Безносюк Федосій Михайлович
Федосій Михайлович Безносюк (народився 18 вересня 1912 в Козарах — помер 16 березня 2001) — учасник Німецько-радянської війни, перший голова колгоспу в Козарах після Німецько-радянської війни.
До життєпису[ред. | ред. код]
28 червня 1941 роки вже воював у Севастополі в складі 68 командного полку ППО. Останнім крейсером "Ташкент", який ішов з Севастополя, був перекинутий в Новоросійськ. Воював до звільнення міста, потім переганяв з Ірану "Студебекери" з американською допомогою для фронту. Демобілізований 9 грудня 1945 року.
Закінчив шестимісячні курси голів колгоспів у Чернігові при Чернігівській державній дворічній школі з підготовки керівних кадрів колгоспів (2-й випуск, травень-вересень 1948, Чернігів, вулиця Революції, 31).[1]
Похований у Козарах.
Родина[ред. | ред. код]
Дід Федосия Михайловича Борздий Гнат (родом з Козар) в турецько-російську війну воював з турками в Болгарії на Шипці.
Батько, Безносюк Михайло воював в Порт-Артурі в 1905 році, поранений потрапив в полон до японців, лікували в госпіталі в Нагасакі, після закінчення війни полонених японці повернули в Росію. Убитий фашистами в Козарах 11 березня 1943 року.
Перша його сім'я — жінка та тройко маленьких діток також загинули в Козарах 11 березня 1943 року.
Донька — Безносюк Лідія Федосіївна, онука Лютько Олена.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олена Лютько: Безносюк Федосій Михайлович, Козари, 7 березня 2021
- ↑ Олена Лютько: Привіт від моєї мами…, Козари, 7 березня 2021
