Редагування Закалюжний Євгеній Григорович

{{Однофамільці|Закалюжний}}
'''Євген Григорович Закалюжний''' (народився ? у Володьковій Дівиці — помер [[14 травня]] [[2022]]) — військовик, сержант, нагороджений орденом «За мужність». 

== Життєпис ==
Стати військовим була його мрія дитинства, тому після закінчення школи, він вступав до Одеського інституту сухопутних військ. З першої спроби це не вдалося, а ставши солдатом строкової служби, ще більше впевнився, що військова справа- це його. Тому не відмовився від своєї мрії і таки став курсантом цього вузу. Втім не вчити теорію, а опановувати військову практику припало до душі юнаку більше. Спробувавши себе у службі в десантних військах, він не роздумуючи записався добровольцем у миротворчий батальйон в Югославію. 

Коли у 2014 році росія розпочала вторгнення в Україну, він знову пішов добровольцем, став на захист рідної країни, обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність». 

Після лікування та реабілітації, у 2015 році&nbsp;— демобілізований. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, Євгеній&nbsp;— знову добровольцем пішов боронити рідну землю. 14 травня 2022 року у важких боях на Луганщині біля міста Попасна сержант Закалюжний отримав осколкове поранення, несумісне з життям.<ref>{{Cite web | url = https://cntime.cn.ua/na-shodi-zaginuli-troye-bijciv-iz-nosivskoyi-groma-article/ | title = На Сході загинули троє бійців із Носівської громади | publisher = Час Чернігівський | author = | date = 2022-05-27 | access-date = | language = }}</ref>

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Посилання ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Закалюжний_Євген_Григорович

[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]]
[[Категорія:Сержанти]]
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]]
[[Категорія:Люди З]]
@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Однофамільці|Закалюжний}}
-[[Файл:Євген Закалюжний.jpg|міні|Євгеній Закалюжний]]
+'''Євген Григорович Закалюжний''' (народився ? у Володьковій Дівиці — помер [[14 травня]] [[2022]]) — військовик, сержант, нагороджений орденом «За мужність».
-'''Євгеній Григорович Закалюжний''' (народився [[8 квітня]] [[1979]] у Володьковій Дівиці — помер [[14 травня]] [[2022]]) — військовик, сержант. Обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність», загинув у бою біля міста Попасна.
 == Життєпис ==
+Стати військовим була його мрія дитинства, тому після закінчення школи, він вступав до Одеського інституту сухопутних військ. З першої спроби це не вдалося, а ставши солдатом строкової служби, ще більше впевнився, що військова справа- це його. Тому не відмовився від своєї мрії і таки став курсантом цього вузу. Втім не вчити теорію, а опановувати військову практику припало до душі юнаку більше. Спробувавши себе у службі в десантних військах, він не роздумуючи записався добровольцем у миротворчий батальйон в Югославію.
-У 1996 році він закінчив Червонопартизанську загальноосвітню школу, вступивши до Ніжинського педагогічного університету імені М. Гоголя.
+Коли у 2014 році росія розпочала вторгнення в Україну, він знову пішов добровольцем, став на захист рідної країни, обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність».
-Після року навчання вирішив пов'язати своє життя з армією та долучитися до десантних військ, тож потрапив на строкову службу у місто Болград Одеської області.
-У 1999 році Євгеній брав участь у миротворчій місії в Югославії, а у період з 2000—2002 років проходив військову службу за контрактом у Житомирі. З початком Революції Гідності та бойових дій на Сході України Євгеній знов повернувся до лав Збройних Сил України, аби зі зброєю в руках давати відсіч загарбнику. Обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність».
-Після лікування та реабілітації, у 2015 році&nbsp;— демобілізований.
-У 2018-му році він знову підписав контракт зі Збройними Силами України.
-З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, Євгеній&nbsp;— знову добровольцем пішов боронити рідну землю навідником до 15-го окремого мотопіхотного батальйону. 14 травня 2022 року у важких боях на Луганщині біля міста Попасна сержант Закалюжний отримав осколкові поранення, несумісні з життям.<ref>{{Cite web | url = https://cntime.cn.ua/na-shodi-zaginuli-troye-bijciv-iz-nosivskoyi-groma-article/ | title = На Сході загинули троє бійців із Носівської громади | publisher = Час Чернігівський | author = | date = 2022-05-27 | access-date = | language = }}</ref>
-Вдома на нього чекали батьки та брат.
-травня 2022 похований кладовищі (Миколаївське) по вулиці Освіти в с. Володькова Дівиця.
+Після лікування та реабілітації, у 2015 році&nbsp;— демобілізований. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, Євгеній&nbsp;— знову добровольцем пішов боронити рідну землю. 14 травня 2022 року у важких боях на Луганщині біля міста Попасна сержант Закалюжний отримав осколкове поранення, несумісне з життям.<ref>{{Cite web | url = https://cntime.cn.ua/na-shodi-zaginuli-troye-bijciv-iz-nosivskoyi-groma-article/ | title = На Сході загинули троє бійців із Носівської громади | publisher = Час Чернігівський | author = | date = 2022-05-27 | access-date = | language = }}</ref>
 == Примітки ==
@@ Рядок 26: / Рядок 13: @@
 == Посилання ==
-* https://www.facebook.com/profile.php?id=100035693349863 Євгеній Закалюжний, Facebook
+* https://uk.wikipedia.org/wiki/Закалюжний_Євген_Григорович
-* https://uk.wikipedia.org/wiki/Закалюжний_Євгеній_Григорович
 [[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]]
 [[Категорія:Сержанти]]
-[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]]
+[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]]
-[[Категорія:Поховані у Володьковій Дівиці]]
 [[Категорія:Люди З]]