Свиста Віктор Григорович

Свиста Віктор Григорович (народився 4 вересня 1982 в селі Держанівка — помер 8 листопада 2025, поблизу н.п. Серебрянка на Донеччині)

І знову від гіркого болю та сліз стискаються наші серця.

3 вересня 2026 жителі Мринської територіальної громади попрощалися з жителем села Селище. Йому назавжди 43.

Віктор був добрим, веселим, працьовитим, сумлінним і надійним, завжди був готовий прийти на допомогу.

Віктор Свиста народився 4 вересня 1982 року в Держанівці. З 1986 року разом із батьками проживав у селі Селище. Після закінчення місцевої школи навчався у Київському енергетичному технікумі, де здобув спеціальність, пов’язану з монтажем та експлуатацією теплоенергетичного обладнання атомних станцій. Строкову військову службу проходив у Десні на Чернігівщині. Після демобілізації працював на м’ясокомбінаті в Києві, часто приїздив до батьків у село та допомагав по господарству.

5 липня 2025 року Віктора Свисту мобілізували до лав ЗСУ. Після навчання у Гончарівському навчальному центрі він отримав військову спеціальність старшого стрільця-вогнеметника та був направлений до 81-ї окремої аеромобільної бригади.

Із 10 вересня 2025 року військовий виконував бойові завдання поблизу Серебрянки на Донецькому напрямку. 8 листопада внаслідок штурмових дій російських військ та тривалого вогневого ураження було знищено позицію 2-ї аеромобільної роти. Після цього зв’язок із Віктором Свистою було втрачено. Відтоді він вважався безвісти зниклим.

У травні 2026 року під час пошукових робіт було знайдено тіло українського військового. Проведена ДНК-експертиза підтвердила особу загиблого.

У Віктора Свисти залишилися батьки, брат Сергій, сестра Альона, рідні та друзі.

5 липня 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Разом зі своїми побратимами мужньо виконував військовий обов’язок, проявляючи сміливість, витримку, цілеспрямованість і відданість Україні.

Майже 10 місяців Віктор вважався зниклим безвісти. Увесь цей час рідні та близькі не втрачали надії на його повернення додому живим. На жаль, цим сподіванням не судилося здійснитися.

Герой загинув 8 листопада 2025 року поблизу н.п.Серебрянка на Донеччині під час виконання бойового завдання, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.

Поховали Захисника з усіма військовими почестями в рідному селі Селище.