платити гроші по 3 коп. А вже потім став Чернецький Олексій Лазаревич з 1956-1970-і приблизно. Після нього був Коломієць Іван Іванович у 1980 роках.
А вже потім об'єднали колгоспи ім.Мічуріна — села Політвідділ (Дебрево) і Жовтень, та ім. Фрунзе і головою стала Сичова Марія Іванівна.
Далі був Ретизник О. М. (?-?), у 1983-1988, потім - Галич Гр. Мих.,
Пугач Іван Іванович в 1988-1990 — заступник голови правління, пізніше головний агроном колгоспу імені Фрунзе (м. Носівка). У 1990-1998 - голова правління колгоспу.