Сулій Микола Миколайович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 00:03, 9 листопада 2020, створена Perohanych (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Микола Сулій

Микола Миколайович Сулій (народився 4 жовтня 1951 у селі Червоні Партизани — помер 27 серпня 2000) — лікар-нейрохірург і науковець. Завідуючий клінікою Інституту нейрохірургії ім. Академіка А.П. Ромоданова, доктор медичних наук, лауреат Державної премії України 1996 року в галузі науки і техніки. Автор понад 70 наукових праць, 21 винаходу, 26 раціоналізаторських пропозицій, 10 патентів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Київський медичний інститут (1979).

Працював старшим лаборантом кафедри нейрохірургії Київського медичного інституту (1979–1985), ординатором відділення нейрохірургії лікарні № 14 м. Києва (1985–1987), асистентом кафедри нейрохірургії Київського медичного інституту (1988–1991).

В 1987 захистив кандидатську дисертацію, в 1999 р. захистив докторську дисертацію “ Диференційоване мікрохірургічне лікування травматичних ушкоджень плечового сплетення”.

Нейрохірург вищої категорії. Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки (1998).

Основні напрямки наукової діяльності: нейротравма, патологія периферичної нервової системи.

Автор 72 наукових робіт, 21 винаходів, 26 раціоналізаторських пропозицій.

Основні роботи:

  • Реінервація при пошкодженнях плечового сплетіння (1987),
  • Лікування множинних пошкоджень периферичних нервів (1988),
  • Мікрохірургічне лікування тотальних пошкоджень плечового сплетіння (1997),
  • Диференційоване лікування пошкоджень периферичних нервів (1999).

Сулій Микола Миколайович[ред. | ред. код]

Довідка у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.

Сулій Микола Миколайович народився в селі Червоні Партизани Носівського району 4 жовтня 1951 року в селянській родині колгоспників Миколи Федотовича та Тетяни Мусіївни Суліїв. Хлопчина мав здібності до навчання, зростав працьовитим і допитливим. В школі йому особливо подобалася математика. Також любив футбол. Зазнавши важкої травми, Микола майже рік перебував у лікарні і, мабуть там, остаточно обрав для себе свій подальший життєвий шлях.

Після закінчення місцевої середньої школи він продовжив навчання у 1970-1973 рр. в медичному училищі м. Боровичі Новгородської області Росії, яке закінчив з відзнакою, а потім навчався в Київському медичному інституті ім. О.О. Богомольця в 1973-1979 рр.

У 1985-1988 рр. працював лікарем-ординатором нейрохірургічного відділу Київської міської лікарні №14. В 1987 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1988-1991 рр. працював асистентом кафедри нейрохірургії Київського медінституту ім. О.О. Богомольця. З 1991 року працював у клініці відновлювальної нейрохірургії (з 1995 р. на посаді її завідуючого) Інституту нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова Академії медичних наук України.

Одним із найтяжчих уражень периферичної нервової системи є травма плечового сплетіння. Розробку методів діагностики та оперативного лікування цього ушкодження було доручено Миколі Миколайовичу. Результати хірургічного лікування 623 хворих із травмою плечового сплетіння лягли в основу його докторської дисертації «Диференційоване мікрохірургічне лікування травматичних ушкоджень плечового сплетіння» (1999 рік). Розроблений М.М. Сулієм сучасний діагностичний комплекс та високоефективна хірургічна технологія дозволили отримати позитивні результати лікування більш як у 83% хворих із травмою плечового сплетіння.

Микола Миколайович зарекомендував себе талановитим, висококваліфікованим лікарем, унікальним майстром оперативних втручань при патології периферичної нервової системи. Він весь віддавався роботі, не шкодуючи власного часу, власного здоров’я. Пацієнти до нього завжди йшли з надією – і в столиці, і в рідному селі. Навіть в останній день свого життя він провів операцію.

У 1996 році за цикл робіт, присвячений хірургії периферичної нервової системи, Указом Президента України, Микола Миколайович Сулій, разом із групою колег, був удостоєний Державної премії України у галузі науки і техніки. Його творчий доробок складають понад 70 наукових праць, 21 винахід, 26 раціоналізаторських пропозицій, 10 патентів.

Основні роботи: Реінервація при пошкодженнях плечового сплетіння (1987), Лікування множинних пошкоджень периферичних нервів (1988), Мікрохірургічне лікування тотальних пошкоджень плечового сплетіння (1997), Диференційоване лікування пошкоджень периферичних нервів (1999).

Смерть передчасно обірвала життя М.М. Сулія 27.08.2000 року.

Посилання[ред. | ред. код]