Редагування Буняк Іван Якович
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
| Поточна версія | Ваш текст | ||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
:''„Пригадую свій перший робочий день. Відкрила двері, а там лише голі стіни, вогнегасник та дерев'яний ящик для сміття. Треба було починати новий ремонт, та й палива не було. Довелось звертатися до влади. Проте ніхто на той час цільових коштів не виділяв. Все робилось на добровільні внески колгоспів району. Велику допомогу в організації роботи музею, його облаштуванні тоді надавали секретар райкому партії О. П. Богомаз, голова ради музею І. Я. Буняк, інші ентузіасти цієї справи. Чернігівський музей почав відряджати наукових співробітників, які допомагали розробляти експозиційний план. Особливо відчутною була допомога В. В. Займенко. Художнім оформленням та виготовленням стендів займався талановитий місцевий художник Володимир Пікалов”.'' | :''„Пригадую свій перший робочий день. Відкрила двері, а там лише голі стіни, вогнегасник та дерев'яний ящик для сміття. Треба було починати новий ремонт, та й палива не було. Довелось звертатися до влади. Проте ніхто на той час цільових коштів не виділяв. Все робилось на добровільні внески колгоспів району. Велику допомогу в організації роботи музею, його облаштуванні тоді надавали секретар райкому партії О. П. Богомаз, голова ради музею І. Я. Буняк, інші ентузіасти цієї справи. Чернігівський музей почав відряджати наукових співробітників, які допомагали розробляти експозиційний план. Особливо відчутною була допомога В. В. Займенко. Художнім оформленням та виготовленням стендів займався талановитий місцевий художник Володимир Пікалов”.'' | ||
| − | Загалом весь огром роботи з відновлення та збереження цінних експонатів, виготовлення експозиції – все робилося виключно на добровільних засадах, як тоді говорилося. Після роботи допізна просиджували чи в музеї, чи в когось вдома, аби створити спільний на всіх храм історії розвитку нашого краю. Музей відвідували багато відомих діячів науки і культури. Приїздив у Носівку і тодішній міністр культури Бабійчук. Роботою музею зацікавився й інститут археології АН України. Частим гостем у ньому став його представник, археолог В.Ф. Воєвода. Саме під його керівництвом були проведені археологічні розвідки на території першого поселення носівчан поблизу р. Рудка, під селом Сулак, на території земляного укріплення | + | Загалом весь огром роботи з відновлення та збереження цінних експонатів, виготовлення експозиції – все робилося виключно на добровільних засадах, як тоді говорилося. Після роботи допізна просиджували чи в музеї, чи в когось вдома, аби створити спільний на всіх храм історії розвитку нашого краю. Музей відвідували багато відомих діячів науки і культури. Приїздив у Носівку і тодішній міністр культури Бабійчук. Роботою музею зацікавився й інститут археології АН України. Частим гостем у ньому став його представник, археолог В.Ф. Воєвода. Саме під його керівництвом були проведені археологічні розвідки на території першого поселення носівчан поблизу р. Рудка, під селом Сулак, на території земляного укріплення Городища, що розташоване поблизу Плоского. В археологічних розвідках брали участь найбільші прихильники цієї справи: 3. Д. Пуха, Л. Д. Пуха, В. Кебкал, П. Є. Репета, К. Ф. Мірошник, І. В. Павленко, учні шкіл. По закінченню експедиції проводилась тематична конференція: «Люби і знай свій рідний край». |
Власне, музейною справою того часу займались справді ентузіасти, які отримували від того неабияке моральне задоволення. І передусім від того, що їхня праця і захоплення не загубилися, а стали надбанням земляків. На той час музей працював по три дні в тиждень, організовував екскурсії не лише для шкіл району, а й інших міст. І це було найвищою винагородою для його творців, справжніх патріотів рідного краю. На жаль, більшість з них уже відійшли у Вічність. Втім, якщо сьогодні ми говоримо про них і їхнє життя з вдячністю, вони прожили достойно і яскраво. Життя на повен зріст. Саме до когорти таких особистостей Носівщини цілком справедливо належить й І. Я. Буняк. На жаль, вже 10 років його немає з нами, однак його справу з таким же неспокоєм і знанням всіх тонкощів продовжує син, вчитель історії Носівської районної гімназії. Власне, саме завдячуючи батьку, свого часу Анатолій Іванович обрав юнацьке захоплення собі за професію. Став одним із організаторів музею, разом з [[Фурса Валерій Михайлович|В. М. Фурсою]], спочатку у школі, а потім – гімназії. [[Буняк Анатолій Іванович|Анатолій Іванович]] готував експозицію з історії Носівки, використовуючи переважно матеріали, зібрані батьком. | Власне, музейною справою того часу займались справді ентузіасти, які отримували від того неабияке моральне задоволення. І передусім від того, що їхня праця і захоплення не загубилися, а стали надбанням земляків. На той час музей працював по три дні в тиждень, організовував екскурсії не лише для шкіл району, а й інших міст. І це було найвищою винагородою для його творців, справжніх патріотів рідного краю. На жаль, більшість з них уже відійшли у Вічність. Втім, якщо сьогодні ми говоримо про них і їхнє життя з вдячністю, вони прожили достойно і яскраво. Життя на повен зріст. Саме до когорти таких особистостей Носівщини цілком справедливо належить й І. Я. Буняк. На жаль, вже 10 років його немає з нами, однак його справу з таким же неспокоєм і знанням всіх тонкощів продовжує син, вчитель історії Носівської районної гімназії. Власне, саме завдячуючи батьку, свого часу Анатолій Іванович обрав юнацьке захоплення собі за професію. Став одним із організаторів музею, разом з [[Фурса Валерій Михайлович|В. М. Фурсою]], спочатку у школі, а потім – гімназії. [[Буняк Анатолій Іванович|Анатолій Іванович]] готував експозицію з історії Носівки, використовуючи переважно матеріали, зібрані батьком. | ||
