Галаган Олександр Іванович

Галаган Олександр Іванович (13 травня 1981 — 3 квітня 2026) — старший солдат, помер на Російсько-українській війні.

= Життєпис

Народився і виріс в Носівці. Навчався спочатку у неповній середній школі №7, потім-у загальноосвітній №1.

Професію газозварювальника здобував у навчальному закладі Ніжина. Втім працював не за професією, переважно в сфері охорони.

30 грудня 2022 доєднався до Сил оборони України. Весь його фронтовий шлях проходив на Запорізькому та Донецькому напрямках.

Він завжди виходив на зв'язок, ніколи на скаржився на самопочуття і заспокоював своїх найрідніших, хтозна де беручи сили бути оптимістом. Адже вся його служба, довжиною у понад три роки війни була там, де завжди «гаряче».

Олександр був начальником І обслуги звукометричної розвідки батареї артилерійської розвідки. Виснажливі фронтові будні, нервове перенапруження забрали ще одне молоде життя українця: сина, чоловіка, батька, надійного побратима. Його серце не витримало, зупинилось. Але його смерть також на рахунку росії.

Поховани на кладовищі по вул. Володимирська в Носівці.