Відмінності між версіями «Боженко Василь Назарович»
м (Perohanych перейменував сторінку з Боженка Василь Назарович на Боженко Василь Назарович без створення перенаправлення) |
|||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Входить до числа постатей, які підпадають під закон про декомунізацію. | Входить до числа постатей, які підпадають під закон про декомунізацію. | ||
| + | |||
| + | == Стосунок до Носівщини == | ||
| + | 23 січня 1919 року при підтримці місцевих партизан війська Таращанського полку (командир полку Василь Боженко) захопили Ніжин. [[24 січня]] таращанці ввійшли до Носівки. Вдруге в Носівці була встановлена радянська влада. | ||
| + | |||
| + | == Смерть == | ||
| + | Помер (за однією з версій був отруєний ЧК в процесі ліквідації партизанщини в Червоній Армії)<ref name="istpravda">{{Cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/16/152209/ |title=Митрофаненко Ю. Боженко, Щорс та інші. Трагедія «червоних отаманів» |accessdate=21 березня 2018 |archive-date=21 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180321192852/http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/16/152209/ }}</ref>, за одними даними 21 серпня 1919 року в Житомирі<ref name="Ш2">''Шушківський А. І.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36007 Боженко Василь Назарович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161103220037/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36007 |date=3 листопада 2016 }}… — С. 172.</ref>, за іншими — на станції [[Славута]] [[19 серпня]] [[1919]]. Похований у [[Житомир]]і, могила не збереглася. | ||
| + | |||
| + | == Родина == | ||
| + | Дружина Боженка — Феодосія Мартинівна — загинула при загадкових обставинах (за однією з версій, була вбита ЧК)<ref name="istpravda"/> у [[1919]] році. Ймовірно, похована в Києві. Брат Михайло за часів громадянської війни командував ескадроном [[Богунський полк|Богунського полку]], брав участь у німецько-радянській війні: був командиром загону народного ополчення [[Дніпровський металургійний комбінат|Дніпровського металургійного заводу ім. Дзержинського]]<ref>Див. ''[[Дмитро Пилипович Григорович|Григорович Д. Ф.]], [[Володимир Олександрович Замлинський|Замлинський В. А.]], [[Василь Миколайович Нем'ятий|Немятый В. Н.]]'' Коммунистическая партия Украины в годы Великой Отечественной войны. — {{К.}} : Політвидав України, 1980.</ref>. | ||
| + | |||
| + | == Ставлення до української мови == | ||
| + | [[Затонський Володимир Петрович|Затонський]] наводив приклад Василя Боженка, який на прохання поставити україномовну п'єсу відповів ламаною російською (добре її так і не вивчив): «Пьесу розришаю, но заприщаю, как на контреволюционном языке»<ref>''Стецишин О.'' [https://web.archive.org/web/20161111194709/http://movaua.org.ua/?p=3564 Як більшовики зневажали українську мову] // Історія. — 2016. — № 8 (33) (серп.). — С. 4—5.</ref>. | ||
== Посилання == | == Посилання == | ||
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Боженко_Василь_Назарович | * https://uk.wikipedia.org/wiki/Боженко_Василь_Назарович | ||
Поточна версія на 13:47, 24 січня 2024
Василь Назарович Боженко (1867/1869/1871 — 19 серпня 1919) — більшовицький червоний польовий командир та український радянський військовий діяч часів війни 1917—1921 років, українофоб, колаборант, посібник російських більшовиків.
Входить до числа постатей, які підпадають під закон про декомунізацію.
Стосунок до Носівщини[ред. | ред. код]
23 січня 1919 року при підтримці місцевих партизан війська Таращанського полку (командир полку Василь Боженко) захопили Ніжин. 24 січня таращанці ввійшли до Носівки. Вдруге в Носівці була встановлена радянська влада.
Смерть[ред. | ред. код]
Помер (за однією з версій був отруєний ЧК в процесі ліквідації партизанщини в Червоній Армії)[1], за одними даними 21 серпня 1919 року в Житомирі[2], за іншими — на станції Славута 19 серпня 1919. Похований у Житомирі, могила не збереглася.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина Боженка — Феодосія Мартинівна — загинула при загадкових обставинах (за однією з версій, була вбита ЧК)[1] у 1919 році. Ймовірно, похована в Києві. Брат Михайло за часів громадянської війни командував ескадроном Богунського полку, брав участь у німецько-радянській війні: був командиром загону народного ополчення Дніпровського металургійного заводу ім. Дзержинського[3].
Ставлення до української мови[ред. | ред. код]
Затонський наводив приклад Василя Боженка, який на прохання поставити україномовну п'єсу відповів ламаною російською (добре її так і не вивчив): «Пьесу розришаю, но заприщаю, как на контреволюционном языке»[4].
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ 1,0 1,1 Митрофаненко Ю. Боженко, Щорс та інші. Трагедія «червоних отаманів», переглянуто 21 березня 2018
- ↑ Шушківський А. І. Боженко Василь Назарович Шаблон:Webarchive… — С. 172.
- ↑ Див. Григорович Д. Ф., Замлинський В. А., Немятый В. Н. Коммунистическая партия Украины в годы Великой Отечественной войны. — Шаблон:К. : Політвидав України, 1980.
- ↑ Стецишин О. Як більшовики зневажали українську мову // Історія. — 2016. — № 8 (33) (серп.). — С. 4—5.
