Шаула Карпо Семенович

Карпо Семенович Шаула (бл. 1703 – 1790 – ран. 1792) — службу розпочав з 1725 р., бунчуковий товариш, в низовому поході (1725 – 1729). Абшитований бунчуковий товариш, мав 46 спадкових підданих в Ніжинському повіті.

Козаки сотні відмовлялися обрати його сотником, але все ж він став ним – сотником носівським (31 грудня 1735 – 1764).

Критика

У 1736 р. скаржився на бунчукового товариша Степана Бутовича за звинувачення у сприянні втечі в'язня та привласненні його маєтку. В цьому ж році побив ад'ютанта князя Гесенського князя Василя Оболенського на носівському поштовому дворі.

У 1740 р. здійснив наїзд на хутір і захопив худобу у ніжинського купця Івленка, побив підданих фельдмаршала Мініха та захопив їх коней та угіддя у с. Глибів Остерської сотні.

У 1749 р. забив у ножні і ручні колодки Івана Лоленка з дружиною, побив його до смерті. У вдови Марії Пилипихи вирубав гай.

У 1759 р. загострилися його стосунки з носівськими священиками. У 1760 р. на нього скаржилися козаки сотні за побої, захоплення ґрунтів і рухомого майна, примушення їх до приватних робіт.

Родина

У 1742 одружився з Ганною (? – 1720– 1792 – ?) донькою Івана Жиляховського, бунчукового товариша.

Мав синів Івана (сотник) і Родіона, доньку Меланію.

Див. також

• Вибори в містечку Носівка: проблема заміщення посади сотника у другій половині 1730-х

Джерело

• Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини. – К.: «СтиК 59 лос», 2009. – 432 с. ISBN 978-966-8009-84-6 Посилання