Редагування Буняк Євдокія Василівна

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Євдокія Буняк.jpg|міні|Євдокія Буняк]]
+
'''Євдокія Василівна Буняк''' (народилася 20 лютого 1919 року в селі [[Селище]]) — педагог, працювала директором Селищанської школи.
'''Євдокія Василівна Буняк''' (народилася [[20 лютого]] [[1919]] року в селі [[Селище]] — померла [[31 грудня]] [[1995]]) — педагог, працювала в школах Носівки, також директором [[Селищенська школа|Селищенської школи]] (з 1962 по 1976).
 
  
 
== Життєпис ==  
 
== Життєпис ==  
:''Текст і фото надала [[Кунтиш Людмила Іванівна|Людмила Кунтиш]], донька Івана і Євдокії Буняків''
+
:''Автор: [[Кунтиш Людмила Іванівна]], дочка Євдокії Буняк''
 
В 1934 році закінчила Селищанську семирічну школу і цього ж року вступила до Ніжинського педтехнікуму, який в 1935 році був частково переведений до Новгородсіверська і частково до Прилук.  
 
В 1934 році закінчила Селищанську семирічну школу і цього ж року вступила до Ніжинського педтехнікуму, який в 1935 році був частково переведений до Новгородсіверська і частково до Прилук.  
 
   
 
   
[[Файл:Учні Селищенської школи, перша половина 1930-х.jpg|800 пкс]]
+
:''Євдокія Василівна: у верхньому ряду четверта зліва направо, ще учениця''
 
 
:''Євдокія у верхньому ряду четверта зліва направо, ще учениця''
 
 
    
 
    
В 1937 році закінчила Прилуцьку педшколу і одержала направлення до [[Носівський районний відділ народної освіти|Носівського РВНО]]. З 15 серпня 1937 року Носівським РВНО була призначена у Селищанську семирічну школу на посаду вчителя I-IV класів. В 1939-1940 викладала мову і математику в 5-6 класах за сумісництвом.  
+
В 1937 році закінчила Прилуцьку педшколу і одержала направлення до [[Носівський районний відділ народної освіти|Носівського РВНО]]. З 15 серпня 1937 року Носівським РВНО була призначена у Селищанську семирічну школу на посаду вчителя I-IV класів. В 1939-1990 викладала мову і математику в 5-6 класах за сумісництвом.  
 
 
[[Файл:Учні і вчителі Селищенської школи, 1939.jpg|800 пкс]]
 
 
   
 
   
 
:''В числі вчителів, четверта зліва направо, в центрі''
 
:''В числі вчителів, четверта зліва направо, в центрі''
  
В Селищанській семирічній школі працювала до окупації села, яка тривала з 12.09.1941 по 13.09.1943. В період окупації до травня 1943 року працювала в сільському господарстві. З 17 травня 1943 року була бійцем в партизанському загоні  «[[За Батьківщину]]». Як опинилась там? Нічний стук партизанів у вікно, переховування радіоприймача, постачання партизанів хлібом…
+
В Селищанській семирічній школі працювала до окупації села, яка тривала з 12.09.1941по 13.09 1943. В період окупації до травня 1943 року працювала в сільському господарстві. З 17 травня 1943 року була бійцем в партизанському загоні  «[[За Батьківщину]]». Як опинилась там? Нічний стук партизанів у вікно, переховування радіоприймача, постачання партизанів хлібом…
  
 
Ось як писав про це учасник партизанської боротьби [[Шевчук Володимир Йосипович|В.Й.Шевчук]] у статті «Голос великої землі», що надрукована була уже в повоєнні роки районною газетою:
 
Ось як писав про це учасник партизанської боротьби [[Шевчук Володимир Йосипович|В.Й.Шевчук]] у статті «Голос великої землі», що надрукована була уже в повоєнні роки районною газетою:
Рядок 23: Рядок 18:
 
Пішли чутки і по селу: в когось бувають партизани. Підозри сусідів, серед яких були поліцаї, та тривожна заява «лісових гостей» про те, що їх помітили, змусила подружжя вночі перебратися до лісу.
 
Пішли чутки і по селу: в когось бувають партизани. Підозри сусідів, серед яких були поліцаї, та тривожна заява «лісових гостей» про те, що їх помітили, змусила подружжя вночі перебратися до лісу.
 
        
 
        
За участь в одній із бойових операцій зі знищення поїзда Євдокія Василівна була відзначена медаллю «За відвагу», яку вручили їй вже в 1960-х роках.           
+
За участь в одній із бойових операцій по знищенню поїзда Євдокія Василівна була удостоєна медалі «За відвагу», яку вручили їй вже в 1960-х роках.           
  
 
Довгожданного вересневого дня 1943 року, коли фашистів було вигнано з рідної землі, загін «За Батьківщину» пішов на з'єднання із загонами С. А. Ковпака, вона повернулась з чоловіком у село налагоджувати роботу школи, вчити і виховувати дітей.
 
Довгожданного вересневого дня 1943 року, коли фашистів було вигнано з рідної землі, загін «За Батьківщину» пішов на з'єднання із загонами С. А. Ковпака, вона повернулась з чоловіком у село налагоджувати роботу школи, вчити і виховувати дітей.
Рядок 30: Рядок 25:
  
 
Познайомилась із зав. військовим відділом Носівського райкому партії [[Буняк Іван Гордійович|Іваном Гордійовичем Буняком]]. Побрались і пішли діти. Їх четверо у сім'ї Буняків.
 
Познайомилась із зав. військовим відділом Носівського райкому партії [[Буняк Іван Гордійович|Іваном Гордійовичем Буняком]]. Побрались і пішли діти. Їх четверо у сім'ї Буняків.
 
[[Файл:Євдокія й Іван Буняки.jpg|800 пкс]]
 
 
:''Євдокія й Іван Буняки''
 
 
   
 
   
З 1 квітня 1949 року була викладачем Носівської 7-річної школи №6, яка на той час знаходилася в приміщенні, де згодом розмістили СЮТ, а школу №6 об'єднали з школою №5, опісля, короткий період викладала свій предмет у Носівській школі №7
+
З 1 квітня 1949 року була викладачем Носівської 7-річної школи №6, яка на той час знаходилася в приміщенні, де згодом розмістили СЮТ, а школу №б об'єднали з школою №5, опісля, короткий період викладала свій предмет у Носівській школі №7
  
 
(детальні документальні підтвердження щодо періоду роботи в зазначених Носівських школах в нашому сімейному архіві не збереглись)  (фото періоду проживання і роботи  в Носівці)
 
(детальні документальні підтвердження щодо періоду роботи в зазначених Носівських школах в нашому сімейному архіві не збереглись)  (фото періоду проживання і роботи  в Носівці)
 
[[Файл:Євдокія Буняк із ріднею.jpg|800 пкс]]
 
 
   
 
   
 
:''на фото: в центрі Євдокія Василівна, зліва від неї – чоловік Буняк Іван Гордійович, справа: Рикунич Микола Павлович, троюрідний брат Буняків та Михайло Гордійович Буняк''
 
:''на фото: в центрі Євдокія Василівна, зліва від неї – чоловік Буняк Іван Гордійович, справа: Рикунич Микола Павлович, троюрідний брат Буняків та Михайло Гордійович Буняк''
Рядок 55: Рядок 44:
 
Померла Євдокія Василівна в останній день 1995 року, проживши неповних 77 літ.
 
Померла Євдокія Василівна в останній день 1995 року, проживши неповних 77 літ.
  
[[Категорія:Уродженці Селища]]
 
[[Категорія:Нагороджені медаллю «За відвагу»]]
 
[[Категорія:Директори Селищенської школи]]
 
[[Категорія:Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»]]
 
 
[[Категорія:Люди Б]]
 
[[Категорія:Люди Б]]

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)