Петькун Олександр Григорович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 23:57, 8 листопада 2020, створена Perohanych (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Олександр Григорович Петькун — науковець, письменник, перекладач. У 1970-1985 роках збирав фольклорний матеріал у селах Носівського району. Мешкає в Москві.

Науковець і письменник[ред. | ред. код]

Нарис П. М'ялової у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.

Понад тридцять років я досліджую творчість нашого земляка — відомого вченого і письменника Олександра Григоровича Петькуна, який неодноразово бував на Носівщині, збираючи найрізноманітніший фольклорний, етнографічний, топонімічний, географічний та історичний матеріали для різних збірників, а також оригінальних книг: «На меридіанах сміху», «Весела книга неймовірних подорожей Молли Насреддіна та його вірних побратимів по землі українській» та ін.

О. Г. Петькун також автор багатьох інших оригінальних наукових та перекладних видань, перш за все, поетичних книг «Позивні сердець», «Щільники», «Подорожі по Україні», «Подорожі по землі чернігівській», «Спраглий вітер», драматичних поем «Алішер Навої», «Нарти», «Нізамі», «Насімі», «Омар Хайям», «Кор-огли». Він — перший перекладач казахських народних казок мовою Кобзаря, афганських народних прислів'їв та приказок, упорядник і один з перекладачів збірників «Гумор народів СРСР», «Класична комедія народів СРСР», «Антологія народної загадки», «Скарбниця світового афоризму», «Гумор народів світу», «Поетеси народів світу», «Прислів'я та приказки народів Сходу» та ін. Олександр Петькун — перекладач українською мовою творів багатьох поетів-класиків Сходу: Рудакі, Нізамі, Навої, Мехсеті-ханум Гянджеві, Вагіфа, Айні, Ахундова, Хамзи та ін.

О. Г. Петькун — доктор філософських наук, академік Міжнародної академії співробітництва та розвитку і Міжнародної академії сходознавства. Його десятитомне фундаментальне дослідження «Іслам і країни світу» було видане не лише українською мовою, а й російською, арабською, англійською та німецькою.

До 1990 року Олександр Петькун жив і працював у Києві, нині він мешкає у столиці Російської Федерації Москві, але продовжує активно займатися україністикою — економікою, політикою, культурою тощо.

З ініціативи О. Г. Петькуна у Москві відновлено випуск журналу «Украинская жизнь», який виходив там у 1912—1917 рр. і в якому тоді працювали такі видатні діячі дореволюційної України як М. Грушевський, А. Кримський, С. Єфремов, Д. Донцов та інші.

До речі, ще в серпні 2004 року в ексклюзивному інтерв'ю для спеціального випуску газети «Америка-Азія-Європа: Україна» присвяченому Дню Незалежності України, Надзвичайний та Повноважний посол України в Російській Федерації Микола Білоблоцький гаряче підтримав цю ініціативу академіка О. Г. Петькуна.

У найближчих планах заснованої при журналі «Бібліотеці української літератури» — видання унікальних книг і збірників «Антология украинского афоризма», «Украинский поэтический Торизм», «Пословицы и поговорки украинского народа», «Украинский народный юмор», «Сказки украинского народа», «Украинская басня» тощо. Упорядник і перекладач — академік О. Г. Петькун.

До речі, до фольклорних збірників увійшли й матеріали, які Олександр Григорович 1970-1985 роках збирав в селах Носівського району. Увійдуть вони і в збірник «Фольклор Чернігівської області», над яким О. Петькун працює з 1965 року. Книга побачить світ у 2009 році в міжнародній серії «Фольклор українського народу».

У січні 2004 року в Москві з ініціативи академіка О.Г. Петькуна засновано Міжнародний фонд до 200-річчя М.В. Гоголя, у видавничих планах автора випуск ювілейної енциклопедії «М. В. Гоголь. 1809—2009 рр.» (окремими виданнями українською, російською, англійською та арабською мовами), збірників «Гоголь і світ», «Гоголь і Європа», «Гоголь і Ніжин», «М.В. Гоголь і Чернігівська область».

П. М'ялова.