| Поточна версія |
Ваш текст |
| Рядок 10: |
Рядок 10: |
| | | | |
| | факс 04642 2 34 18, Agronadia2006@gmail.com | | факс 04642 2 34 18, Agronadia2006@gmail.com |
| − |
| |
| − | == Любительська галузь ТОВ «Агронадія» ==
| |
| − | :''Джерело: Катерина Михайленко, «Носівські вісті», 13 січня 2022 року, №2 (9756), сторінки 1-2.''
| |
| − | Після завершення реформування аграрного сектору вітчизняної економіки серед нових ефективних господарів тоді небагато знайшлося сміливців, хто б продовжував займатися тваринництвом. Воно й зрозуміло, адже рослинництво – галузь сезонна: попрацював з весни до осені, а взимку можна трохи й перепочити. Та й гривня, вкладена у соняшник чи кукурудзу, в урожайні роки може дати й до ста відсотків прибутків. Інша справа – ферма: роботи там, як то кажуть, двадцять чотири на сім, а віддачі, з урахуванням усіх затрат на утримання худоби, заготівлю кормів, облаштування приміщень тощо – кіт наплакав. Утім, сміливці таки знаходяться. Ось і в ТОВ «Агронадія» теж з тваринництвом прощатися не поспішають, багато років поспіль продовжують вирощувати свиней, займаються птахівництвом і навіть мають невелику овечу отару. Щоправда, багато років утримують все це за рахунок інших, більш прибуткових господарських галузей, зокрема, й за рахунок того ж таки рослинництва.
| |
| − |
| |
| − | А між тим, що стосується навіть вівчарства, то в багатьох європейських країнах воно вважається чи не однією з найперспективніших тваринницьких галузей. Іспанія, Чехія, а ще — Австралія, Нова Зеландія, США, Китай, Іран і Туреччина сповна користуються перевагами вівчарства. Щоправда, сьогодні ставку там роблять не на вовну, а на м’ясо та бринзу. У нас же - зовсім інакше.
| |
| − |
| |
| − | :''— Якщо серйозно займатися вівчарством, то потрібно мати як мінімум поголів’я в тисячу овець, — розповідає завідуючий місцевою фермою [[Коробка Леонід Петрович|Леонід Коробка]]. — Утім, перспектива є і в нас, адже вирощуємо овець романівської породи, а їх вівцематки дуже плодовиті, можуть приводити ягнят по два рази на рік, та ще й по дві-три голови за раз. І м'ясо цієї породи дуже смачне.''
| |
| − |
| |
| − | За словами Леоніда Петровича, баранина корисніша за свинину. У ній втричі менше жиру і в чотири — холестерину. І корисних елементів (заліза, солей кальцію, натрію, йоду тощо) у баранині більше. Її калорійність коливається від 165 до 203 ккал (у залежності від категорії м’яса), тоді як свинини — 156-360 ккал. Та не зважаючи на це, наші люди не поспішають споживати баранину, віддаючи перевагу свинині та найдоступнішому на українському ринку м’ясу — курятині.
| |
| − |
| |
| − | Не особливо вірять у ефективність своєї тваринницької галузі й керівники господарства Станіслав Ременюк та Михайло Василенко. Кажуть, що й не ставили це за мету, свого часу облаштовуючи підсобну мініферму не для промислового виробництва, а, так би мовити, для внутрішнього, любительського споживання. Кажуть, якщо ферма не обтяжує господарство збитками — і то вже добре. Зате у їдальні, де харчуються їхні працівники, завжди є свіже, вважай, домашнє м'ясо та яйця…
| |
| − |
| |
| − | Хоч, як на мене, тваринництво і рослинництво просто не можуть бути збитковими, адже їсти люди хочуть завжди. І набагато приємніше споживати якісні й екологічно чисті продукти харчування, аніж перероблені відходи продовольчого виробництва. На щастя, це вже давно усвідомили, у тому числі, і в країнах Європи, до якої ми так прагнемо. Натомість в Україні поки що свині, вівці та птиця так і залишаються у господарствах у якості любительських галузей.
| |
| − |
| |
| − | Катерина Михайленко.
| |
| | | | |
| | [[Категорія:Рівчак-Степанівка]] | | [[Категорія:Рівчак-Степанівка]] |
| | [[Категорія:Сільськогосподарські підприємства]] | | [[Категорія:Сільськогосподарські підприємства]] |
